Синтоїзм

ЗМІСТ
1. Виникнення, становлення і зміст національної релігії японців 3
2. Синтоїзм і буддизм: мирне співіснування 8
3. Вплив синтоїзму на японську культуру 13
Список використаної літератури 19

Список використаної літератури
1. Андріанов В. М., Бублик С. А., Ібрагімов М. М., Чміль Б. Ф. Релігієзнавство. — К. , 2000. — 496с.
2. Гудима А. М. Релігієзнавство. — Т., 2002. — 262с.
3. Дулуман Є. К., Закович М. М. Релігієзнавство. — К., 2000. — 349с.
4. Калінін Ю. А., Лубський В. І. Релігієзнавство. — К., 1997. — 455с.
5. Лубський В.І. Релігієзнавство. – К., 2002. – 432 с.

Контрольна з релігії

ЗМІСТ
1. Кризові явища в сучасному релігійному житті 3
2. Причини появи та основні течії неорелігій 4
3. Сучасні богошукання і міфотворчість 6
Список використаної літератури 11

Список використаної літератури

1.Андріанов В. М. Релігієзнавство. — К., 2001. — 495с.
2.Докаш В.І., Лешан В.Ю. Загальне релігієзнавство. — Чернівці, 2004. — 376с.
3.Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. — К., 2002. — 352с.
4.Петрик В.М. Нетрадиційні релігії та містичні об’єднання України. – К., 2000. – 226 с.
5.Черній А.М. Релігієзнавство. – К., 2003. – 352 с.

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ НАУКИ

1. Релігієзнавство як наука. Об'єкт і предмет релігієзнавчого дослідження. 3
2. Методологія релігієзнавства. 6
3. Особливості богословського і академічного релігієзнавства. 8
4. Структура релігієзнавства: а) філософія релігії; б) соціологія релігії; в) психологія релігії; г) історія релігії; д) порівняльне релігієзнавство. 12
Список використаної літератури 17

ЦЕРКОВНЕ ХРИСТИЯНСТВО

П Л А Н

1. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА............................................................ стр. 3
2. ХРИСТИЯНСТВО.......................................................................................стр. 4
3. ХРИСТИЯНСЬКЕ ВІРОВЧЕННЯ І КУЛЬТ..........................................стр. 6
4. НЕХРИСТИЯНСЬКІ ДЖЕРЕЛА..............................................................стр. 7
5. РОЗКОЛ ХРИСТИЯНСТВА......................................................................стр. 8
6. ПОЧАТОК ХРИСТИЯНСТВА НА УКРАЇНІ.........................................стр. 9
7. КАТОЛИЦИЗМ.............................................................................................стр. 10
8. ПРОТЕСТАНТИЗМ.....................................................................................стр. 14
9. ЛІТЕРАТУРА................................................................................................стр. 18

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ НАУКИ

1. Предмет релігієзнавства. Релігієзнавство як галузь соціогуманітарного знання 3
2. Особливості богословського і наукового дослідження феномену релігії 6
3. Структура релігієзнавства 14
Список літератури 18

Комплексна контрольна робота

1. Логіка: Дедуктивне міркування. 3
2. Релігієзнавство: Основні типи релігійних організацій, що існують в сучасному світі: церква, секта, деномінація, харизматичний культ. 8
3. Етика: Етичні погляди Ф.Ніцше 12
4. Естетика: Естетика часів Відродження, її відмінності від естетики Середніх віків. 17
Список використаної літератури 25

Релігія в житті людини

Вступ 3
1. РЕЛІГІЙНИЙ ДОСВІД: ЙОГО СУТНІСТЬ, ФОРМИ І ВИЯВИ. ТЕОЛОГІЧНЕ І ОСОБИСТЕ УЯВЛЕННЯ ПРО БОГА. 4
2. ВІРА ЯК ПОЧУТТЯ І ПОТРЕБА ЛЮДИНИ. РЕЛІГІЙНИЙ ФАНАТИЗМ. 7
3.СМИСЛО-ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ ВІРУЮЧОЇ ЛЮДИНИ. 8
4. РЕЛІГІЙНИЙ АСКЕТИЗМ 11
Висновки 13
Література 14




Вступ
Протягом довгого часу продовжуються спроби з'ясувати, що ж являє собою релігія. Її суттєві характеристики набули форму спеціальної галузі знання – релігієзнавства. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її побудови та різні компоненти, численні виявлення релігії в історії суспільства та у сучасну епоху, взаємозв'язок та взаємодію з іншими галузями культури.
Особливо важливим є дослідження значення релігії у житті окремої людини, конкретних суспільств та суспільства взагалі. В історії людства неодноразово виникали спроби довести як корисність релігії для людини, так і її шкідливий вплив на її свідомість і навіть на фізичне існування і життя. До сих пір релігія залишається особливою формою світогляду, яка існує і продовжує існувати незалежно від того, які думки складаються щодо неї у мислителів різних часів і народів. Надприродне і потойбічне поки що не можливо осягнути за допомогою наукових, раціональних способів пізнання. Але інтуїтивно людина усвідомлює, що зв’язок з "тим" світом є, і це надихає людину не тільки на активне вивчення релігійних феноменів, а й на шанобливе ставлення до релігії в цілому.

РЕЛІГІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ

Вступ 3
1. ПСИХОЛОГІЧНІ КОРІННЯ РЕЛІГІЇ І РЕЛІГІЙНОСТІ. РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕЖИВАННЯ 4
2. РЕЛІГІЙНИЙ ДОСВІД І ЙОГО ТИПИ 7
3. РЕЛІГІЙНА ВІРА: ПРИРОДА, ВИЯВИ, СТРУКТУРА 11
4. ПСИХОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ. РЕЛІГІЯ І ДУХОВНЕ ЗДОРОВ'Я ОСОБИ І НАРОДУ 13
Висновки 15
Література 16

Вступ
Протягом довгого часу продовжуються спроби з'ясувати, що ж являє собою релігія. Її суттєві характеристики набули форму спеціальної галузі знання – релігієзнавства. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її побудови та різні компоненти, численні виявлення релігії в історії суспільства та у сучасну епоху, взаємозв'язок та взаємодію з іншими галузями культури.
Особливо важливим є дослідження значення релігії у житті окремої людини, конкретних суспільств та суспільства взагалі. В історії людства неодноразово виникали спроби довести як корисність релігії для людини, так і її шкідливий вплив на її свідомість і навіть на фізичне існування і життя. До сих пір релігія залишається особливою формою світогляду, яка існує і продовжує існувати незалежно від того, які думки складаються щодо неї у мислителів різних часів і народів. Надприродне і потойбічне поки що не можливо осягнути за допомогою наукових, раціональних способів пізнання. Але інтуїтивно людина усвідомлює, що зв’язок з "тим" світом є, і це надихає людину не тільки на активне вивчення релігійних феноменів, а й на шанобливе ставлення до релігії в цілому.

Висновки

Релігія в житті людини займає значне місце. Вона формує його світогляд, пояснює зі своєї точки зору всі явища, що відбуваються навколо неї. Релігія здатна, на відміну від інших світоглядних утворень, пояснювати все, що є у Всесвіті, показуючи певні зв’язки між реальним і надприроднім, потойбічним.
Релігія формує духовність людини, вона зобов’язує його до певного образу життя, вимагає високих морально-етичних якостей, які є практично однаковими майже в усіх релігіях світу.
Під впливом релігійних переконань індивід скоює відповідні вчинки, які, часом вимагають від нього значних фізичних і моральних зусиль і навіть самопожертви. Не зважаючи на це людина знаходить заспокоєння в релігії. Сутність людського індивіда завжди вимагає наявності певної підтримки, хоч би вона була і ілюзорної. Досвід історичного розвитку підтверджує, що таку підтримку людина завжди находила і продовжує знаходити.
Релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства, що об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції.

Природа та сутність релігії. Особливості релігійної свідомості

Вступ 3
1. Релігія як одна з форм духовного життя людства. Особливості релігійної свідомості. 4
2. Релігійна психологія та релігійна ідеологія. 6
3. Поняття „надприродного”. Різні концепції розуміння Бога. 7
4. Феномен релігійної віри та релігійного досвіду. Релігійний світогляд. 10
Висновки 15
Література 16





