Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: ««Бондарівна» Івана Карпенка-Карого» (ID:33326)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   19 кб.
| 1 | 2 | 3 | 4 |

Одного разу Іван Карпович заспівав “Бондарівну” – старовинну (ще за козацьких часів) народну пісню. В ній
розповідається про важкі часи польського панування на Україні. Один польський пан (пан Каньовський),
використовуючи своє шляхетне положення, оманом викрадає вродливу українську дівчину, доньку старого козака
Бондаря, яки проживали в його хуторі. Він хоче зробити її своєю наложницею. Але Бондарівна сміливо вступає з
ним у нерівний бій та й тікає від нього. Уся в ранах, знесилена, вона помирає на шляху додому:

Де тікала Бондарівна – червонії стрічки,

А де впала Бондарівна – кривавії річки,

співається у пісні.

Іван Карпович, як тільки закінчив співати цю пісню, за спогадами його дружини, раптом відчув якесь небувале
хвилювання. Він відклав усі справи і негайно зайнявся розробкою сюжету для п`єси. Цілий тиждень він невпинно
писав “Бондарівну”, часом забуваючи про їжу та сон. Нарешті, п`єса була закінчена і представлена на суд Софії
Віталіївни, яка стала першим слухачем твору. Їй сподобалася ця п`єса, і вона дуже схвально про неї
відізвалася. Це надихнуло І.Тобілевича показати твір своїм друзям: М.Садовському і П.Саксаганському, які також
позитивно оцінили п`єсу і запропонували її для вистави. Так з`явилась на світ “Бондарівна”.

Треба сказати, що на той час Іван Карпович мав уже невеликий літературний досвід: у 1881 р. він пише перший
свій твір – оповідання “Новобранець”, 1883 р. – драму “Бурлаки”, “Підпанки”. Перед тим як писати “Бондарівну”,
він уже почав працювати над комедією “Розумний і дурень”. Ці і деякі інші твори (“Наймичка”, “Безталанна”,
“Мартин Боруля”, ”Сто тисяч” та ін.) – складають перший етап літературної творчості письменника. Теми для
своїх творів він шукає у селі, героїв – серед простих селян. Їхні біди, кривди він згадує зі своєї діяльності
у суді та поліцейському управлінні, а також із спогадів свого дитинства, яке повністю пройшло на батьківському
хуторі. В цих творах він звертає увагу читача на моральні аспекти життя простого українського селянина,
показує, що прості люди зазнають не менш глибокі душевні драми та почуття. В подальшій своєї творчості він
розвиває та поглиблює цю тему. Його герої продовжують розвиватися разом із своїм письменником. Але це буде
потім, а на цей час ми маємо “Бондарівну” – один із перших творів письменника, його улюблене творіння, яке
увібрала в себе всі думки, мрії, почуття письменника під час Новочеркаського заслання.



Особливості будови п`єси, її сюжетної лінії та характеристик героїв.



П`єса “Бондарівна” за жанром є історичною драмою. Сам І.Тобілевич визначив її як “драма” із поміткою: “Діється
в XVII сторіччі”. “Бондарівна” складається з 4-х дій і п`яти відмін (тут – зміна декорацій). Дії з першої по
третю включають у себе лише яви (акти), а четверта дія – включає дві відміни, які, у свою чергу, складаються з
яв. За своєю сценічною сутністю 1,2 та 3 дія також є відмінами, бо на сцені в цей час потрібна зміна
декорацій: події, що відбуваються в цих діях проходять у різних місцях і вимагають зміни антуражу.

В першій дії події відбуваються на вулиці старовинного українського села, неподалік від хати старого Бондаря,
колишнього запорозького козака, зараз заможного селянина. Над цим селом головою є вельможний польський пан.
Скоріш за усього, І.Карпенко-Карий, спеціально не надає тому панові ані імені, ані прізвища, називаючи його
просто “Староста” (решта героїв, навіть найдрібніші, мають якесь ім`я). Цим самим, підкреслюються думка, що
подібних панів на Україні було багато, якщо не всі, і поводження з простим українським людом в них було також
однотипне – із позиції презирства, зверхності. На протязі цієї дії ми від розмов селян на вулиці дізнаємося,
що в село прибув запорожський козак Тарас. Селяни і старий Бондар зрозуміли, для чого прибув Тарас, але
намагаються все тримати у великій таємниці, щоб не дізналися польські пани. Тут же на вулиці ми зустрічаємось
з Тетяною, донькою Бондаря, і дивуємось її незвичайній красі. Приходять подивитись на красу Тетяни і
вельможний пан разом із своїм прибічником, паном Чеславом Герцелем. У Старости відразу виникає бажання мати
для себе такий “діамант”. Він пропонує Герцелеві тисячу червонців за те, що він будь-яким способом привезе
йому в далеку лісну садибу Тетяну. Герцель із радістю погоджується. При цьому найбільш огиду від образу
Герцеля викликає не те, що він погоджується на чорну справу, а те, що він за ці ж гроші розраховує також
скористатися Тетяною.

