Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!
Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.
|
Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua! |
|
С данной работой также просматривают следующие рефераты и курсовые работы:
Корекційна спрямованість змісту сенсомоторного виховання дітей із недоліками інтелекту
ВСТУП 3
ПОНЯТТЯ СЕНСОМОТОРНОГО ВИХОВАННЯ У ДИТИНСТВІ 6
Постановка виховного процесу з раннього дитячого віку 6
Розвиток дрібної моторики дитини та використання дидактиктичної ігрової практики. 7
Сенсорний розвиток та сенсомоторна координація 11
Сенсорне пізнання світу розумово відсталими дітьми 15
Сенсомоторна освіта 18
Дослідження тіла 20
Дослідження руху 21
Пізнання наслідків власних дій 23
Вибіркові дидактичні правила для корекційно-виховної роботинад моторикою 24
Дельфінотерапія як приклад сенсомоторного корекційного впливу на дітей з обмеженим інтелектуальим потенціалом 26
ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ З НЕДОЛІКАМИ ІНТЕЛЕКТУ 28
Основні напрямки психологічно-педагогічної корекційної роботи 28
Координація роботи фахівців і родини 30
ВИСНОВОК 38
ЛІТЕРАТУРА 40
Виховання учнів шляхом участі в шкільних справах.
1. Виховання учнів шляхом участі в шкільних справах.
2. Проведення корекційного ігрового заняття з дітьми раннього дошкільного віку, спрямоване на розвиток мовлення і вміння спілкуватися.
Література
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ПIДЛIТКIВ
ПЛАН
Введення......................................................................................................3 - 6
Розділ 1. Науково-теоретичнi засади формування характеру у розумово вiдсталих пiдлiткiв............................................................................7 - 31
1.1. Визначення характеру в загальній психології..................................8 - 11
1.2. Особливостi формування характеру в пiдлiтковому вiцi...............12 - 18
1.3. Особливості формування характеру у розумово відсталих підлітків...............................................................................................................19 - 31
Розділ 2. Вивчення особливостей характеру у підлітків з
інтелектуальною недостатністю........................................................32 - 108
2.1. Методи дослідження і джерела пізнання характеру.
Оцінка і обробка характерологiчного матеріалу...................................32 - 46
2.2. Діагностика особливостей характеру у розумово вiдсталих підлітків і результати власного діагностичного дослідження цiх особливостей …....47 - 76
2.3. Способи корекції порушень характеру у розумово відсталих підлітків..............................................................................................................77 -102
Висновок...............................................................................................103 - 108
Лiтература…...........................................................................................109 -113
Додатки
Характер проблематики людей з функціональними обмеженнями в світі та в Україні
Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Характер проблематики людей з функціональними обмеженнями в світі та в Україні 5
1.1. Підхід до реабілітації осіб з інтелектуальною недостатністю в Україні 5
1.2. Західні моделі трудової реабілітації осіб з розумовою відсталістю 8
Розділ 2. Особливості адаптації людей з функціональними обмеженнями до життєвої ситуації 11
2.1. Адаптація осіб з глибоким порушенням зору 11
2.2. Соціально-психологічна підтримка розумово відсталих людей 16
2.3. Діти-аутисти та їх адаптація в соціальному світі 19
Розділ 3. Перспективи соціально-психологічної роботи з інвалідами 23
3.1. Діяльність центру соціальної роботи з дітьми інвалідами 23
3.2. Суспільство і інвалід 25
3.3. Соціальна робота з розумово відсталими людьми 29
Висновок 32
Список використаної літератури 34
Характер проблематики людей з функціональними обмеженнями в світі та в Україні
Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Характер проблематики людей з функціональними обмеженнями в світі та в Україні 5
1.1. Підхід до реабілітації осіб з інтелектуальною недостатністю в Україні 5
1.2. Західні моделі трудової реабілітації осіб з розумовою відсталістю 8
Розділ 2. Особливості адаптації людей з функціональними обмеженнями до життєвої ситуації 11
