Обставина — другорядний член речення, що означає обставини дії, стану або ознаки.
Обставина має такі диференційні ознаки:
- є другорядним членом речення;
- виражає обставинні семантико-синтаксичні відношення;
- виражається прислівниками, дієприслівниками, прийменниково-іменниковими формами та інфінітивом; — у реченні може займати різну позицію, найчастіше — в кінці;
- пов’язується з головним словом підрядним зв’язком прилягання або керування;
- залежить найчастіше від дієслова, а також прикметника і предикативного прислівника (слів категорії стану).
За значенням обставини поділяються на такі основні групи:
- обставини способу дії вказують на спосіб здійснення дії чи вияву ознаки: Я іду, і в’ються спогади незримо (В. Сосюра); Світає! То ранку чистого пробивсь крізь хмари листу усміх дивний і нас, стріваючи, вітає (О. Олесь);
- обставини міри і ступеня характеризують дію, стан чи ознаку за ступенем або мірою їх вияву: Не знайдеш таких батьків, які б своїх дітей вважали найгіршими, не зустрінеш таких, які були б до кінця задоволені тією долею, що випала їх дітям (Ю. Збанацький); Перед ним шелестять по пояс жита (П. Панч);
- обставини місця означають місце дії, процесу, стану, напрямок і шлях руху: Життя кругом, як поле, розляглося, синіє дальнім маревом дібров (В. Сосюра); У кожній хаті на долівку пшениці жменьку сіяв я (Д. Павличко);
- обставини часу вказують на час дії і його тривалість: Споконвіку тема України, отецького первокореняу нашій поезії була на чільному місці (Б. Олійник); Все те в ньому з колиски (Ю. Муппсетик);
- обставини причини вказують на причину дії: Вицвіли в матері очі від чекання (О. Довженко); Пилинко боявся, щоб спросоння не наткнутися на що-небудь у хаті і не розбудити матір (П. Мирний);
- обставини мети вказують на мету дії: Для радості, для щастя — ось для чого приходить людина в життя, ось для чого тільки й варто народжувати її на світ (О. Гончар);
- обставини умови вказують на умову, за якої може відбуватися дія: Мелодія, опанувавши душею, загніздившись там, не хутко німіє (М. Коцюбинський);
- обставини з допустовим значенням виражають те, всупереч чому відбувається дія: Наперекір усьому існує ж таки спадкоємність людяного в людині (О. Гончар).
