|
Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!
Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.
|
|
Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua! |
|
С данной работой также просматривают следующие рефераты и курсовые работы:
Соціальна структура суспільства: основні елементи та принципи їх взаємодії
Зміст
Вступ 3
1. Соціальна структура суспільства: основні елементи та принципи їх взаємодії 5
1.1 Поняття соціальної структури суспільства 5
1.2 Соціальні групи суспільства 6
1.3 Соціальна мобільність суспільства 7
2. Специфіка структури сучасного українського суспільства 9
3. Соціальна стратифікація та мобільність сучасного українського суспільства: головні проблеми та шляхи їх подолання 11
Висновок 15
Використана література 16
Соціальна структура суспільства: основні елементи та принципи їх взаємодії
Зміст
Вступ 3
1. Соціальна структура суспільства: основні елементи та принципи їх взаємодії 5
1.1 Поняття соціальної структури суспільства 5
1.2 Соціальні групи суспільства 6
1.3 Соціальна мобільність суспільства 7
2. Специфіка структури сучасного українського суспільства 9
3. Соціальна стратифікація та мобільність сучасного українського суспільства: головні проблеми та шляхи їх подолання 11
Висновок 15
Використана література 16
СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
ПЛАН
Вступ 3
1. Історія формування соціальної структури 3
2. Основні елементи соціальної структури 4
3. Соціально-класова структура 5
3.1. Маргіналізація 6
3.2. Соціальна верства 6
3.3. Мала соціальна група 7
3.4. Декласований елемент 7
3.5. Соціальна-територіальна структура 8
3.6. Етносоціологія 8
3.7. Соціальна мобільність 9
Виснвок 9
Список использованной литературы 10
Контрольна робота соціологія села
ВСТУП 3
1. Соціальна структура і соціальна стратифікація сучасного українського села 4
2. Основні положення Указу президента „Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільскогосподарського виробництва” 11
ВИСНОВКИ 15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17
Соціальна мобільність в Україні: соціальний аналіз
Предмет: Сициология менеджмента
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ 10
1.1. Соціальна стратифікація та її чинники 10
1.2. П. Сорокін як засновник вчення про соціальну мобільність. 16
1.3. Соціальна стратифікація як соціологічний індикатор 27
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСФЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ 36
2.1. Історія життя як метод дослідження міжпрофесійної мобільності 36
2.2. Емпіричне вивчення механізму зміни соціальної ідентичності у процесі міжпрофесійної мобільності 53
2.3. Оцінка стану та перспективи розвитку регіональної трудової мобільності (за матеріалами соціологічних досліджень) 59
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 75
3.1. Основні тенденції соціальної диференціації українського суспільства 75
3.2. Маргінальність соціальних груп на етапі трансформації українського суспільства. 84
3.3. Проблеми формування середнього класу в Україні. 88
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 98
ЛІТЕРАТУРА 103
ДОДАТОК А. ІСТОРІЯ УСПІХУ-1
ДОДАТОК Б. ІСТОРІЯ УСПІХУ-2
ДОДАТОК В. ІСТОРІЯ УСПІХУ-3
Метою дослідження є аналіз соціальної мобільності в Україні, причин і наслідків та сучасних механізмів зміни соціально-професійної ідентичності у процесі структурних перетворень суспільства.
Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання:
- узагальнення методологічних основи вивчення соціальної мобільності;
- виявлення чинників та типів соціальної мобільності, яку розглянемо як соціологічний індикатор;.
- вивчення соціально-професійної ідентичності та механізмів її зміни на основі методу історії життя;
- оцінка стану та перспективи розвитку регіональної трудової мобільності (за матеріалами соціологічних досліджень);
- вивчення сучасних тенденцій соціальної диференціації в українському суспільстві
- вивчення маргінальності соціальних груп на етапі трансформації українського суспільства та проблем формування середнього класу в Україні.
Об’єкт дослідження становить індивідуальна добровільна міжпрофесійна мобільність фахівців із вищою освітою. Предмет дослідження – механізм зміни соціально-професійної ідентичності в процесі міжпрофесійної мобільності. Часові границі дослідження – ХХ та ХХІ століття.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та рекомендацій, списку літератури та трьох додатків і містить 121 стор. тексту, 8 рис. та 5 таблиць. Під час її виконання опрацьовано 57 літературних джерел.
Легітимність влади як соціальна проблема
ВСТУП 3
ЛЕГІТИМНІСТЬ ВЛАДИ, ЇЇ ВИДИ ТА ВПЛИВ НА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ 4
СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ І ВЛАДА 6
СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ЛЕГІТИМНОСТІ ВЛАДИ 9
ВИСНОВОК 12
ЛІТЕРАТУРА 13
Соціологія молоді
Вступ 3
1. Молодь у соціальній структурі суспільства 4
2. Соціально-професійна орієнтація молоді 8
3. Соціальна та поселенська мобільність молоді 19
Висновок 24
Список літератури 26
Пітирим Сорокін про форми соціальної стратифікації
ВСТУП 3
1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СТРАТИФІКАЦІЙНОЇ ТЕОРІЇ П. СОРОКІНА 4
2. ЕКОНОМІЧНА СТРАТИФІКАЦІЯ 6
3. ПОЛІТИЧНА СТРАТИФІКАЦІЯ 8
4. ПРОФЕСІЙНА СТРАТИФІКАЦІЯ 10
ВИСНОВКИ 13
Список використаної літератури 14
ВСТУП
Суспільство є одним із об’єктів дослідження сучасної науки. Практика його вивчення за допомогою наукового апарату не така вже й велика. Тільки з початку ХІХ ст. виникають нові, "позитивні" методи "видобування" знань про сутність і закони розвитку суспільства. Предметом дослідження соціологів ставали різні аспекти: як на рівні макротеорії, так і в області мікросоціології. Одним із таких аспектів стала соціальна нерівність. Вчені-суспільствознавці завжди прагнули пояснити феномен того, чому в будь-якому соціумі з'являється нерівність людей. Протягом історії висувалися різні концепції, на основі яких дослідники намагались пояснити це явище. Головними теоріями нерівності на сьогоднішній день вважаються дві: класовий і стратифікаційний погляд на розвиток суспільства. Пітирим Сорокін, російсько-американський вчений, зробив значний внесок у розвиток стратифікаційної теорії, положення якої були ним викладені у його працях "Соціальна мобільність", "Соціальна і культурна динаміка".
