«Як добре те, що смерті не боюсь я»
Василь Стус
(1938-1985)
поет-шістдесятник
Народився 6 січня 1938р. в хліборобській родині в с. Рахнівці на Вінниччині.
Після закінчення школи навчався в Донецькому педінституті.
Далі вчителював, служив в армії, працював в газеті.
У 1959р. у «Літературній газеті» з’явилися перші вірші поета.
З 1961р. викладає українську мову та літературу в 23-й Горлівській школі.
У 1963р. вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка в Києві.
Бере участь у роботі Клубу творчої молоді.
За участь у протесті на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» виключили з аспірантури.
Відтоді не надрукували жодного рядка.
У 1965р. одружився з Валентиною Попелюх, та народився син Дмитро.
У 1970р. на похороні Алли Горської звинуватив владу у її вбивстві.
У Брюсселі виходить його перша книжка «Зимові дерева».
У 1972р. разом з іншими укр. поетам його було заарештовано й засуджено. Ув’язнення відбував у Мордовії. Після завершення основного терміну відправили у заслання.
Після повернення відмовився від радянського громадянства.
У 1979р. повертається та працює у Києві.
У 1980р. знову був засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років заслання.
28 серпня 1985р. його відправили у карцер, де він оголосив голодування.
У ніч із 3 на 4 вересня 1985р. помер.
Творчість:
- збірка «Круговерть»
- збірка «Зимові дерева»
- збірка «Веселий цвинтар»
- збірка «Палімпсести»
- збірка «Свіча в свічаді»
- збірка «Птах душі»
- збірка «Дорогаболю»
