Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: « Гетьман Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької Січі» (ID:30993)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   16 кб.
| 1 | 2 | 3 |

Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету





Кафедра історії України











Реферат



Гетьман Калнишевський –


останній кошовий отаман Запорозької Січі





Виконав: студент

групи МСП-071

Перевірив:









Рівне 2007

Зміст







Вступ


Історія України козацьких часів має немало прикладів героїчних, відданих особистостей. Вірні сини народу,
козацькі гетьмани, уславили себе в боротьбі проти поневолювачів українських земель і православної віри. Вони,
не жалкуючи свого життя і сил, мужньо боролися проти ворогів України. Одним з них є Петро Калнишевський, якому
довелося увійти в пам’ять нащадків як останній кошовий гетьман Війська Запорозького.

Петро Калнишевський – це постать, овіяна легендами. Багато чого з того, що відомо сьогодні про нього, це дані,
що передані в формі усної народної творчості: в думах, піснях та інших витворах сучасників гетьмана, тому не
можуть претендувати на історичну об’єктивність. Проте, зусиллями істориків знайдено і немало документального
матеріалу стосовно діяльності останнього кошового отамана Січі. Дана робота висвітлює основні етапи життєвого
шляху та факти біографії Калнишевського, які стали відомі завдяки дослідженню науковців різних часів.


1. Біографічний шлях П.Калнишевського.


Останній кошовий отаман Запорозької Счі Петро Калнишевський прожив довге життя – 112 років. Рубежі трьох
століть – XVII, XVIII і XIX –пройшли через його долю.


Ім'я Петра Калнишевського виринає в документах архіву Коша Запорозької Січі з початку 50-х років XVIII ст.,
коли він займає вищі старшинські посади. Спочатку був військовим осавулом, котрий відповідає за стан і
організацію війська, потім – військовим суддею, тобто третьою особою після кошового отамана, яка входить до
складу Коша (запорозького уряду). У 1760 р. сімдесятирічний Петро Калнишевський становиться «військовим
суддею Війська Запорозького низового». Це була за своєю владою і авторитетом друга особа після кошового, його
заступник, кажучи сучасною мовою.

З 1762 р. він короткий час був кошовим. І, нарешті, в 1764 – 1775 роках Калнишевський – беззмінний кошовий
отаман. Він керує Запорозькою Січчю упродовж десятиліття, що передувало катастрофі – остаточному знищенню
царизмом Запорозької Січі. Січ була скасована через 15 років після ліквідації Гетьманщини в 1764 р., хоча ще
раніше було розгорнуто наступ на її землі, права та особливий устрій. Саме в таких історичних умовах
запорозька рада на Січі вручила булаву Петру Калнишевському, обравши його кошовим отаманом. Посівши місце
голови уряду запорозької республіки, Калнишевський виявив талант державного діяча й адміністратора, дипломата
й воєначальника. Боротьба запорожців проти кріпосницького колоніального наступу царизму, українських та
російських феодалів, за збереження своїх прав і володінь досягла апогею в останнє десятиріччя існування Січі.
Один із істориків назвав її «передсмертною поземельною боротьбою Запорожжя», яка спрямовувалася проти
кріпосництва, оскільки запорозьке козацтво мало, за твердженням цього дослідника, «більш справедливий
суспільний... лад, ніж самодержавна монархія» 


Субтельний О. Україна: історія, К., 1992. – С. 343..

Опір козаків наступу царизму на їхні права та землі відбувався в різних формах. Часто за негласними
розпорядженнями Коша й особисто Калнишевського, а інколи й відкритих рішень запорозької січової Ради
заселялися зимівниками кордони; військові запорозькі команди, окремі запорожці вступали в сутички з
гарнізонами фортець, розкидали будівлі, розганяли пости, спалювали оселі. Збройний характер мали також сутички
між запорозькими козаками й слобідськими та лівобережними поміщиками, котрі намагалися засновувати маєтки на
землях Січі.

9 вересня 1762 р. на коронацію Катерини приїхала запорозька депутація у складі щойно обраного кошового отамана
Петра Калнишевського і військового кошового писаря Івана Глоби. Оскільки Калнишевський не сподобався
імператриці, на Січ надійшов наказ відсунути його від кошового отаманства. У грудні 1762 р. рішення про вибори
лише на старшинських нарадах ухвалила сходка курінних отаманів. Відтоді на посади подекуди обирали не на
загальновійськовій раді, а на старшинських сходках і саме тих кандидатів, яких воліли самодержиця або її
оточення.

Однак через опір козацьких мас і незгоди в середовищі самої старшини нововведення, яких вимагав царський уряд,
тривалий час (по суті, до кінця існування Січі) не були реалізовані. Демократичні традиції продовжували жити
на Запорожжі й запорозькі козаки на загальновійськових радах обирали кошову та іншу старшину серед тих, кого
вони вважали найбільш достойними. Отже, й обрали вони в січні 1765 р. у другий раз кошовим отамана Петра
Калнишевського.

| 1 | 2 | 3 |