Апостроф (‘) — знак, який передає на письмі роздільну вимову я, ю, є, ї після твердого приголосного: м’яч [мйач], зв’язок [звйазок].
| Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї | |
| після літер на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф | риб’ячий, п’єса, любов’ю, м’ята |
| після літери р, що позначає твердий приголосний [р] | сузір’я, бур’ян |
| після префіксів, що закінчуються на приголосний | від’єднати, з’їсти |
| у складних словах після першої частини, що закінчується на приголосний | дит’ясла, Мін’юст |
| у слові Лук’ян і похідних | Лук’янчук, Лук’янівка |
| Апостроф НЕ пишеться перед я, ю, є, ї | |
| після літер на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть кореневий приголосний, крім р | тьмяний, мавпячий (але арф’яр, торф’яний) |
| після літери р, що позначає м’який приголосний [р] | рядок, буряк |
| перед йо | зйомки, курйоз |
Читайте також:
Орфографія
М’який знак
Подвоєння літер
Правопис префіксів
Велика літера та лапки у власних назвах
Написання слів іншомовного походження
Основні правила переносу
Написання складових слів разом та через дефіс
Правопис не з різними частинами мови
