Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: «Бар’єри спілкування» (ID:33008)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   20 кб.
| 1 | 2 | 3 | 4 |

Заказ 2032. Етика спілкування


Тема: Бар’єри спілкуванняЗміст





Вступ


Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось приводу. При цьому їхні дії пов'язані з предметом
спілкування, який визначає його сутність, дає змогу визначити його спрямованість. Існує, наприклад,
спілкування інтимне, професійне, ділове та ін. Але не завжди спілкування відбувається нормально, не завжди
люди розуміють одне одного, хоч і розмовляють однією мовою. Між ними нібито виникають певні бар’єри, які
заважають їм спілкуватися.

Природу виникнення цих бар’єрів можна розглядати як з моральної, так і з психологічної точки зору. Між людьми
розпочинаються непорозуміння або через розбіжності їх моральних орієнтирів, моральних цінностей, або через
психологічні особливості, точніше, психологічні недосконалості людського індивіда. В даній роботі будуть
розглянуті ці бар’єри, які мають загальну назву "бар’єри спілкування".


1. МОРАЛЬНІ БАР'ЄРИ СПІЛКУВАННЯ


Сфера непорозуміння дуже часто стикається з моральним світом особистості, моральними цінностями і установками.
Завжди у повсякденному житті людей розділяють різні моральні орієнтири і вони мають різні моральні якості, які
набуті особистістю в ході її виховання, самовиховання та через процеси соціалізації в суспільстві. У цьому
випадку частіше вживають слова, що одна людина є "антипатичною" для іншої або "соціально непривабливою".
Розбіжності в вихованні дуже часто стають причинами непорозуміння в спілкуванні та бар'єрами під час
взаємодії.

Під бар'єрами в загальному плані розуміється певні перешкоджання в якоїсь діяльності. Моральні бар'єри
уявляють собою або особистісні труднощі в спілкуванні, які виникають між індивідами, або перепони морального
характеру, що взагалі не дають змоги розпочати та проводити між ними взаємодію.

Багато мислителів минулих епох вказували на проблеми міжособистісного спілкування людей, які залежали від їх
морально-психологічних властивостей. Так, Конфуцій (551– 479 до н.е.) звертав увагу на такі характерні якості
людини, які роблять її приємною і корисною у спілкуванні, як почуття обов’язку по відношенню до інших людей,
повага до них, особливо до старших, виконання встановлених норм і правил поведінки, що дозволяє підтримувати
порядок і гармонію в суспільстві.

Давньогрецький філософ Сократ (469 – 339 до н.е.) заснував вчення про норми моралі і моральної свідомості
людей, як головного фактору їх спілкування між собою. Він вимагав логічного осмислення положень етики, а їх
розуміння розглядав, як основні умови вдосконалення кожної людини.

Учень Сократа Платон (427 – 347 до н.е.) вважав, що спілкування між людьми повинно будуватися на основі таких
доброчинників, як справедливість, розсудливість, дотримування моральних норм. Він звертав увагу на способи
ведення розмови, показав залежність направленості мислення людей від характеру і змісту їх спілкування.
Заслуговують уваги погляди Платона на свідомі, і несвідомі мотиви поведінки людей, аналіз яких є актуальним і
в наш час.

На багато морально-психологічних властивостей особистості вказував Аристотель (384 –322 до н.е.) Він
характеризував здібності, як функції душі, розмірковував про психологічні риси характеру людини, його мислених
асоціацій, про характер його поведінки і діяльності.

Філософ Нового часу голландець Бенедикт Спіноза (1632 – 1677) в своїй “Етиці” підкреслює роль людської
індивідуальності, характеризуючи перш за все внутрішній світ людини, який проявляється в тих чи інших
психологічних станах, такими як: любов, радість, співчуття, гнів, ревнивість, ненависть, потяг до чого-небудь
та ін. Разом з тим Спіноза вказував на індивідуальність людської поведінки об’єктивною необхідністю, що все
рівно не знімає відповідальності з людини за те, що вона робить.

Англійські філософи Томас Гоббс (1588 – 1679) і Джон Локк (1632 –1704) намагалися довести, що суспільна мораль
і мораль особистості взаємопов’язана і визначаються обставинами життя людей та їх інтересами. Інтереси людей
визначають характер і зміст спілкування між ними – писали вони. На взаємозв’язок моралі людей і їх життєвого
досвіду вказував Вольтер (1694 – 1778), відзначаючи, що критерієм моральності вчинків являється їх користь для
суспільства.

Досить актуальними на сьогодні є висловлювання Жан Жака Руссо (1712 – 1778) про роль почуттів і природних
інстинктів людини для її поведінки. Таке саме можна сказати про вчення німецького філософа І. Канта (1724 –
1804) про обов’язок як основи моральності та про моральний закон.

Теоретична спадщина мислителів багатьох поколінь дозволила сформулювати одне з фундаментальних положень теорії
міжособистісного спілкування про те, що різного роду психічні стани людей в багатьох випадках визначаються
змістом їх моральної свідомості і як би заключають його в собі.

Вступаючи в процес спілкування з іншою людиною, індивід оцінює для себе її моральні та психологічні
особливості, через аналіз яких він робить висновки про доступність та легкість взаємодії зі співрозмовником.
Такими особливостями виступають моральні цінності і моральні норми .

Цінності є одним з основних структурних елементів моралі. Моральними цінностями вважаються цінності добра і
зла, як те: благо, справедливість, свобода, насильство, гідність, честь, любов, ненависть і ін.

Цінність є специфічною істотною метаякістю реальних об'єктів і суб'єктів. Мораль з цієї точки зору включає
систему певних цінностей, специфічний ціннісний «зріз» буття. Моральність як вона функціонує в суспільстві, в
людині не зводиться, звичайно, до цінностей, цінності втілюються в одній з її чотирьох основних підсистем:
системи моральної свідомості, дій, відносин, цінностей. Цінності при такому підході до них виконують
функцію значень, ідеалів, підстав для норм, принципів, вибору в системі моралі. А мораль характеризується не
тільки своєю автономністю, але й інтенціональністю, тобто існують певні моральні цінності природи, економіки,
політики, права, громадянського суспільства, особистості, які об'єктивні і лежать в основі моральної
свідомості, моральних відносин, моральної діяльності і які «вимагають» предметного ціннісного аналізу.

Моральні норми – це правила людини, яким він слідує в своїй діяльності і які сформульовані його розумом на
основі тих або інших моральних цінностей. Норми розглядаються в етиці як один з найважливіших елементів
моральності в цілому. Це пов'язано з регулятивною функцією моралі як її найважливішою соціальною функцією.
Проте норми виконують важливу роль не тільки в моралі, але і в праві, в політиці, в релігії та в інших сферах
діяльності. Відмітною особливістю моральних норм є те, що вони передбачають наявність і особливого суб'єкта,
тобто суб'єкта, вибір якого характеризується чистотою мотиву, що заставляє суб'єкта «піднятися» над
обставинами, зробити «прорив» через умови та зв'язки, що «стискають» його. Етичні норми відрізняються
загальним характером, вони звернені до всіх людей. І тому в моралі спостерігається тотожність суб'єкта і
об'єкту, коли норма, яку суб'єкт пропонує для об'єкту, є обов'язковою і для нього самого.

Можна сказати, що ті моральні норми, які людина висуває до себе, вона очікує побачити і в інших людях.
Неспівпадання норм суб’єкта і об’єкта призводить до певних обмежень в спілкуванні, між ними виникають бар’єри:
або спілкування взагалі не відбувається, або воно відбувається, але проходить в напруженої обстановці
(атмосфера неприязні, недовіри, злості, нещирості). Частіше за все, люди, що мають різні моральні норми,
відносяться до різних соціальних верств та груп, характеристика моралі та норм яких є загальновідомою
(згадаємо злочинний світ). Якщо ці норми не відповідають особистісним установкам людини, то спілкування між
такими представниками груп практично не відбувається.

Говорячи про вплив процесу соціалізації на виховання у індивіда певних моральних якостей, не слід забувати
про вплив суспільних чинників на процес спілкування. Тут мова йдеться про розбіжності між людьми, які
викликані їх різним соціальним статусом в суспільстві. Відповідно до цього, одна людина може в соціальній
структурі суспільства займати роль, наприклад, міністра, а інша – рядового працівника. Різниця їхнього
соціального стану як раз і буде причиною певного бар’єру в спілкуванні, якщо цим людям доведеться в житті
спілкуватися одне з одним. Відповідну роль в таких труднощах відіграють різна соціальна роль цих людей,
розбіжності їхнього виховання, професійного становлення, життєвого та професійного досвіду, що в цілому

| 1 | 2 | 3 | 4 |