| Іван Нечуй-Левицький | Детальна біографія |
| (1838-1918) | «Кайдашева сім’я» |
| |
«Писати треба так, як люди говорять.»
І. Нечуй-Левицький
«Іван Левицький – се великий артист зору, колосальне,
всеобіймаюче око України.» І. Франко
Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика.
У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі.
У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.
Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.
1861 року вступає до Київської духовної академії.
1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця.
Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.
З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів.
Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.
1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці.
До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях.
Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року.
«Українське життя – то не початий рудник, що десь під землею, хоч за його вже бралися такі високі таланти, як Шевченко…» І. Нечуй-Левицький
Твори:
- 1868 р. «Дві московки»
- 1876р. повість «Микола Джеря»
- 1875р. комедія «На кожум’яках»
- 1875р. історична драма «Маруся Богуславка»
- 1878р. повість «Бурлачка»
- 1879р. повість «Кайдашева сім’я»
- 1881р. «Старосвітські батюшки та матушки»
- 1890р. «Українські гумористи й штукарі»
- 1893р. повість «Над Чорним морем»
- 1907р. «Сучасна часописна мова в Україні»
- 1914р. «Граматика української мови» в 2-х ч.
