|
Григорій Квітка-Основ’яненко |
Детальна біографія |
| При народженні: Квітка Григорій Федорович | «Маруся» |
| (1778-1843) | |
Основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Народився 29 листопада 1778р. у селі Основа біля Харкова.
Здобув домашню освіту.
У 23 роки вступив до Курязького монастиря, але через чотири роки повернувся до світського життя.
Був комісаром у народному ополченні, повітовим предводителем дворянства (1817-28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду.
Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова.
Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті.
Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838).
Свої перші твори друкував у журналі «Украинский Вестник», який видавав у 1816-17. Писав українською і російською мовами.
Помер Г. Квітка-Основ’яненко 20 серпня 1843 р. після тяжкої хвороби у м. Харкові.
Твори:
- Конотопська відьма (1833)
- Салдацкий патрет (1833)
- Маруся (1834)
- Сватання на Гончарівці (1835)
- Шельменко-денщик (1835)
- Козир-дівка (1838)
- Ганнуся (1839)
- Бой-жінка (1840)
- роман «Пан Халявский» (1840)
- Сердешна Оксана (1841)
- нарис «Головатый» (1839)
- нарис «Украинцы» (1841)
- нарис «История театра в Харькове» (1841)