2.1. Адаптація осіб з глибоким порушенням зору 11
2.2. Соціально-психологічна підтримка розумово відсталих людей 16
2.3. Діти-аутисти та їх адаптація в соціальному світі 19
Розділ 3. Перспективи соціально-психологічної роботи з інвалідами 23
3.1. Діяльність центру соціальної роботи з дітьми інвалідами 23
3.2. Суспільство і інвалід 25
3.3. Соціальна робота з розумово відсталими людьми 29
Висновок 32
Список використаної літератури 34
ФОРМУВАННЯ ФОНЕМАТІЧНОГО СЛУХУ У УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ
ПЛАН
ВВЕДЕННЯ.........................................................................................................3 - 5
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ФОНЕМАТІЧНОГО СЛУХУ БІЛЯ УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ.................................................................................6-22
1.1. Формування і розвиток фонематичного слуху в нормі...........................6-14
1.2. Формування фонематичного слуху в молодшому шкільному віці.. 15-18
1.3. Особливості формування і розвитку фонематичного слуху біля розумово відсталих дітей...................................................................................................19-22
РОЗДІЛ 2. ВІВЧЕННЯ ОСОБЛІВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ФОНЕМАТІЧНОГО СЛУХУ БІЛЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ.................................................................................................................23-68
2.1. Методі дослідження фонематичного слуху...........................................23-32
2.2. Результаті дослідження фонематичного слуху
біля розумово відсталих дітей..................................................................33-42
2.3. Способі корекції фонематичного слуху
біля розумово відсталих дітей .........................................................................43-66
ВИСНОВОК......................................................................................................67-68
ЛІТЕРАТУРА.....................................................................................................69-76
ДОДАТКИ
Діти вулиці
Розділ І. “Діти вулиці” – соціально - економічна проблема.
1.1. Діти, які завжди покладаються на самих себе.
Розділ ІІ. Статистика безпритульності в України.
2.1. Аналіз бродяжництва та безпритульності дітей.
2.2. Діти у конфлікті з законом.
Список використаної літератури
Виховання і самовиховання - дві сторони єдиного процесу
Вступ 2
Розділ I Виховання людини. Людина як предмет виховання. 4
1.1. Зміст виховання. 4
1.2. Виховання як процес. 6
1.3. Основні напрями виховання. 8
Розділ ІІ. Способи виховної дії на людину. 14
2.1. Поняття про методи виховання та їх класифікація. 14
2.2. Засоби та форми виховання. 18
Розділ ІІІ. Від виховання до самовиховання. 20
3.1. Рушійні сили та механізми самовиховання особистості. 21
3.2. Від виховання до самовиховання. 23
3.3. Як працювати над собою у юному віці. 25
3.4. Прийоми самовиховання для дорослих. 28
Висновки 35
Список використаної літератури 38
Виховання і самовиховання - дві сторони єдиного процесу
Вступ 2 Розділ I Виховання людини. Людина як предмет виховання. 4 1.1. Зміст виховання. 4 1.2. Виховання як процес. 6 1.3. Основні напрями виховання. 8 Розділ ІІ. Способи виховної дії на людину. 14 2.1. Поняття про методи виховання та їх класифікація. 14 2.2. Засоби та форми виховання. 18 Розділ ІІІ. Від виховання до самовиховання. 20 3.1. Рушійні сили та механізми самовиховання особистості. 21 3.2. Від виховання до самовиховання. 23 3.3. Як працювати над собою у юному віці. 25 3.4. Прийоми самовиховання для дорослих. 28 Висновки 35 Список використаної літератури 38
Виховання як суспільне явище
1. Виховання і формування особистості
2. Виховання як спеціально організована діяльність по досягненню цілей освіти.
3. Ціль і задачі гуманістичного виховання.
4. Сутність особистості в гуманістичній концепції виховання.
5. Виховання як процес інтеріоризації загальнолюдських цінностей.
6. Тенденції і принципи гуманістичного виховання
Виховання як суспільне явище
1. Виховання і формування особистості
2. Виховання як спеціально організована діяльність по досягненню цілей освіти.
3. Ціль і задачі гуманістичного виховання.
4. Сутність особистості в гуманістичній концепції виховання.
5. Виховання як процес інтеріоризації загальнолюдських цінностей.
6. Тенденції і принципи гуманістичного виховання
Особливості соціально-педагогічної діяльності з дітьми, що мають особливі потреби
Вступ 3
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ДІТЬМИ, ЩО МАЮТЬ ОСОБЛИВІ ПОТРЕБИ 5
1.1. Діти з особливими потребами як об’єкт впливу соціально-педагогічної діяльності. 5
1.2. Соціально-педагогічні аспекти роботи з дітьми, що мають особливі потреби. 10
2. ПРАКТИКА ДІЯЛЬНОСТІ З ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ 15
2.1. Принципи і методи соціально-педагогічної діяльності, які застосовуються в роботі з дітьми, що мають особливі потреби. 15
2.2. Дидактичні ігри як основний метод розвитку розумово відсталих дітей. 25
Висновки 33
Література 35
Вступ
За умов реформування української держави, становлення ринкових відносин значна кількість громадян нашої держави стала потребувати соціальної допомоги та захисту. Несприятливі наслідки соціально-економічних процесів, котрі відбуваються в суспільстві позначаються на дітях, підлітках, а особливо на такій категорії дітей, які відносяться до осіб, що мають особливі потреби. Залишається високим рівень інвалідності серед дітей, що є одним з найбільш несприятливих явищ у комплексі характеристик стану здоров'я та соціального благополуччя населення (у 2002 році група таких дітей складала 6997 осіб, у 2007 році – 6623 особи). 5% дітей, що народжуються мають вроджені фізичні та психічні вади.
Уведення інституту соціальної педагогіки в Україні знаменувало кардинальний поворот у ставленні суспільства до проблем дитинства й молоді, зумовлений загальними тенденціями гуманізації та демократизації соціального життя України. Звичайно його становлення, яке відбувається на фоні глибоких перетворень у країні, котрі провокують величезну кількість соціальних, економічних, морально-психологічних та інших проблем, проходить досить важко й суперечливо. В таких умовах допомога дітям, що мають особливі потреби, становиться актуальним завданням часу. Від розв’язання цієї проблеми залежить вирішення долі багатьох дітей, які не повинні бути втрачені для суспільства через байдужість дорослих.
Різні аспекти виховання та розвитку таких дітей знаходиться під прискіпливою увагою науковців, державних, громадських діячів. Навчання дітей вимагає до себе неординарних підходів, які обумовлюються відсутністю у них всіх необхідних фізичних та психічних властивостей. Психолого-педагогічна наука приділяє велику увагу питанням соціального виховання, розвитку і корекції особистості дітей з психофізичними вадами з метою забезпечення їх оптимальної інтеграції в сучасні умови життєдіяльності (І.Д.Бех, В.І.Бондар, В.В.Засенко, С.Д.Максименко, В.М.Синьов, В.В.Тарасун, Л.І.Фомічова, О.П.Хохліна, М.К.Шеремет, М.Д.Ярмаченко та ін.). Особливі труднощі в досягненні цієї мети об'єктивно виникають у діяльності допоміжної школи, де навчаються діти зі значним зниженням інтелекту. В цілому робота з дітьми, що мають особливі потреби, сьогодні стала окремим напрямком педагогічної діяльності, видом соціальної роботи. Окремі положення соціально-педагогічної діяльності з аномальними дітьми розглядалися в працях Л.С.Виготського, С.Рубінштейна, Н.А.Коломінського, Ш.О.Амонашвілі, Ж.І.Шіфа, М.С.Певзнера, Л.В.Занкова.
Наслідки та прояви фізичних та психічних вад дітей ускладнюють їх розвиток, в кожному випадку вимагаючи до себе індивідуального підходу до виховання дитини, а тому – вдосконалення соціально-педагогічної діяльності з такими дітьми є нескінченним процесом, який вбирає в себе все більш нові фактори та змінні педагогічного впливу. Тому метою цієї роботи є вдосконалення та систематизація знань щодо соціально-педагогічної діяльності з дітьми, що мають особливі потреби.
Для досягнення цієї мети передбачається виконання таких завдань:
1. Аналіз соціальних та психологічних характеристик дітей з особливими потребами;
2. Обґрунтування методів соціально-педагогічної діяльності з розумово відсталими дітьми;
3. Класифікація та систематизація видів дидактичної гри для роботи з розумово відсталими дітьми.
