Стилістика. Розвиток мовлення

тилістика — розділ мовознавства, що вивчає стилі мовлення. Стиль — різновид мови, що об’єднує мовні одиниці за їхнім функціо­нальним призначенням у певну структуру.

Стилі мовлення

Стиль	Ознаки	Функції
Розмовний	вільність, спонтанність, непідготовленість, емоційність, експресивність, використання несловес-них засобів (міміки, жестів)	інформування та контактування мовців
Науковий	точність, логічність, інформативна насиченість, об’єктивність викладу, відсутність образності	пізнання та інформування мовців
Художній	вияв індивідуальності автора, образність, багатозначність, метафоричність	вираження почуттів мовців
Офіційно-діловий	логічність, стандартизованість, однозначність, точність, відсутність емоційності	інформування та волевиявлення мовців
Публіцистичний	логічність, точність, ясність викладу, образність, експресивність	інформування та вплив на слухачів (читачів)
Конфесійний	піднесеність, урочистість, символізм, експресивність, емоційність	спілкування вірян, мова церкви

Спілкування та мовлення

Мовленнєва діяльність виявляється в таких видах: говоріння, слу­хання, читання, письмо.

Мовлення може бути усним і писемним, монологічним (говорить чи пи­ше одна особа) або діалогічним (говорять чи пишуть дві особи або більше).

Мовець, який говорить або пише, — адресант; той, хто сприймає (слухає, читає), — адресат мовлення.

Людина, яка хоче успішно використовувати мову, повинна пам’ята­ти, що її мовлення має бути змістовним, логічно послідовним, багатим, точним, виразним, доречним, правильним.

Текст

Текст — зв’язне повідомлення, що характеризується змістовою і структурною цілісністю й завершеністю, орієнтацією автора на певного адресата. Текст складається з речень, пов’язаних за допомогою спеціаль­них засобів зв’язку.

Тема тексту — коло предметів чи явищ, розглянутих у тексті, це те, про що оповідає текст. Мікротема — частина загальної теми. У тексті мо­же бути більше чи менше мікротем, залежно від складності тексту.

Основна думка — ідея тексту, висвітленню якої підпорядковані всі складники тексту.

Абзац — кілька речень, які конкретизують думку, розкривають, роз­ширюють її, це відносно закінчена й пов’язана єдністю змісту частина тексту від одного абзацного відступу до іншого.

Речення в тексті пов’язані за допомогою таких мовних засобів: — лексичний повтор; — займенники і прислівники (письменник — він, у давнину — тоді); — синоніми, перифрази (лев — цар звірів); — контекстуальні синоніми (Стус — дисидент); — родові та видові назви (Львів — місто); — метафори (морські хвилі — синя одежа моря); — метонімія (Євросоюз — Брюссель); — вставні слова (таким чином, отже); — сполучники (але, адже).

Типи мовлення

Розповідь	Опис	Роздум
послідовний виклад подій, фактів, явищ	враження автора від довкілля, зма­лювання характеристик і властивостей зображуваних предметів	хід міркувань мовця, його ставлення до світу, людей, враження від них

‹ Способи відтворення чужого мовлення Орфоепія ›

Уся теорія