Подвоєні літери позначають або подовжений м’який приголосний, або збіг однакових приголосних.
Збіг однакових приголосних
| Випадок збігу приголосних | Приклади |
| на межі префікса й кореня | оббити, віддати |
| на межі кореня й суфікса | цінний, сонний |
| на межі двох суфіксів | годинник, іменник |
| на межі частин складноскорочених слів | спорттовари |
| на межі основи дієслова минулого часу на -с і постфікса -ся | пасся, розрісся |
| у прикметникових наголошених суфіксах -енн-, -анн- (-янн-) зі значенням підсилення, збільшення ознаки, можливості чи неможливості дії | силенний, старанний, нескінченний, невблаганний |
| у прикметниках на -нн(ий) старослов’янського походження та іменниках і прислівниках, утворених від них | блаженний, огненний, мерзенний, благословення, стражденно (але священик) |
| у словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати та похідних | Ганнуся, ссавець, бовваніти |
У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, літеру н не подвоюємо: глина — глиняний, орел — орлиний, гречка — гречаний.
Не подвоюємо н у дієприкметниках (вихований, забезпечений, вирішений) і в прикметниках, утворених із відповідних дієприкметників (варений, печений), а також у прикметнику довгожданий.
Треба розрізняти: здійснений, несказаний, нездоланий тощо — дієприкметники; здійсненний, несказанний, нездоланний тощо — прикметники.
Подовження м’яких приголосних
Подовжуються приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж,ч,шу позиції між голосними звуками.
| Випадок подовження м’яких приголосних | При клади |
| в іменниках середнього роду II відміни на -я | життя, знання, колосся, затишшя, узбережжя |
| у деяких іменниках жіночого та чоловічого роду І відміни на -я | суддя, рілля, Ілля, стаття (але статей) |
| в орудному відмінку іменників жіночого роду III відміни перед -ю | зустріччю, міддю, маззю |
| у формах теперішнього часу дієслова лити (литися) та похідних словах | ллю, ллється, виллєш |
| у прислівниках зрання, спросоння, попідтинню, попідвіконню, навмання | |
Подовження не відбувається:
1) у родовому відмінку множини іменників середнього роду II відміни перед нульовим закінченням: облич, завдань (але почиттЩ, відкритті);
2) в іменниках жіночого роду І відміни на -ин(я): господиня, рабиня, гординя;
3) в іменниках IV відміни: каченя, дитя, теля;
4) якщо м’який приголосний стоїть не між голосними: безсмертя, честю, радістю;
5) у словах кутя, свиня, попадя.
Читайте також:
Орфографія
М’який знак
Апостроф
Правопис префіксів
Велика літера та лапки у власних назвах
Написання слів іншомовного походження
Основні правила переносу
Написання складових слів разом та через дефіс
Правопис не з різними частинами мови
