Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: «1. Визначення філософії. 2. Теорія пізнання. 3. Види суджень» (ID:33219)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       6 стр.
Размер в архиве:   22 кб.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Свідомість обумовлена соціально – детермінована суспільними відносинами.

Разом з тим, ми не знаємо головного: яка природа мозку, якого він походження – земного чи неземного; не знаємо
того, як виникло життя на Землі і як виникла сама людина. Все це залишається таємницею. Є лише гіпотетичні
уявлення.

Свідомість тісно пов’язано з процесом мислення людини. Свідомість і мислення – не тотожні поняття. Свідомість
– вища форма відображення дійсності, сукупність психічних процесів, з допомогою яких це відбувається.
Свідомість охоплює як чуттєве пізнання, так і раціональне. Мислення – це розумова, інтелектуальна діяльність,
процес відображення дійсності у поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях, концепціях. Процес цей здійснюється
в постійних переходах від окремого до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки. Це – ідеальна
діяльність по духовно-практичному освоєнню світу через розкриття сутності явищ, визначення тенденцій,
закономірностей їх розвитку, через продукування нових ідей, моделювання можливих ситуацій, планування дій,
знаходження шляхів їх реалізації. Основними операціями мислення є абстрагування, узагальнення,
опосередкування. Поняття “свідомість” за своїм змістом більш широке, ніж поняття “мислення”. Останнє є одним з
складових структурних елементів першого.

Самосвідомість. Структурним компонентом свідомості є самосвідомість, самосвідомість – унікальний феномен,
притаманний лише людині. Це здатність людини усвідомлювати саму себе. Практично це означає, що людина може
сама оцінювати свої здібності, переваги, недоліки, думки, почуття, інтереси, поведінку; визначати своє місце і
роль у природі, суспільстві, колективі, родині. Самосвідомість – це друге “Я”, своєрідний “двійник” людини, її
рефлексія на умови, в котрих вона знаходиться. Це – здатність людини до “самороздвоєння”, самооцінки і
самокритики. Самосвідомість в широкому розумінні цього поняття – це усвідомлення людиною свого світогляду,
мету, інтересів, мотивів своєї духовно-практичної діяльності. Слід відзначити, що таке явище, як
самосвідомість має суспільний характер: міра і висхідний момент ставлення людини до самої себе і до інших –
інші люди. Як громада ставиться до людини, так і людина ставиться до громади.

Свідомість людини – складне і багатогранне явище. Свідченням цього є її структура. Враховуючи вищевикладене,
до неї необхідно включити такі елементи: а) психічне (несвідоме, підсвідоме); б) самосвідомість (оцінка самого
себе, самоконтроль); в) мислення (абстрагування, пізнання, мова); г) цілеутворення (постановка людиною цілей,
передбачення їх результатів, прогнозування); світогляд (синтетичний показник рівня свідомості).

Свідомість – це вища форма відображення дійсності, котра властива лише людям і зв’язана з їх психікою,
членороздільною мовою, абстрактним мисленням, цілеутворенням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї
поведінки і діяльності та передбачування результатів останньої.

Розум – здібність людини розуміти та осмислювати явища світу. З розумовою діяльністю людини тісно пов’язано
поняття мислення. Мислення – це процес відображення світу в поняттях, судженнях, умовиводах шляхом
узагальнення – виділення найбільш загальних, суттєвих ознак, зв’язків, властивостей, відношень речей, що мають
місце в об’єктивній дійсності. Відправляючись від чуттєвого досвіду, мислення дає можливість отримувати такі
знання про речі та їх властивості, котрі недоступні безпосередньому емпіричному пізнанню. Пізнання на рівні
мислення дає можливість розкривати внутрішні, необхідні, суттєві зв’язки речей, що мають місце в розвитку
природи, суспільства і самого мислення. Особливістю мислення є те, що воно має категоріальний характер –
знання, котре дістається в процесі пізнання, закріплюється, фіксується в категоріях.


Від розуму слід відрізняти поняття розсудливості. Розум і розсудливість – терміни, які виражають дві взаємно
необхідні сторони розвитку наукового пізнання, а також етичного і художнього мислення, дві взаємно допомагаючи
один одному властивості. Розсудлива здатність відрізняється тим, що в її межах поняття не знаходяться в
процесі перетворення і зберігають стійку форму; вони виступають як готові теоретичні «мірила» для емпіричного
матеріалу, для конструювання результатів. Звідси – відвернутий характер розсудливих операцій і результатів, що
дає підставу для культу абстракцій і формалізмів. Озброєна одною лише розсудливістю, людина і саме своє життя
робить все більш розсудливим – сферою утилітарною раціональності.



Розумна здатність відрізняється, навпаки, тим, що тут поняття ввергаються в процес перетворення. Цілі і
цінності беруться в їх зміні, і теоретичний процес орієнтований на конкретний ідеал, що веде до розвитку і
самого суб'єкта знання, цінностей та ін. Якщо наукове дослідження, засноване лише на розсудливій здібності,
воно різко розходиться з моральністю й мистецтвом. Розум створює атмосферу їх співдружності.



Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – М., Политиздат, 1981. – 445 с.



Таким чином, свідомість та самосвідомість співставляються як ціле та частка. Самосвідомість входить складовою
частиною у структуру свідомості. В свідомості конкретної людини відображення дійсності залишається як
результати пізнання.



Якщо свідомість можна розуміти як наявність у людини певної властивості до відображення дійсності, то розум
слід розглядати як можливість людини до такого осмислення. Свідомість є більш широким поняттям, ніж розум. В
певній постановці питання, розум, мислення, як і самосвідомість, можна вважати структурними компонентами
свідомості. Тільки самосвідомість спрямована на відображання самого себе, а розум пізнає все, в тому числі і
саму людину.





3. ВИДИ СУДЖЕНЬ



Судження є формою мислення, у ній стверджується або заперечується існування предмета як такого, наявність або
відсутність у предмета певної ознаки або відношення між предметами.



Судження розподіляються на прості та складні. Простими називають судження, в яких визначається зв’язок двох
понять. Судження, яке складається з декількох простих суджень, називається складними.


1. Прості судження


Просте судження складається з поняття про предмет (суб'єкт – S) і поняття про ознаку предмета (предикат – P).
Прості судження в залежності від того, що стверджується або заперечується в них – приналежність ознаки
предмету, відношення між предметами або факт існування предмету, бувають:



атрибутивними,



судженнями з відношенням,



екзистенційними.



В атрибутивних судженнях говориться про наявність чи відсутність у предмета певної ознаки. Приклад: "Україна –

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |