Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: «Біхевіоризм: основні положення (методологічний аналіз)» (ID:33521)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   21 кб.
| 1 | 2 | 3 | 4 |

Тема: Біхевіоризм: основні положення (методологічний аналіз)

> Предмет: Методологічні та теоретичні проблеми в психології

> Вид: реферат

> Кол-во страниц: 10-12

> Язык: українськаЗміст







Вступ


На початку XX століття у психології виникає кризова ситуація. Її причинами були відрив психології від
практики та майже тупикова ситуація, пов'язана з багаторічним використовуванням інтроспективного методу як
основного способу наукового дослідження. За допомогою тільки внутрішнього самоспостереження виявилося
неможливим пояснити ряд основоположних проблем самої психології, зокрема – зв'язок психічних явищ з
фізіологічними проявами і поведінкою людини. Одночасно виник значний розрив між теорією і практикою.

Безліч теоретичних конструкцій, яких мала в своєму розпорядженні психологія на той час, не були достатньо
добре обґрунтовані і підтверджені експериментальними даними, а ті з них, які приводилися на доказ відповідних
теорій, не витримували критики з погляду статистичної достовірності. Положення, постулати інтроспективної,
атомістичної (асоціативної) психології дуже важко було примирити з новими фактами, тенденціями перетворень,
які виявилися в різних інших областях знань. До цього часу зразком науки стають точні і природні знання.
Психологія даним вимогам не відповідала.

Криза привела до краху існуючих основних напрямів в психології. Спроби його подолання були направлені на
рішення сформульованих вище проблем. Таких спроб виявилося декілька, і найбільшу популярність з них здобули
три, що незабаром оформилися в самостійні напрями: біхевіоризм, гештальтпсихологія і психоаналіз (фрейдизм).
Біхевіоризм, про який піде мова в цій роботі, був притаманний, в основному, американській психології, яка
переслідувала найбільш прагматичні цілі.


1. Біохевіористські погляди Торндайка.


Біхевіоризм, що був характерною рисою американської психології в XX сторіччі, радикально перетворив всю
систему уявлень про психіку. Його кредо виражала формула, згідно якої предметом психології є поведінка, а не
свідомість. (звідси і назва біхевіоризму – від англ. Behavior – поведінка.) Оскільки тоді було прийнято
ставити знак рівності між психікою і свідомістю (психічними вважалися процеси, які починаються і кінчаються в
свідомості), виникла версія, ніби, усуваючи свідомість, біхевіоризм тим самим ліквідовує психіку. Істинне
значення подій, пов'язаних з виникненням і стрімким розвитком біхевіористського руху, було іншим і полягало не
в анігіляції психіки, а в зміні поняття про неї.

Одним з піонерів біхевіористського руху був Едвард Торндайк (1874 –1949). Сам він називав себе не
біхевіористом, а "конексионістом" (від англ. "конексія" – зв'язок), проте, саме його дослідження відкрили
перший розділ в літописі біхевіориізму.

Свої висновки Торндайк висловив в 1898 році в докторській дисертації "Інтелект тварин. Експериментальне
дослідження асоціативних процесів у тварин". При цьому Торндайк використовував традиційні терміни –
"інтелект", "асоціативні процеси", але змістом вони наповнювалися новим. Цю роботу І.П.Павлов вважав
піонерською в об'єктивних дослідженнях поведінки. Після захисту дисертації Торндайк впродовж 50 років працював
викладачем вчительського коледжу. Він опублікував 507 робіт за різними проблемами психології.

Те, що інтелект має асоціативну природу, було відоме з часів Гоббса. Те, що інтелект забезпечує успішне
пристосування тварини до середовища, стало загальноприйнятим після Спенсера. Але вперше саме дослідами
Торндайка було показано, що природа інтелекту і його функція можуть бути вивчені і оцінені без звернення до
ідей або інших явищ свідомості


Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології. К., Ельга; Ніка-Центр, 2004. с. 156.. Асоціація означала
вже зв'язок не між ідеями або між ідеями і рухами, як в попередніх асоціативних теоріях, а між рухами і
ситуаціями.

Весь процес навчення описувався в об'єктивних термінах. Торндайк використовував ідею Вена про "спроби і
помилки" як регулюючої основи поведінки. Вибір цієї основи мав глибокі методологічні підстави. Він ознаменував
переорієнтацію психологічної думки на новий спосіб пояснення детермінізму об'єктів. Це підтверджувало
еволюційну теорію Дарвіну, в якій він хоч спеціально й не акцентував роль "спроб і помилок", це поняття, поза
сумнівом, складало одну з передумов його навчання. Оскільки можливі способи реагування на невпинно змінні
умови зовнішнього середовища не можуть бути наперед передбачені в структурі і способах поведінки організму,
„узгодження цієї поведінки з середовищем реалізується тільки на основі вірогідності”

Торндайк Эдвард. Принципы обучения, основанные на психологии. М., АСТ, 1998. с. 89..

Еволюційне навчання зажадало введення чинника вірогідності, діючого з такою ж непохитністю, як і механічна
причинність. Вірогідність не можна було більше розглядати як суб'єктивне поняття (результат незнання причин,
за твердженням Спінози). Принцип "спроб, помилок і випадкового успіху" пояснює, згідно Торндайку, набуття
живими істотами нових форм поведінки на всіх рівнях розвитку. Перевага цього принципу достатньо очевидна при
його зіставленні з традиційною (механічної) рефлекторною схемою. Рефлекс (у його досеченівському розумінні)
означав фіксовану дію, хід якого визначається так само строго фіксованими в нервовій системі шляхами.
Неможливо було пояснити цим поняттям адаптивну реакцію організму і його навчаємість.

Торндайк приймав за початковий момент рухового акту не зовнішній імпульс, що запускає в хід тілесну машину з
передуготованими способами реагування, а проблемну ситуацію, тобто такі зовнішні умови, для пристосування до
яких організм не має готової формули рухової відповіді, а вимушений її побудувати власними зусиллями. Отже,
зв'язок "ситуація – реакція" на відміну від рефлексу (у його єдино відомого для Торндайка механістичного
трактування) характеризувався наступними ознаками: 1) вихідний пункт – проблемна ситуація; 2) організм
протистоїть їй як ціле; 3) він активно діє у пошуках вибору і 4) навчається шляхом вправи.

Прогресивність підходу Торндайка в порівнянні з підходом Дьюї і інших чікагців очевидна, бо свідоме прагнення
до мети приймалося ними не за феномен, який потребує пояснення, а за причинний початок. Але Торндайк, усунувши
свідоме прагнення до мети, утримав ідею про активні дії організму, значення яких полягає в рішенні проблеми з
метою адаптації до середовища.

Отже, Торндайк істотно розширив область психології. Він показав, що вона тягнеться далеко за межі свідомості.
Раніше передбачалося, що психолога за цими межами можуть цікавити тільки несвідомі явища, приховані в
"тайниках душі". Торндайк рішуче змінив орієнтацію. Сферою психології виявлялася взаємодія між організмом і
середовищем. Колишня психологія стверджувала, що зв'язки утворюються між феноменами свідомості. Вона називала
їх асоціаціями. Колишня фізіологія стверджувала, що зв'язки утворюються між подразненням рецепторів і рухом
м'язів у відповідь. Вони називалися рефлексами. За Торндайком, конексія – зв'язок між реакцією і ситуацією.
Очевидно, що це новий елемент. Кажучи мовою подальшої психології, конексія – елемент поведінки. Правда,
терміном "поведінка" Торндайк не користувався. Він говорив про інтелект, про навчення. Але ж і Декарт не
називав відкритий ним рефлекс рефлексом, а Гоббс, будучи родоначальником асоціативного напряму, ще не спожив
словосполучення "асоціація ідей", винайдене через півстоліття після нього Локком. Це показує, як в науці
поняття створюється раніше терміну.

Роботи Торндайка не мали б для психології піонерського значення, якби не відкривали нових, власне
психологічних закономірностей. Але не менш виразно виступає у нього обмеженість біхевіористських схем в плані
пояснення людської поведінки. Регуляція людської поведінки здійснюється поза іншим типом, чим це уявляли
Торндайк і всі подальші прихильники так званої об'єктивної психології, котрі вважали закони навчення єдиними
для людини і решти живих істот. Такий підхід породив нову форму редукціонізму. Властиві людині закономірності
поведінки, що мають суспільно-історичні підстави, зводилися до біологічного рівня детермінації, і тим самим
втрачалася можливість досліджувати ці закономірності в адекватних наукових поняттях.

| 1 | 2 | 3 | 4 |