Главная  |  Найти реферат  | Заказать реферат  |  Контакты  |  Реклама на сайте
Реклама




Интересное

Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!
3

Ідентифікаційні практики особистості у сучасному українському суспільстві

(код (ID:33451))
| Размер: 63 кб. | Объем: 60 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
План работы Вступ 3
Розділ І 6
ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ І ІДЕНТИЧНОСТІ В ПРАЦЯХ ЗАКОРДОННИХ ТА ВІТЧІЗНЯНИХ ДОСЛІДНИКІВ 6
1.1. Психологічний напрям дослідження ідентифікації. Зв’язок ідентифікації з ідентичністю та самоідентифікацією. 6
1.2. Соціологічний підхід до визначення ідентифікації і ідентичності. 26
Висновки до 1-го розділу 41
Розділ 2. 42
ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ У СТАВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ ДО ДЕРЖАВИ 42
2.1. Політична ідентифікація як вид ідентифікації особистості. 42
2.2. Практика дослідження політичної ідентифікації. 53
Висновки до 2-го розділу 58
Загальні висновки 59
Список літератури 61




Вступ
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку українського соціуму перед дослідниками постає ряд нових задач, пов'язаних з переосмисленням проблеми особистості в умовах соціальних змін. Зокрема, актуалізується питання про вплив соціокультурної трансформації пострадянського періоду на процеси соціальної ідентифікації особистості.
Радянський період характеризувався домінуванням командної державно-цивільної ідентичності («радянська людина») і відповідного їй дискурсу «простоти і ординарності» («як все»). Питання про множинність диференційованих ознак соціальної ідентичності ігнорувалося через невідповідність ідеологічній програмі затвердження повної «соціальної однорідності» в країні.
Девальвація колишніх чітких ідентифікаційних рамок породила феномен масового «пошуку ідентичності» в сучасному українському суспільстві, яке відчуває активний процес трансформації. Сучасний соціокультурний контекст ідентифікаційних процесів має ряд особливостей: реорганізація політичних і економічних структур, ускладнення соціально-стратифікаційної системи, розширення рамок соціальної взаємодії, наростання інформаційних потоків, культурне різноманіття. Паралельно відбувається глибока модифікація нормативно-ціннісної системи і моделей соціальної, економічної, політичної поведінки. Ці і інші чинники обумовлюють нестабільність і аморфність соціокультурного середовища, до якої українці вимушені адаптуватися.
У даних умовах соціальна ідентифікація особистості набуває, переважно, адаптивного характеру, що виявляється в структурі ідентифікаційної ієрархії і механізмах формування соціальної ідентичності. Сучасна українська дійсність демонструє мозаїчність ідентифікаційного простору і, відповідно, різноманіття ідентифікаційних стратегій і способів соціальної самоідентифікації особистості, які необхідно досліджувати з урахуванням впливу як зовнішніх соціокультурних детермінант, так і внутрішніх індивідуально-особистих чинників. Цим пояснюється актуальність теми нашого дослідження.
На сьогоднішній день існує доволі широкий спектр трактувань проблематики соціальної ідентифікації особистості, що пов’язано з науковими традиціями різної орієнтації. Умовно можна визначити дві стратегічні лінії теоретичної інтерпретації особистісної ідентичності. Перша сягає коріннями в психологічну науку, інша сформувалася в рамках соціології.
Соціопсихологічні концепції ідентифікації особистості поділяються на п’ять груп: психодинамічні – З.Фрейд, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, А. Ватерман, біхевіористські – М. Шеріф, Д. Кемпбелл, когнітивістські – Г. Теджфел, Дж. