Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: «Історія створення Кам’янець-Подільського училища для сліпих» (ID:33356)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       10 стр.
Размер в архиве:   41 кб.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Заказ 551


Тема курсової роботи: „Історія створення Кам’янець-Подільського училища для сліпих”




ЗМІСТ






ВСТУП


Актуальність дослідження. Корінні зміни в суспільному житті України, прагнення її вступити до колу
найрозвиненіших країн світу ставлять нові вимоги до розв’язання проблем підготовки молоді до життя в сучасних
умовах. Гострота цієї загальносоціальної, а передусім психолого-педагогічної проблеми посилюється стосовно
випускників шкіл для сліпих. Покращення організації навчально-виховної діяльності в таких закладах зумовлено
необхідністю готувати та виховувати незрячу людину таким чином, щоб вона успішно адаптувалася у дорослому
житті, змогла найти там собі місце.

У програмі “Освіта. Україна ХХІ століття” зазначається, що педагогіка і психологія мають активно сприяти
соціально-економічним реформам в Україні. Дефектологічний розділ цього документа включає проблеми
мотиваційного забезпечення навчальної і трудової діяльності аномальних дітей та психології поведінки такої
людини в суспільстві. Розвиток демократичних інститутів у державі, формування духовної культури та моральних
цінностей особистості, її соціально-економічний статус великою мірою визначається рівнем освіти дітей,
ставленням до них як до найвищої соціальної цінності. Саме тому уряди багатьох країн світу дбають про
соціальний захист дітей, про дотримання права на доступну освіту, зокрема й дітей-інвалідів по зору.

В Україні ці питання постають з особливою актуальністю. Внаслідок кризових явищ в економічній та соціальних
сферах зрозуміло, що не завжди знаходять собі місце в житті навіть люди без фізичних та психічних вад, а що ж
тоді говорити про інвалідів? Однак, незважаючи на це, в наших складних умовах в Україні продовжує існувати та
успішно функціонувати мережа навчальних закладів для сліпих та слабкозорих дітей, налагоджено функціонування
відповідних державних установ, відчувається підтримка громадськості і благодійних організацій.

Вивчення діяльності навчально-виховних закладів і центрів для сліпих і слабкозорих дітей є однією з необхідних
умов подальшого вдосконалення роботи з ними. Однак, як свідчить практика, сьогодні недостатньо приділяється
уваги узагальненню та розповсюдженню передового педагогічного досвіду, набутого в таких закладах. Одним із
прикладів може слугувати Кам’янець-Подільський навчально-виховний комплекс для слабкозорих дітей. Заснований
ще у минулому столітті, він сьогодні функціонує в певній інформаційній ізоляції для широкого колу дослідників.
Проведена робота з збору матеріалів свідчить про те, що не існує про нього друкованих видань, які б
висвітлювали історичний шлях цієї школи, внесок педагогів минулого в копилку виховання та навчання дітей з
вадами зору. Завдяки цьому втрачаються надбання минулого, забуваються досягнення багатьох поколінь вчителів,
які більш як сто років чесно та сумлінно віддавали свою працю дітям. В деякій мірі розв’язанню цього питання
посприяло створення у 2003 році музею історії школи, який увібрав у себе інформацію про найбільш вагомі етапи
у розвитку даного навчального закладу.

Метою даної роботи ставиться вивчення історії створення Кам’янець-Подільського училища (НВК) для сліпих,
прослідкувати його шлях та основні здобутки минулого та сьогодення.

Завданнями, що забезпечують досягнення цієї мети, стали:

1. Вивчення історії розвитку навчального закладу у радянські часи, внесок педагогів в методику навчання
дітей.

2. Дослідження становлення школи за часів нової незалежної України.

3. Вивчення основних питань організації навчально-виховного процесу на всіх етапах існування училища.

Об'єкт дослідження – Кам’янець-Подільський навчально-виховний комплекс для слабкозорих дітей.

Предмет дослідження – питання організації в ньому навчально-виховного процесу протягом історії його
існування.

Методи дослідження. Аналіз спеціальної літератури, історичних, краєзнавчих матеріалів, а також застосування
методів порівняння, класифікації, узагальнення.




РОЗДІЛ І. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСКА ШКОЛА СЛІПИХ В РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД



1.1. Заснування школи, її діяльність в передвоєнний та воєнний етап


Історія школи веде відлік із далекого 1884 p., коли на вул. Московській (нині Огієнка) міста
Кам’янець-Подільського відкрили притулок для дорослих сліпих, де ті вчилися не тільки плести корзини, але й
музикувати, співати, навіть читати за системою Брайля. Головним призначенням цього закладу було не навчання і
виховання інвалідів, а надання їм можливості більш-менш гідно існувати в умовах тогочасного суспільства,
отримати спробу якимсь чином реалізувати себе у подальшому житті. Слід відмітити, що кінець ХІХ – початок ХХ
ст. були періодом, коли тільки поставали ідеї соціального захисту і соціальної роботи в європейських країнах,
в тому числі і в царській Росії. Поступово ці ідеї, основу яких складали принципи гуманізму, забезпечення всіх
людей гідним життям, поширювалися на все більш нові категорії населення: не тільки бідних, сиріт, а й на
інвалідів, в тому числі – дітей.

У 1906 р. на базі цього закладу створюється школа для сліпих дітей. Її головним завданням було навчання і
виховання дітей, підготовка їх до дорослого життя в умовах існування вад по зору. Практика роботи цієї та
інших шкіл для сліпих дітей в Росії показує, що навчання в них часом здійснювалося навіть на більш вищому
рівні, ніж в звичайних школах для дітей селян і робітників. Якщо в останніх навчання спрямовувалося на
примітивне опанування грамотою, лічбою, то в школах для сліпих дітей вчили більш "піднесенним" наукам, а
період навчання здійснювався не три роки як в церковно-приходських школах, а весь період до дорослішання
дитини. Вихованці таких шкіл вміли складати вірші, музику, опановували європейські мови і навіть мову
есперанто. Завдяки зв’язкам з відповідними європейськими організаціями випускники таких шкіл мали можливість
відвідувати інші країни, спілкуватися з своїми закордонними колегами.

Хвилі Першої світової війни, революції та Громадянської війни припинили процеси розвитку шкіл для сліпих у
європейському контексті. У 1916 р. школа сліпих дітей була евакуйована в Київ, бо фронти війни упритул
наблизилися до Кам’янця-Подільського. Внаслідок подій революції та Громадянської війни на тривалий час увага
держави та громадськості до проблем організації навчання і виховання сліпих дітей залишається відсутньою. У
Радянському Союзі до теми навчання дітей-інвалідів повернулися тільки на початку 30-х років ХХ ст.

1 березня 1934 року відновлює свою діяльність школа сліпих дітей в місті Кам’янець-Подільський. Розташована
вона була в приміщенні будинку № 7 по вулиці Котовського (нині Соборна). Потім в цьому приміщенні розміщалась
міська музична школа, пізніше – гуртожиток сільгоспінституту.

Першим директором школи був Висоцький Гаврило Григорович (березень-серпень 1934 р.). На день відкриття в школі
налічувалось 8 учнів першого класу, яких навчала Смірнова Валентина Василівна. А вже у вересні 1934 року в
школі налічувалось 35 учнів, в тому числі створено три перших класи:

1-А клас – вчителька Слабченко Ольга Микитівна

1-Б клас – вчитель Вайнштейн Давид Борисович

1-В клас – вчитель Халфін Самуїл Павлович (незрячий)

З серпня 1934 р. по 1937 р., а потім з 1939 р. по червень 1941 р. директором був призначений Халфін Самуїл
Павлович [8; с. 5].

З перших днів навчання учні були забезпечені букварями, читанками, підручниками арифметики за системою Брайля,

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |