| Валер’ян Підмогильний | Детальна біографія |
| (1901-1937) | «Місто» |
| неореаліст |
- Розстріляне відродження
- Зачинатель молодої української прози
Народився 2 лютого 1901р. у с. Чаплі.
Закінчив церковноприходську школу та Катеринославське реальне училище.
Навчався у Катеринославському університеті
У 1920-1921р. працював учителем.
1921р. — вирушає до Києва і працює бібліографом у Книжковій палаті
Одружується з донькою священика Катериною Червінською у Ворзелі, подружжя поселяється в Києві.
Працював редактором у видавництві «Книгоспілка», а з 1925р. — у журналі «Життя й революція»
Стає організатором літературної організації «Ланка», а потім МАРСу.
1929р. — переїздить до Харкова, де починаються репресії проти нього.
1933-1934р. — пише останній твір «Повість без назви..», яку так і не закінчив.
8 грудня 1934р. заарештовано
9 червня 1935р. прибув на Соловки як особливо небезпечний політичний злочинець.
В період з 27 жовтня по 3 листопада 1937р. розстріляли в урочищі Сандармох.
У 1956р. був посмертно реабілітований.
Твори:
- перше оповідання – «Важке питання»
- 1919р. «Гайдамаки», «Ваня»
- 1920р. перша книга «Твори. Т. 1»
- 1921р. повість «Остап Шаптала»
- 1924р. «Сонце сходить»
- 1925р. оповідання «Син»
- 1927р. збірка «Проблема хліба»
- 1928р. роман «Місто»
- 1930р. роман «Невеличка драма»
- 1933р. оповідання «З життя Будинку»
- 1934р. «Повість без назви..» (незакінчена)