ВИСНОВКИ
На думку П. Сорокіна, соціальна стратифікація – це соціальна нерівність між людьми, яка проявляється в їх соціальному житті і має ієрархічний характер: вона підтримується і регулюється різними інституціональними механізмами, постійно відтворюється і модифікується, що є умовою впорядкованого існування будь-якого суспільства та джерелом його розвитку. Він вважає, що у нормальному випадку суспільство внутрішньо розшаровано на сукупність страт, кожна з яких має свої специфічні ознаки. Найбільш могутніми з-поміж них є багатство, влада і престиж. За певних обставин ці ознаки або їх відсутність можуть нагромаджуватись.
Концепція стратифікації Пітирима Сорокіна розглядає нерівність як природний стан суспільства, тому страти не тільки розрізняються по своїх критеріях, але і розміщуються в жорсткій системі підпорядкування одних шарів іншим, привілейованого положення вищих і підлеглого положення нижчих. Три підпростори соціального простору Сорокін іменував системами стратифікації, серед яких найголовнішими він виокремилював три – економічну, професійну і політичну.
Аналіз відношення П. Сорокіна до проблеми коливань політичної, економічної і професійної стратифікації показує відсутність якої-небудь постійної тенденції в цій області. Він вважає, що безцільно відшукувати будь-які закони і закономірності в динаміці стратифікаційних процесів. Всі такі тенденції фіксовані тільки для обмеженого періоду часу. Протягом тривалих періодів вони можуть діяти у зворотному напрямі. Історія не дає достатньої підстави затверджувати якихсь постійних тенденцій, а показує тільки безцільні флуктуації.
Пітирим Сорокін про форми соціальної стратифікації
ВСТУП 3
1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СТРАТИФІКАЦІЙНОЇ ТЕОРІЇ П. СОРОКІНА 4
2. ЕКОНОМІЧНА СТРАТИФІКАЦІЯ 6
3. ПОЛІТИЧНА СТРАТИФІКАЦІЯ 8
4. ПРОФЕСІЙНА СТРАТИФІКАЦІЯ 10
ВИСНОВКИ 13
Список використаної літератури 14
ВСТУП
Суспільство є одним із об’єктів дослідження сучасної науки. Практика його вивчення за допомогою наукового апарату не така вже й велика. Тільки з початку ХІХ ст. виникають нові, "позитивні" методи "видобування" знань про сутність і закони розвитку суспільства. Предметом дослідження соціологів ставали різні аспекти: як на рівні макротеорії, так і в області мікросоціології. Одним із таких аспектів стала соціальна нерівність. Вчені-суспільствознавці завжди прагнули пояснити феномен того, чому в будь-якому соціумі з'являється нерівність людей. Протягом історії висувалися різні концепції, на основі яких дослідники намагались пояснити це явище. Головними теоріями нерівності на сьогоднішній день вважаються дві: класовий і стратифікаційний погляд на розвиток суспільства. Пітирим Сорокін, російсько-американський вчений, зробив значний внесок у розвиток стратифікаційної теорії, положення якої були ним викладені у його працях "Соціальна мобільність", "Соціальна і культурна динаміка".
ВИСНОВКИ
На думку П. Сорокіна, соціальна стратифікація – це соціальна нерівність між людьми, яка проявляється в їх соціальному житті і має ієрархічний характер: вона підтримується і регулюється різними інституціональними механізмами, постійно відтворюється і модифікується, що є умовою впорядкованого існування будь-якого суспільства та джерелом його розвитку. Він вважає, що у нормальному випадку суспільство внутрішньо розшаровано на сукупність страт, кожна з яких має свої специфічні ознаки. Найбільш могутніми з-поміж них є багатство, влада і престиж. За певних обставин ці ознаки або їх відсутність можуть нагромаджуватись.
Концепція стратифікації Пітирима Сорокіна розглядає нерівність як природний стан суспільства, тому страти не тільки розрізняються по своїх критеріях, але і розміщуються в жорсткій системі підпорядкування одних шарів іншим, привілейованого положення вищих і підлеглого положення нижчих. Три підпростори соціального простору Сорокін іменував системами стратифікації, серед яких найголовнішими він виокремилював три – економічну, професійну і політичну.
Аналіз відношення П. Сорокіна до проблеми коливань політичної, економічної і професійної стратифікації показує відсутність якої-небудь постійної тенденції в цій області. Він вважає, що безцільно відшукувати будь-які закони і закономірності в динаміці стратифікаційних процесів. Всі такі тенденції фіксовані тільки для обмеженого періоду часу. Протягом тривалих періодів вони можуть діяти у зворотному напрямі. Історія не дає достатньої підстави затверджувати якихсь постійних тенденцій, а показує тільки безцільні флуктуації.
|
