Структура культурологічного знання

І. Історія виникнення культурологічної науки. 4
А) Історія культурології як наукової дисципліни. 4
Б) Культурологія й історія культури культурологія та культурна антропологія. 6
В) Зв‘язок культурології з іншими науками про культуру. 9
ІІ. Структура сучасного культурологічного знання. 11
A) Культурологія як наука її філософський сенс. 11
Б) Сутність культури та основні культурологічні парадигми. 15
В) Загальне поняття культурологічного знання. 20
Висновки 24
Список використаної літератури 25

Культура і цивілізація

1. ПОНЯТТЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ТЕОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ 2 2. СВІТОВА КУЛЬТУРОЛОГІЯ ПРО КОНФЛІКТ МІЖ КУЛЬТУРОЮ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЄЮ. 5 3. ЦИВІЛІЗАЦІЯ І ТЕХНІКА. 8 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 12

Статус культурології у складі гуманітарного знання

Вступ 3
1. Предмет і завдання культурології. Напрямки і теорії і культурології 6
2. Становлення культурології як науково-філософської дисципліни 10
3. Культурологія як навчальна дисципліна: її філософський сенс 16
4. Сутність культури та основні культурологічні парадигми 19
Висновки 24
Список використаної літератури 25

Культура і цивілізація

1.Культура як феномен
А) сутність культури
Б) структура та функції культури
В) визначні представники світової та вітчизняної культурології
2. Культура і цивілізація
А) поняття цивілізації, теорія цивілізаційного розвитку
Б) світова культурологія про конфлікт між культурою і цивілізацією
В) цивілізація і техніка
Література

Роль культури в подоланні екологічної кризи

План

Роль культури в подоланні екологічної кризи 3
1. Феномен екологічної кризи 3
2. Природні і антропогенні екологічні кризи 5
3. Антропогенні екологічні кризи 9
4. Культурологія і філософія екологічної кризи 11
Список використаної літератури 15

Філософія культури та культурологія

Вступ 3
1. Становлення філософської науки про культуру. 4
2. Культурологія як наукова і навчальна дисципліна. 9
Висновки 14
Література 15



Вступ
Слово „культура” стало звичним у нашому повсякденному житті. З одного боку, воно зрозуміло всім, а з іншого – навіть науковці ще не дійшли до єдиного висновку щодо змістовного та сутнісного його наповнення. Свідченням того є наявність сьогодні в науковому вжитку більш чотириста термінів та означень поняття „культура”.
Культура є невід’ємною частиною нашого життя, витвором людської цивілізації. Досліджувати це явище необхідно для того, щоб краще розуміти найглибші основи буття, осмислювати історичний розвиток суспільства. З поняттям „культура” пов’язані предмети багатьох наук: філософії, соціології, політології, економіки, історії, правознавства та ін. Конкретним вивченням явища культури та його феноменів також займається ціла низка наукових дисциплін, одними серед яких є філософія культури і культурологія. Можна вважати, що в справі осягнення культури вони займають пріоритетне, головне значення. Дана робота являє собою як раз розгляд сутності, призначення та становлення цих наук в системі знань про культуру.
Висновки
Аналіз філософського на наукового знання свідчить про те, що не завжди людство розуміло та намагалося аналізувати таке явище як культура. Предметом наукового дослідження культура стає тільки на початку ХХ ст., коли виникло питання осмислення та переоцінки усього попереднього історичного розвитку людства.
Поняття „культура” тлумачиться дуже широко та в деяких питаннях не зовсім однозначно представниками різних наукових та культурологічних поглядів. Принциповим розумінням культури є підхід до неї, як такого, що створено людиною, на відміну від природних та божественних сил. Різні методологічні підходи в осмисленні культури пропонує така наука як філософія культури, яка намагається інтегрувати та узгоджувати знання різних наук та дисциплін щодо цього питання.
Культурологія є однією з наук, що досліджує культуру та її категорії. Вона є інтегративною сферою знання, народженою в широкому багатоаспектному діалозі на перетині філософії, історії, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства, соціології культури та мистецтвознавства. Базисом культурологічного знання виступають окремі науки про культуру, в межах яких досліджуються певні феномени культури. Таким чином, культурологія належить до соціогуманітарних наук, хоча активно використовує як методи природничих наук, так і спеціальні методи дослідження в соціальній сфері.

Контрольна з культури

Культурологія як гуманітарна наука. Функції культури 3
Місце людини в культурі Стародавнього Сходу 5
Основні періоди в розвитку культури Стародавнього Риму 6
Виникнення християнства як всезагальна революція духу 7
Проблема людської особистості в культурі Просвітництва 8
Феномен двовірства в культурі Київської Русі 9
Література як чинник розвитку української культурної традиції 10
Основні традиції розвитку культури XX ст. 11
Список використаної літератури 12

ДАВНЬОГРЕЦЬКА ПРОЗА

ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ ГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ЗАРОДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРОЗИ 6
АТТИЧНИЙ ПЕРІОД ГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ПРОЗА V – VI СТОЛІТЬ 8
Історіографія 8
Ораторське мистецтво 9
Філософський діалог 11
ГРЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА ЧАСІВ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ: РОЗПОВІДНА ПРОЗА ТА РОМАН 14
ВИСНОВКИ 17
ЛІТЕРАТУРА 18

1. Гаспаров Михаил Леонович. Занимательная Греция : Рассказы о древнегреч. культуре / М. А. Гаспаров. — М. : Греко-латин. каб. Ю. А. Шичалина : Новое лит. обозрение, 1996. — 380 с.
2. Гомперц Теодор. Греческие мыслители / Теодор Гомперц; Пер. с нем. Д. Жуковского, Е. Герцык; Науч. ред., коммент., примеч. и предисл. А. В. Цыба. — Науч. изд. — СПб. : Алетейя, 1999. — (Серия "Античная библиотека").
3. Грант Майкл. Классическая Греция : [Пер. с англ.] / Майкл Грант. — М. : Терра-Кн. клуб, 1998. — 334 с.
4. Исаева Валентина Ивановна. Античная Греция в зеркале риторики. Исократ / В. И. Исаева; Рос. АН, Ин-т всеобщ. истории. — М. : Наука, 1994. — 253 с.
5. Лосев Алексей Федорович. Античная литература : Учеб. для высш. шк. / А. Ф. Лосев; Под ред. А. А. Тахо-Годи. — М. : ТОО "ЧеРо", 1997. — 541с.
6. Пельман Роберт фон. Очерк греческой истории и источниковедения / Роберт фон Пельман; Перевод с нем. А. С. Князькова; Под ред. С. А. Жебелева; Науч. ред., примеч. и доп. М. М. Холода, С. М. Жестоканова. — Науч. изд. — СПб. : Алетейя, 1999. — 469 с.
7. Підлісна Г.Н. Антична література для всіх і кожного. – К.: Техніка, 2003. -384 с.
8. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М., 1959. – 594 с.
9. Суриков Игорь Евгеньевич. Античная цивилизация: Греция : Учеб. пособие / И. Е. Суриков; Моск. физ.-техн. ин-т (гос. ун-т). — М. : МФТИ, 1997. — 136 с.
10. Тронський І.М. Історія античної літератури. – К.: Радянська школа, 1959. – 589 с.
11. Шевнюк О.Л. Культурологія. – К.: Знання-Прес, 2004. – 353 с.
12. Яйленко Валерий Петрович. Архаическая Греция и Ближний Восток / В. П. Яйленко; АН СССР, Ин-т всеобщ. истории. — М. : Наука, 1990. — 270 с.