На вулиці вирує просте сільське життя. Ми бачимо молодь, яка зібралася після робочого дня на традиційні
парубоцькі забави. Тетяна знаходиться завжди у вихорі подій, вона живе повноцінним емоційним життям. Ось вона
водить разом із дівчатами танок, а ось їй освідчується у коханні Денис, непоганий , але нещасливий у любові
хлопець. Тетяна сумна. З її монологу ми розуміємо, що на серці в неї не Денис, а Тарас – удалий запорожський
козак. В кінці дії на вулиці з`являється сам Тарас. Він також сумний, він не знає, як сказати про своє кохання
Тетяні. Крім того, він розуміє, що запорозькі обов`язки, тим більш напередодні війни з поляками, позбавлять
його в будь-якому разі щастя в коханні з Тетяною.

Друга дія розгортається в хаті Бондаря. Видно, що це хата заможного козака. Діючими особами тут є Бондар, його
донька, Тарас, який прийшов попрощатись, та Марія, господарка у Бондаря. Усі сцени цієї дії наповнені теплими
емоційними стосунками між тими людьми. Безмежна любов старого Бондаря до своєї доньки, Тетяни, турботливе та
поважне ставлення Тетяни до батька. Повні кохання діалоги між молодятами. Марія, господарка у Бондаря, не може
без сліз дивитись на них, згадуючи свою трагічну жіночу долю (її молодого чоловіка-козака було вбито на війні
через рік їхнього щасливого сімейного життя). Бондар ставиться до Тараса як до власного сина, він нагадує його
славетну козацьку молодість. Вчинки Тараса також викликають повагу не тільки у Бондаря і Марії, а й у Тетяни.
Затамував дихання слухають вони про його мандри у Туреччині. Уся друга дія як би сповнена світлом домашнього
вогнища. Сама атмосфера цього дому підштовхує закоханих освідчитись одне одному у коханні. Коли старий Бондар
від дітей дізнається про їх рішення побратися, він знаходиться у великому захваті, радість його не знає меж.
Одна лише Марія може із сумом передбачити, чим може закінчитися для дівчини одруження із запорожським
козаком.

Третя дія також розгортається на вулиці. Неподалік знаходиться хата Бондаря, біля якої й відбуваються усі
трагічні події. З самого початку ми стаємо свідками того, як все тугіше й тугіше затягується смертельна петля
навколо щастя Тараса й Тетяни. Головними діючими особами на сцені стають пан Герцель й жид Мордохай, який
погодився допомогти Герцелю за сто червонців. Вони оманом продираються до хати Бондаря, підсипають снодійне
робітникам Бондаря, і вони засинають. Тепер здійснити викрадення Тетяни їм заважає Бондар, і вони готові його
вбити, але Мордохаю вдається оманою вивести Бондаря з хати на господарське подвір`я. Тетяна залишається
наодинці із злочинцями. Наступає трагічна розв`язка дії – Герцель і Мордохай за допомогою челяді (слуг)
Старости викрадають Тетяну. Дія сил зла досягає свого апогею. Умикання Тетяни як би втілює у собі все зло, що
тільки є на світі. Підсилює це враження звуки оркестру, які, по задуму Карпенка-Карого, повинні були лунати як
“буря фортіссімо”. Непередаваним є горе старого Бондаря. Звістка про викрадення дочки підриває його серце й
сили.

Четверта дія складається з двох одмін. Дія першої одміни розгортається знов у домі старого Бондаря, але вже
немає Бондаря – тут знаходяться запорожські козаки, які прибули разом із Тарасом, а також прості селяни, яких
схвилювала трагічна звістка про викрадення Тетяни. Усі присутні сповнені жагою помститися кривдникам за
Тетяну. Як тільки вони дізнаються, де знаходиться Тетяна, вони відразу відправляються їй на допомогу.

Друга відміна відбувається в садибі Старости. На сцені показана розкішно вбрана кімната з ліжком. Тут й
розгортаються всі останні події драми. Цей дім Староста спеціально має для любовних розваг. За його словами не
одна українська дівчина тут була зламана для потіхи. Наступила черга Тетяни. Важко їй боротися із Старостою і
Герцелем. Від ласки і багатих обіцянок вони переходять до погроз й насилля. Тетяні вдається вирвати шаблю з
піхв Старости і стати на свій захист (подібно до героїні народної пісні – Бондарівни). Вона готова віддати
життя, але не бути покореною. В цей час прибуває допомога на чолі з Тарасом. Тепер перевага на стороні козаків
і Тетяни. Староста, який бачить, що його діло повністю зривається у пориві злості застрілює Тетяну з
пістолета. Тетяна вмирає на руках Тараса із словами кохання до нього. Козаки зв`язують Старосту і Герцеля,
які будуть чекати на суворий козацький суд. Тарас обіцяє помститися за її смерть всім ненависним гнобителям
України.

Твір закінчено. Практично ця драма, за свідченням дружини І.Тобілевича, була перенесенням усіх дій, що
відбувалися у народній пісні на мову сценічного твору. Вона бачила, як І.Тобілевич кожний куплет пісні
розписав стосовно до дій п`єси, розбив її на яви (акти). Крім головних персонажів, які мали місце у пісні, він
додав ще деяких, щоб глядачам було зрозуміло логіку подій, що відбуваються на сцені. Але, в першу чергу, Софію
Віталіївну схвилював не зміст п`єси – вона і так його чудово знала – її здивувала мова твору. “То була мова,

| 1 | 2 | 3 | 4 |