Твори Г. Сковороди пересипані народними приказками, прислів’ями. У той же час вислови самого філософа, що містяться у різних його творах, стали сприйматися афористично, утворивши своєрідну «книгу мудрості», що містить афоризми різноманітних тематичних груп.
Освіта, навчання, наука
• Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
• Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
• Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
• Не розум від книг, а книги від розуму створились.
• Втрачений час, який ти не використав на навчання.
Любов, дружба, стосунки між людьми
• Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
• Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
• Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
• Все минає, але любов після всього зостається.
• Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
• Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
• Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Самопізнання, розум, людські чесноти
• Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
• Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
• Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
• Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
• Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
• Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
• У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
• Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Істина
• Не все те отрута, що неприємне на смак.
• Бери вершину і матимеш середину.
• Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
• Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
• З видимого пізнавай невидиме.
• Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
• Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
• Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Щастя, радість
• Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
• Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
• Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
• Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
• Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми
в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його
