Реклама


Заказать реферат

Реклама

Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

HTML-фрагмент работы: Феномен українського бароко (код:10407)

Скачайте полную версию в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой полноценный текстовый документ с таблицами, картинками, формулами и прочими элементами, которые недоступны в HTML-версии.
Объем работы:            17 стр.
Размер архива (zip):    22 кб.
Фрагменты: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
<<< Перейти к оглавлению >>>
скульптурах   на   ратуші  в  Бучачі.  Більше   того,   порівняння 
Г.Сковородою поганських капищ із християнськими храмами, а Епікура 
— з Христом не стало викликом бароковому менталітетові. 
     Для бароко було типовим специфічне засвоєння античності через 
її  християнське тлумачення, яке було розпочате ще патристикою.  В 
Україні  ця  обставина  була особливо виразною,  оскільки  в  XVII 
сторіччі   вона   на  хвилі  національної  пасіонарності   починає 
наздоганяти європейську культуру. 
     Українське бароко асоціює оптичну модель світу, розробка якої 
була  закладена  ареопагітиками. Сенс її полягав  у  категорізації 
ідеї  світла як головного принципу світобудови. Історично ця  ідея 
походить від проповіді неоплатоників про необхідність просвітлення 
тілесності духовим світлом, про осяяння як шлях пізнання. 
     Ідеї  оптичного розуміння світу, світла розуму та символічної 
метафізики   Сонця,  пізніше  переосмислені   в   ренесансній   та 
реформаційній   європейській   культурних   традиціях,   знаходять 
благодатний  грунт  в Україні в добу бароко.  Так  Ф.Прокопович  у 
своєму  курсі  натурфілософії цілий  розділ  приділяє  вченню  про 
світло і, перераховуючи властивості речей та небес, підкреслює, що 
«світло  серед  них  є  важливішою».  З  іншого  боку,  Сковорода, 
розглядаючи   сонячну  емблематику,  стверджує,  що  «сонце   єсть 
архетип,  тобто  перша і головна фігура», до якої  стікаються  усі 
інші  емблеми. Він пише, що «сонце є храм і чертог вічного», «оком 
всесвіту». Тому, проголошує український філософ, «у сонці  поклади 
оселення   своє»,  бо  «пізнавши  істину,  (побачиш),   що   сонце 
перетвориться у крові. 
     Це  свого  роду  «сонячне картезіанство» і входить  в  ужиток 
українського  бароко.  Знаменитим у цьому  плані  було  оздоблення 
верхівок  соборів,  включаючи Софію Київську,  рипідами  (золотими 
дисками).  На  Успенському соборі Печорської лаври нараховувалося, 
наприклад, 45 сонячних дисків. Вони символізували духовне  світло, 
що  було  вироблене  праведниками  в  темряві  печер.  Прикрашають 
барокові  споруди і сонячні годинники (павільйон фонтана  «Самсон» 
на  Подолі).  Сонячна символіка використовується і  в  українській 
гравюрі XVIII сторіччя, світло розуму оспівується в поезії. 
     Сонячна  інтенція українського бароко визначалася й  тим,  що 
світло   нерідко   ототожнювали   з   фаворським   світлом,    яке 
символізувало самого Христа, а сонце як «око Всесвіту» — з  Богом- 
Отцем  (про це, зокрема, нагадує сонячне око на фронтоні Трапезної 
Братського монастиря в Києві). 
     Поширення  в  українському  бароко  сонячної  емблематики   в 
контексті  ідей просвіти та християнського витлумачення античності 
не  було  випадковим. Тут відбилося загальне для цього культурного 
напрямку  явище  —  накладання культурних епох та  перебіг  часів, 
синтетичне    розв'язання    художньо-творчих    завдань.     Така 
палімпсестність  стала,  завдяки  історичним  обставинам  швидкого 
pngbhrjs, найхарактернішою ознакою українського бароко. Саме це  й 
мав  на  увазі Д.Чижевський, коли запропонував розглядати його  не 
лише у вузьких стилістичних рамках, а як цілу культурну епоху. 
     Проте не слід впадати в спокусу оголошення всіх культурних та 
духовних  подій  XVII  — XVIII сторіч явищами  бароковими.  У  цей 
період  були й аскетизм, і проповідь «святої бідності», й ісихазм, 
і   заперечення  цінності  всього  чуттєвого,  неоплатонічні  ідеї 
зневаги  до плотського світу, культ невидимого початку,  буття  та 
інші альтернативні менталітету бароко ідеологеми. 
     Були  і складніші феномени. І.Вишенський, наприклад, виступав 
фактично  проти ідеології бароко, бо засуджував усяку надмірність, 
відхід  від  простоти, епікуризм, чуттєву красу, потяг до  золотих 
прикрас тощо, але із стилістичного боку зазнав впливу мови бароко. 
Ф.Прокопович,  виступаючи  проти крайнощів  стилістики  бароко  за 
логічну   схематику  раціонального  викладу  промов,   проповідей, 
лекцій,  водночас  зближується  з ним  ідеологічно  (в  динамічно- 
кінетичному   розгляді   світу,   аналізі   його   антететичності, 
звеличенні ролі чуттєвих образів, мистецтва, в комічному розумінні 
людини,   акцентуванні  імперативу  волі),  а  у  своїй   художній 
творчості навіть знаменував барочну культуру. 
      

Фрагменты: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Скачайте полную версию в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой полноценный текстовый документ с таблицами, картинками, формулами и прочими элементами, которые недоступны в HTML-версии.
Объем работы:            17 стр.
Размер архива (zip):    22 кб.

загрузка...