Складнопідрядне речення

Складнопідрядним називають складне речення, частини якого не рів­ноправні за змістом та граматично і поєднані підрядним сполучником чи сполучним словом: Культурна людина та, яка залишається культурною на самоті (О. Гончар).

У складнопідрядному реченні є головна частина (схематично її по­значають квадратними дужками) і підрядна (схематично її позначають круглими дужками), що приєднується до головної сполучниками підряд­ності (бо, якщо, що, тому що, як тільки тощо) чи сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, як, коли, де).

Сполучники підрядності	Сполучні слова
сполучник — службова частина мови, тому членом речення не буває	займенник або прислівник — самостійні частини мови, а отже, є членами речення
Мені завжди здавалось, що и Греції навіть статуї теплі (Л. Костенко).	Музика — журкіт води, що струме­нить у фонтанах (О. Гончар).

У реченні Музика — журкіт води, що струменить у фонтанах підряд­на частина приєднується до головної сполучним словом що, яке є займен­ником (ужите замість іменника «вода») і виконує роль підмета. На місці слова що можна поставити іменник вода з попереднього речення: вода струменить у фонтанах.

Також запам’ятайте й такий спосіб перевірки статусу слова: коли що можна замінити словом який чи котрий, то воно є займен­ником, адже сполучники не можуть змінюватися за відмінками і числами чи мати рід (який, котрий — чол. рід, однина, називн. відм.).

Запам’ятайте: підрядна частина здебільшого починається із спо­лучника чи сполучного слова.

Типи складнопідрядних речень

Тип підрядного речення	Питання / сполучники чи сполучні слова	Приклад
означальне	який? яка? яке? які?	Життя — це оббирання з реп’яхів, що пазурами уп’ялися в душу (Л. Костенко).
	спол.: що, щоб, ніби; спол. сл.: який, чий, кот­рий, що, де, куди, звідки
з’ясувальне	хто? що? кого? чого?	Не можна допустити, щоб людиною керував страх (О. Гончар).
	спол.: що, як, щоб, мов, ніби, наче, аби, якби, коли, поки, доки, чи спол. сл.: який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, як, чому
обставинне місця	де? куди? звідки?	Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филипович).
	спол. сл.: де, куди, звідки
обставинне часу	коли? як довго? доки? з яких пір?	Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.).
	спол.: як, після того як, відколи, відтоді як, з тих пір як спол. сл.: коли, поки, доки
обставинне способу дії, міри і ступеня	як? яким способом? якою мірою? наскільки?	Сердега так перелякався, що аж тремтить (Л. Глібов).
	спол.: що, чим…тим, аж, що аж спол. сл.: як, скільки, наскільки
обставинне порівняльне	як?	Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шев­ченко).
	спол.: як, ніби, наче, мовби спол. сл.: як
обставинне умови	за якої умови?	Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).
	спол.: якщо, коли, якби, як, раз, аби
обставинне причини	чому? через що? з якої причини?	Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли (Л. Костенко).
	спол.: бо, що, оскільки, адже, тому що, через те що, внаслідок того що, у зв ‘язку з тим що
обставинне мети	з якою метою? навіщо? для чого?	Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко).
	спол.: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб
обставинне допустове	незважаючи на що?	Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Т. Шев­ченко).
	спол.: хоч, хай, незважаю­чи на те що, дарма що
обставинне наслідку	умовно можна поставити питання і що ж? і який наслідок?	Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцю­бинський).
	спол.: так що

У підрядних обставинних наслідку кома ставиться перед сполучником так що. Якщо кому поставити перед що, то утвориться під­рядне міри і ступеня: Теплий туман наливав балку по самі вінця так, що дерева потопали в ньому.
 

Інші види складних речень:

- складносурядне
- безсполучникове;
- з різними типами зв’язку.

 

Уся теорія