Вступ
Протягом довгого часу продовжуються спроби з'ясувати, що ж являє собою релігія. Її суттєві характеристики набули форму спеціальної галузі знання – релігієзнавства. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її побудови та різні компоненти, численні виявлення релігії в історії суспільства та у сучасну епоху, взаємозв'язок та взаємодію з іншими галузями культури.
Особливо важливим є дослідження значення релігії у житті окремої людини, конкретних суспільств та суспільства взагалі. В історії людства неодноразово виникали спроби довести як корисність релігії для людини, так і її шкідливий вплив на її свідомість і навіть на фізичне існування і життя. До сих пір релігія залишається особливою формою світогляду, яка існує і продовжує існувати незалежно від того, які думки складаються щодо неї у мислителів різних часів і народів. Надприродне і потойбічне поки що не можливо осягнути за допомогою наукових, раціональних способів пізнання. Але інтуїтивно людина усвідомлює, що зв’язок з "тим" світом є, і це надихає людину не тільки на активне вивчення релігійних феноменів, а й на шанобливе ставлення до релігії в цілому.
Висновки
Релігія в житті людини займає значне місце. Вона формує його світогляд, пояснює зі своєї точки зору всі явища, що відбуваються навколо неї. Релігія здатна, на відміну від інших світоглядних утворень, пояснювати все, що є у Всесвіті, показуючи певні зв’язки між реальним і надприроднім, потойбічним.
Релігія формує духовність людини, вона зобов’язує його до певного образу життя, вимагає високих морально-етичних якостей, які є практично однаковими майже в усіх релігіях світу.
Під впливом релігійних переконань індивід скоює відповідні вчинки, які, часом вимагають від нього значних фізичних і моральних зусиль і навіть самопожертви. Не зважаючи на це людина знаходить заспокоєння в релігії. Сутність людського індивіда завжди вимагає наявності певної підтримки, хоч би вона була і ілюзорної. Досвід історичного розвитку підтверджує, що таку підтримку людина завжди находила і продовжує знаходити.
Релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства, що об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції.

Конфесійна філософська теологія

Вступ 3
1. ОСОБЛИВОСТІ І МЕТАТЕОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТЕОЛОГІЇ 4
2. БУДДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ШКОЛИ 6
3. ХРИСТИЯНСЬКА ФІЛОСОФІЯ 7
3.1. Філософія православ'я 7
3.2. Католицька філософія 10
3.3. Протестантська філософія в контексті теологічних концепцій 12
4. МУСУЛЬМАНСЬКА ФІЛОСОФІЯ 15
Висновки 18
Література 19



Вступ
Людському індивіду властиве прагнення до пізнання світу. На рівні найвищих філософських узагальнень він робить спроби дійти до основ буття, Всесвіту, самого себе. Разом з тим, людському суспільству притаманне й таке явище як релігія, тобто віра в надреальне, потойбічне. Така віра основується на безперечному розумінню того, що все існуюче залежить від Бога, створено ним і постійно піддається впливу божественних сил. Віруюча людина також прагне до осягнення основ свого буття, але в цьому випадку їй доводиться робити узагальнення ще ширшого змісту, які пов’язані зі спробою поєднати теоретичні концепції щодо сутності Божої сили як єдиного джерела всього існуючого і філософські знання щодо розвитку Всесвіту, його об’єктивних законів.
Неодноразово робилися спроби в межах різних наук поєднати пошуки істини в межах таких не зовсім сумісних областях людського знання. Вивченням основ світу з урахуванням впливу божественних сил займалися і займаються теологія, філософія релігії, релігієзнавство. Кожна з цих наук робила акцент на певному погляді щодо існування Бога і його відношенні до сущого. Ще однією науковою дисципліною, що намагається пізнати Всесвіт як творіння Боже, є філософська теологія. В різних країнах, в різних народів є свої релігійні переконання щодо існування Бога, світу та їх взаємозв’язку. Це знаходить своє відображення в відповідних релігіях. Філософська теологія узагальнює ці знання, надає можливість проаналізувати шляхи появи і трансформацій релігійних уявлень різних конфесій, які вже за своїм змістом можна вважати такими, що мають філософське спрямування.

Висновки
Священний, або сакральний, характер пізнання через віру корінним чином відрізняє її від філософії. У філософів теж є теологія, яку можна назвати божественною наукою, оскільки предметом її є Бог. Але цей Бог є відповіддю на питання розуму про світ, першопричину, пізнавану у світлі природного розуміння.
Віра в різних народів базується на прийнятті ними верховенства і безсумнівності існування Бога як вищого початку усього існуючого на землі. Змушує замислитися той факт, що в різних народах, навіть тих, які ніколи не мали ніяких культурних контактах релігійне світорозуміння є практично однаковим.
Будучи простим людським знанням про Бога, філософська теологія не прославляє людину над самим собою і нічого не дає для справи Порятунку. Це вірно по відношенню до будь-якого знання про Бога. Який би ні був предмет філософської теології – доступний за природою природному розуму або надрозумовий – вона, як вершина метафізики, залишається, по суті, людської і за походженням, і за змістом. Тому необхідно саме вірити у всі істини про Бога, навіть в пізнавані за допомогою розуму. Ніякий чисто раціональний умогляд не дає нам можливості пізнати їх так, як вони повинні бути пізнані в ідеалі.