Об’єктом дослідження виступає соціально-педагогічна діяльність з дітьми, що мають особливі потреби. Предметом дослідження – особливості такої роботи з розумово відсталими дітьми.
Методи дослідження. Для вирішення зазначених завдань було використано як теоретичні методи (аналіз філософської, культурологічної, психологічної, педагогічної літератури), так і емпіричні (спостереження, бесіди, аналіз документації).
Висновки
Діти з особливими потребами є найскладнішим контингентом соціально-педагогічного впливу. Доволі значна їх класифікація вимагає в кожному конкретному випадку розробляти індивідуальний підхід до таких дітей. Негативними факторами, які потребують негайного вирішення в процесі організації індивідуального навчання являються наступні: недостатнє врахування особливостей психофізичного розвитку дітей, зокрема їх найбільш уражених та збережених функціональних систем; подолання їх низької успішності; відсутність комплексного корекційно-реабілітаційного супроводу дітей з важкими психічними та фізичними вадами в умовах сім'ї; невизначеність ефективних організаційно-педагогічних умов індивідуального навчання дітей. Все це свідчить про необхідність подальшого вдосконалення методик соціально-педагогічної діяльності.
Соціальний розвиток особистості відбувається у пізнанні оточуючого середовища, як позитивних, так і негативних його проявів. Складності соціалізації особистості виявляються у дітей-інвалідів, сліпих, глухих, із затримкою психічного розвитку, у дітей-сиріт, розбещених дітей. У становленні особистості багато в чому може допомогти соціальний педагог. З'ясувавши нахили та здібності дитини, вивчивши сім'ю, оточення, спосіб життя, він створює умови, що сприяють розвитку людини. Першочерговим завданням соціального педагога є індивідуальна допомога особистості у кризовій для неї ситуації: організація захисту прав на гідне життя в суспільстві та професійне самовизначення; організація охорони її здоров'я, діяльності, допомога у прийнятті самостійних рішень в організації своєї діяльності.
У цілому формування особистості та її розвиток у соціумі може бути успішним лише тоді, коли будуть враховані всі зовнішні та внутрішні фактори, які на неї впливають, їх складні взаємозв'язки. Перш за все, це спосіб життя особистості, який може сприяти її розвитку (за певних умов) чи протидіяти йому, умови життя, які сприяють становленню певного способу життя в межах певного району, національні особливості, особливості природного середовища, різні джерела духовної культури, характер їх взаємодії, просторові та часові умови життя особистості й мікрогруп, виховні системи та індивідуальні особливості особистості, які склалися у цих системах.
Соціально-педагогічна діяльність з дітьми, що мають особливі потреби залежить від правильного вибору методів навчання. При цьому кожен педагог повинен пам'ятати і про вікові особливості дітей, про ті відхилення в розвитку, які характерні для розумово відсталих. Як правило, розумово відсталі діти інертні, неемоційні. Тому необхідні такі методичні прийоми, які могли б привернути увагу, зацікавити кожну дитину. Розумово відсталі діти пасивні і не проявляють бажання активно діяти з предметами і іграшками. Дорослим необхідно постійно створювати у дітей позитивне емоційне відношення до пропонованої діяльності. Цієї мети і служать дидактичні ігри.
Дидактична гра є не тільки засобом навчання, а й засобом розвитку дитини, знаряддям її інтеграції у соціумі, тому така ігра може бути використана при засвоєнні будь-якого програмного матеріалу і проводитися з метою зменшення впливу на дитину психофізичних травм та вад. У дидактичній грі створюються такі умови, в яких кожна дитина дістає можливість самостійно діяти в певній ситуації або з певними предметами, набуваючи власний дієвий і чуттєвий досвід. Це особливо важливо для розумово відсталих дітей, у яких досвід дій з предметами значно збіднений, не зафіксований і не узагальнений.
Мета національного виховання
Вступ 2
1. Суть національного виховання 3
2. Етапи процесу виховання 6
3. Поняття про методи виховання 7
4. Прийоми виховання, їх класифікація 11
Висновки 13
Література 14
Мета національного виховання
Вступ 2
1. Суть національного виховання 3
2. Етапи процесу виховання 6
3. Поняття про методи виховання 7
4. Прийоми виховання, їх класифікація 11
Висновки 13
Література 14
|