Правопис и, і, ї, у
| Пишеться и | |
| у загальних і географічних назвах після д, т, з, Су ц, ж (дж), ч, ш,р (правило «дев’ятки») перед літерами на позначення приголосних (крім й) | дисципліна, система, Алжир, Сирія, Мексика |
-
| Пишеться і | |
| на початку слова | ікона, історія |
| після літер на позначення приголосних, що не входять до правила «дев’ятки» | піраміда, фінанси, бізнес |
| перед літерою на позначення голосного або й | піаніно, радіус, ажіотаж, позиція |
| у кінці незмінних слів | таксі, поні, колібрі |
| в окремих власних назвах | Грімм, Сідней, Дідро, Россіні |
Зауважте! У ряді слів іншомовного походження, давно засвоєних українською мовою, після літер, що не входять до «дев’ятки», відповідно до вимови пишеться и: лимон, мирт, кипарис, спирт, кинджал, нирка тощо.
З и, а не з і пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мирта, християнство тощо.
| Пишеться ї | |
| після літер на позначення голосних | мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша частина закінчується на голосний, на початку другої пишеться і: староіндійський, доісторичний) |
-
| Пишеться у | |
| у словах, запозичених із французької мови, після літер на позначення шиплячих ж, ч та в словах парфуми, парфумерія | журі, парашут, Жуль |
Подвоєння літер на позначення приголосних
| Подвоєння відбувається | |
| у власних назвах і словах, похідних від них | Андорра, андоррський |
| за збігу однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово | Імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм) (але анотація, конотація) |
| В окремих загальних назвах, які треба запам’ятати: аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, панно. | |
Зауважте! У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: бароко, група, сума, шосе, ват (але Ватт), фін, комісія тощо.
М’який знак
| М’який знак пишеться після д, т, з, с, л, н | |
| перед я, ю, є, ї, йо | ательє, мільярд, консьєржка |
| відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних | альтруїст, фільм (але залп) |
| відповідно до вимови в кінці слів | магістраль, каніфоль (але бал, шприц) |
М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення м’якого або пом’якшеного приголосного з а, у: тюль, нюанс, резюме.
Апостроф
| Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї | |
| після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р | інтерв’ю, дистриб’ютор, миш’як, Женев’єва |
| після кінцевого приголосного префікса | ін’єкція, ад’ютант, кон’юнктура |
| Апостроф не пишеться | |
| перед йо | курйоз, серйозний |
| коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного | манікюр, бюджет, бязь |
Зауважте! Апостроф пишеться після початкового д, о в прізвищах: Жанна д’Арк, О’Генрі тощо.
Читайте також:
Орфографія
М’який знак
Апостроф
Подвоєння літер
Правопис префіксів
Велика літера та лапки у власних назвах
Основні правила переносу
Написання складових слів разом та через дефіс
Правопис не з різними частинами мови


