Заказ 315
Зміст
Вступ
Людство завжди ставило перед собою питання щодо визначення напрямку і перспектив свого розвитку. Куди йде
людство? Яким буде наше суспільство у майбутньому? – такі питання стали основними в розгляді явищ буття
вченими-футурологами.
Сьогодні найбільш перспективною є модель інформаційного суспільства. Інформація становиться реальною силою в
політиці, економіці, науці, освіті. Разом з тим розвиток інформаційних технологій надає особливості сучасному
розвитку людства, створює умови для появи нових явищ суспільного життя людей.
Про особливості розвитку інформаційного суспільства та вплив на нього інформатизації як характерної ознаки
його процесів піде мова у цій роботі. Для найбільш повного визначення всіх аспектів цієї теми використані
дослідження сучасних і закордонних вчених.
1. ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Приблизно з середини 70-х років глашатаї науково-технічного прогресу в країнах Заходу (М. Поре, Е. Масуда, А.
Тоффлер і багато інших) в повний голос заговорили про утворення нового, "інформаційного суспільства". На їх
думку, це стало цілком відчутним і цілком реальним явищем сучасного життя. Вимогою цього суспільства, його
гаслом є твердження: "Якомога більше інформації і щонайшвидше!"
Інформаційне суспільство – соціологічна і футурологічна концепція, яка вважає головним чинником суспільного
розвитку виробництво і використовування науково-технічної і іншої інформації. Концепція інформаційного
суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, основу якої поклали З.Бжезінській, Д.Белл,
А.Тоффлер. Розглядаючи суспільний розвиток як “зміну стадій”, прихильники теорії інформаційного суспільства
пов'язують його становлення з домінуванням “четвертого”, інформаційного, сектора економіки, наступного за
промисловістю, сільським господарством і сферою послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця як основа
індустріального суспільства поступаються місцем інформації і знанню в інформаційному суспільстві. На думку
прихильників цієї концепції, дія інформаційних технологій, яке постійно революціонізує, призводить до того, що
в такому суспільстві класи замінюються соціально недиференційованими “інформаційними співтовариствами”
(Е.Масуда).
Висувається проект “глобальної електронної цивілізації” на базі синтезу телебачення, комп'ютерної служби і
енергетики (Дж. Пелтон). “Комп'ютерна революція” поступово призводить до заміни традиційного книгодрукування
“електронними книгами”, змінюється ідеологія, безробіття перетворюється на забезпечене дозвілля" (Х.Еванс).
Соціальні і політичні зміни розглядаються в теорії інформаційного суспільства як прямий результат
“мікроелектронної революції”. У основі "інформаційної революції", яка переживається нами, лежить бурхливе
зростання мікропроцесорної техніки і супутніх її технологій. Бурхливо розвивається інформаційна індустрія, що
виробляє найрізноманітнішу техніку, від копіювальних машин до факсів, від електронно-обчислювальних машин до
супутників зв'язку.
Перспектива розвитку демократії також пов'язується з розповсюдженням інформаційної техніки. А.Тоффлер і Дж.
Мартін відводять головну роль в цьому телекомунікаційній “кабельній мережі”, яка забезпечить двосторонній
зв'язок громадян з урядом, дозволить враховувати їх думку при виробленні політичних рішень. Виникає
соціологічно-політична концепция "демократии участия" (Масуда), відповідно до якої управління державою
становиться набуттям широких мас населення будь-якої країни. За допомогою комп'ютерної електронної пошти або
Інтернет-конференцій, на думку Масуди, люди зможуть приймати участь в управлінні державою, висловлювати свої
думки, надавати пропозиції урядовим структурам в режимі он-лайн, отримувати запитання на свої політичні і
економічні запитання.
Масуда Й. Комп’ютопія / Перекл. з англ. В. Ляха // Філософська і соціологічна думка. – 1993. - №6. – С. 42.
Головними ознаками "нового інформаційного світу" можна вважати два моменти. По-перше, небачене насичення
суспільства інформаційною технікою, яка проникає всюди: до урядових установ і ділових контор, в лікарні і
бібліотеки, на заводи і в науково-дослідні інститути, в школи і університети, в банки і магазини, в аеропорти
і поліцейські ділянки. По-друге, в багато разів зросло число її служителів і адептів. Як указують джерела, вже
з 1975 р. більше половини працюючих по найму американських громадян мають основним заняттям обробку інформації
або роботу з нею.
На думку російського вченого А.І. Ракитова суспільство вважається інформаційним, якщо:
- будь-який індивід, група осіб, підприємство або організація в будь-якому місці країни і у будь-який час
можуть одержати за відповідну платню або безкоштовно на основі автоматизованого доступу і систем зв'язку
будь-яку інформацію і знання, необхідні для їх життєдіяльності і вирішення особистих і соціально значущих
задач;
- у суспільстві виробляється, функціонує і доступна будь-якому індивіду, групі або організації сучасна
інформаційна технологія;
- є розвинена інфраструктура, що забезпечує створення національних інформаційних ресурсів в обсязі,
необхідному для підтримки науково-технологічного і соціально-історичного прогресу, що постійно прискорюється;
- відбувається процес прискореної автоматизації і роботизації всіх сфер і галузей виробництва і управління;
- відбуваються радикальні зміни соціальних структур, слідством яких виявляється розширення сфери інформаційної
діяльності і послуг.
Наука, технология, культура / А.И. Ракитов (сост.и науч.ред.), М., ИНИОН РАН, 1999. – С.112.
За іншими джерелами, критерієм переходу суспільства до постіндустріальної і далі до інформаційної стадії
розвитку може служити відсоток населення, зайнятого у сфері послуг:
- якщо в суспільстві більше 50% населення зайнято у сфері послуг, то слід вважати, що наступила
постіндустріальна фаза його розвитку;
- якщо в суспільстві більше 50% населення зайнято у сфері інформаційних послуг, – суспільство стало
інформаційним.
Новая технократическая волна на Западе / Под ред. П.С.Гуревича.М., Прогресс, 1986. – С. 98.
У ряді публікацій наголошується, що США вступили в постіндустріальний період свого розвитку в 1956 році, а
інформаційним суспільством, за цими критеріями, США стали в 1974 році.
Певною мірою можна говорити про створення сьогодні нової, наймогутнішої в інформаційному відношенні
цивілізації зі всіх існуючих в минулому. У цій цивілізації "починають зникати ремесла, що мають тисячолітні
традиції, і виникають нові, раніше невідомі. Міняються функції і задачі працівників, характер їх праці.
Відбуваються величезні зміни у формах і організації управління, у відносинах людей".
Там же. – С. 52.
2. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Діяльність окремих людей, груп, колективів і організацій в суспільстві все більшою мірою починає залежати від
їх інформованості і здатності ефективно використовувати наявну інформацію. Перш ніж зробити якісь дії,
необхідно провести велику роботу по збору і переробці інформації, її осмисленню і аналізу. Відшукування
раціональних рішень в будь-якій сфері вимагає обробки великих обсягів інформації, що часом неможливе без
залучення спеціальних технічних засобів.
Зростання об'єму інформації особливо стало помітне у середині XX ст. Лавиноподібний потік інформації поринув
на людину, не даючи йому можливості сприйняти цю інформацію повною мірою. У цьому потоці інформації
