Прийменник — службова частина мови, яка виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні й реченні: трави в росі, узяти без дозволу.
Групи прийменників за походженням
| Непохідні (первинні) | Похідні (вторинні) | ||
| прийменники, які не походять від інших частин мови | утворені складанням двох чи кількох непохідних прийменників | утворені поєднанням іменників та прислівників 3 непохідними прийменниками | утворені переходом слів інших частин мови в прийменники |
| у, на, до, з, без, для | задля, поміж, з-за | під час, назустріч, відповідно до | близько, кінець, шляхом |
Групи прийменників за будовою
| Прості | Складні (пишуться разом, з першою частиною з-, із— через дефіс) | Складені (пишуться окремо) |
| без, до, по, близько | з-над, попід, понад, заради | у зв’язку з, згідно з, на чолі |
Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника
Прийменники вживаються з іменниками в усіх відмінках, крім називного та кличного. Форма місцевого відмінка завжди виступає з прийменником (у комп’ютері, на моніторі), інші відмінкові форми можуть бути з прийменниками чи без них.
| Прийменники | Відмінки | Приклади |
| без, біля, до, з-за, з-під, проти, серед | родовий | без допомоги, до лісу, з-за обрію, серед міста |
| назустріч, напереріз, наперекір, усупереч, навздогін | давальний | назустріч долі, наперекір батькові, усупереч теорії |
| над, під, перед, поза | знахідний, орудний | над усе, під листя, над усім, під сонцем |
| на, об, о, по | знахідний, місцевий | на роботу, об землю, на небі, о першій годині |
| з (із, зі), між, за | родовий, знахідний, орудний | з дерева, з дерево (заввишки), з деревом |
| У (в) | родовий, знахідний, місцевий | у тебе, у книгу, у повісті |
