Пантелеймон Куліш | Детальна біографія |
(1819-1897) | «Чорна рада» |
|
Автор першої фонетичної абетки для української мови
Народився 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі Чернігівської губернії.
Навчався в Новгород-Сіверській гімназії. а першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки.
З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті.
Дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі.
Згодом працює в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», запрошують його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету.
Через два роки Петербурзька Академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу, куди він вирушає із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року.
У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга.
Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу.
Після довгих клопотань здобув посаду у канцелярії губернатора, а згодом почав редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей».
У 1850-х повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час він не мав права.
Працюючи у Варшаві в 1864 — 1868 роках, з 1871 року у Відні, а з 1873 — у Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», він готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси».
В останні роки життя оселяється на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії.
Куліш багато перекладає, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готує до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін».
У змаганні знесиленого тіла з творчим духом і пішов Пантелеймон Куліш з життя 1897 року на своєму хуторі Мотронівка.
Твори:
- перший україномовний історичний роман «Чорна рада»
- гумористичні оповідання:
- «Циган»
- «Пан Мурло»
- «Малоросійські анекдоти»
- оповідання на тему нещасливого кохання:
- «Гордовита пара»
- «Дівоче серце»
- історичні оповідання:
- «Мартин Гак»
- «Брати»
- «Січові гості»
- роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад»
- романтично-ідилічне оповідання «Орися»
- інші твори:
- «До кобзи»
- «Заспів»
- «Маруся Богуславка»
- «Рідне слово»
- «Святиня»