Морфеміка (будова слова) — розділ мовознавства, що вивчає значущі частини слова (морфеми).
Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне значення слова, тому є спільною для всіх форм слова (міст-о, міст-а, міст-у, міст-ом).
Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо,) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові весняна закінчення |а| вказує на жіночий рід, однину, називний відмінок. Закінчення мають усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не виражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне значення: лісП, (чоловічий рід, однина), прочитавО (минулий час, чоловічий рід, однина).
Не мають закінчень незмінювані слова:
— прислівники (тихо, увечері, здалеку);
— дієприслівники (співаючи, прибігши);
— інфінітив дієслова (любити, знати);
— незмінювані слова іншомовного походження (таксі, поні, бюро).
Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значення спільнокореневих слів (воля, воленька, звільнити).
Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями. Так, у словах гора, горе, горювати, угорі однаковий корінь гор, однак ці слова не є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення. Тому маємо дві групи споріднених слів: гора, угорі, гірка; горе, горенько, горювати.
Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значенні: осінній — передосінній, чекати — зачекати).
Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значенні: учити — учитель, калина — калинонька).
Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Такий різновид суфікса називається постфікс: хвилюватися).
Словотвір — розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості іиорення похідних слів.
Непохідні слова — не утворені від Інших слів (основа складається лише з кореня: неб[о], літ[о], тих[йи])
Похідні слова — утворені від інших слів; можна простежити їхній спосіб творення: небесний, літній, тихенько.
Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слова: холод — холодний, ліс — праліс.
Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза — кобзар, читати — читання.
Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утво-рюються нові слова: підсніжник — сніг.
Основні способи словотворення
| Спосіб словотворення | Як утворюється слово | Приклади |
|---|---|---|
| префіксальний | за допомогою префікса | зависокий - високий |
| суфіксальний | за допомогою суфікса | вітерець - вітер |
| префіксально-суфіксальний | за допомогою префікса та суфікса, які приєднуються одночасно | безмежний - межа |
| безафіксний (безсуфіксальний) | відкиданням суфіксів | перехід - переходити |
| складання слів або основ | поєднанням слів, їхніх основ або частин | хліб-сіль, медсестра (медична сестра), спецкор (спеціальний кореспондент) |
| перехід слів однієї частини мови в іншу | шляхом переходу слів з однієї частини мови в іншу | минуле життя - історичне минуле (прикметник - іменник) |
Сполучні о, е (є) у складних словах
| Літера о пишеться, якщо перша частина слова утворена від прикметника або закінчується на твердий приголосний (у тому числі шиплячий) | ясноокий, середньовіччя, пішохід, вужоподібний (але овочесховище) |
| Літера е пишеться, якщо перша частина слова утворена від іменника з м’якою основою | зорепад, буревій, сталевар |
| Літера є пишеться, якщо перша частина слова закінчується на [й] або подовжений приголосний | змієподібний, життєлюбний |
