Усе для ЗНО з української літератури

ЗНО - це лише іспит, а не проблема.

Олександр Олесь

Справжнє прізвище — Кандиба

(1878-1944)

Символіст

Народився 4 грудня 1878 року в м. Білопілля Слобожанщини, Сумської області в чумацько-селянській сім’ї.

Закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі неподалік Харкова.

Брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з’являються його перші вірші.

Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки змушений був залишити його.

У 1903р. вступив до Харківського ветеринарного інституту. Опісля працює на Дарницькій скотобійні.

Визначальним фактом у житті стала поїздка на відкриття пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві.

Творчість виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944).

Подорож Гуцульщиною у 1912 р. збагатила поета незабутніми враженнями.

У 1913 р. побував в Італії.

Після більшовицького жовтневого перевороту опиняється за кордоном (1919). За кордоном оселяється і періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі, видає ряд збірок, основна тема яких — туга за Україною.

На твори, писані Павлом Тичиною на замовлення партії, Олександр Олесь відгукнувся віршем-докором «І ти продався їм, Тичино…».

22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича.

Основні твори:

збірка «З журбою радість обнялась»
збірка «Княжа Україна»
драматична поема «Ніч на полонині»
драматичний етюд «По дорозі в Казку».

Інші твори:

«Брати-вигнанці, пригадаймо…»
«В болотах жаби рай знайшли…»
«В Вас стільки сонця золотого…»
«В вигнанні дні течуть, як сльози…»
«Зима пройшла, весна минає…»
Зимою
«Золоті хвилини линуть…»
«І ти продався їм, Тичино…» (1928)
«Ні, душу мучити свою…»
«Ні, забуття не дасть мені й сама природа…»
«О правда! Мій народ смішний безкрає…»
«О принесіть як не надію…»
«О слово рідне! Орле скутий!..»
«Одну я любив за веселість…»
«Очі — дві волошки в житі…»
«Хтось постукав в моє серце…»
«Хтось ударив без жалю по серцю моїм…»
Чари ночі
«Чи вгледжу ще свою країну…»
Юнацька пісня
«Я закоханий… Люблю!..»
«Я сонця жду, і сонце зійде…»
«Як любо, як безмежно любо жити…»
«Солов’єва пісня ллється…»
«Сонце на обрії, ранок встає…»
«Тікаю від крові до сонця, квіток…»
«Уймають болі єдині сни…»