| Павло Григорович Тичина | Детальна біографія«Арфами, арфами…» |
| (1891-1967) | «Ви знаєте, як липа шелестить…» |
| поет-символіст | «О панно Інно» |
Поет світового масштабу;
дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа;
хліборобський (селянський) Орфей;
бард Центральної Ради.
Народився в с. Піски Чернігівської області в родині дяка. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін.
Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському комерційному університеті, який не закінчив у зв’язку з революцією.
Працював в хорі (спочатку солістом, а потім – диригентом).
Працював у газеті «Нова рада»(1917), у журналі «Літературний вісник»(1918-1919).
Міністр освіти УРСР (1943–1948). Лауреат Сталінської премії (1941). Голова Верховної Ради (1953-1956). Лауреат Шевченківської премії (1962). Герой Соціалістичної Праці (1967).
Перший вірш «Блакить мою душу обвіяла» у 1907 р.
У 1911 р. після прослухання вірша Тичини «Розкажи, розкажи мені, поле..» Коцюбинський заявив: «Серед нас справжній поет».
Вірші:
- 1912 р. «Ви знаєте, як липа шелестить»
- 1914 р. «Арфами, арфами»
- 1915 р. «О, панно Інно..»
- 1918 р. «Золотий гімн»
- 1918 р. «Пам’яті 30» (присвячений бою під Крутами)
- 1919 р. «Революційний гімн»
- 1933 р. «Партія веде»
З другої половини 1920-х р. змушений був писати на замовлення партії влади.
Збірки:
- 1918 р. «Сонячні кларнети»
- 1920 р. «Плуг»
- 1920 р. «Замість сонетів і октав»
- 1921 р. «В космічному оркестрі»
- 1924 р. «Вітер з України»
Створив унікальний кларнестичний стиль.
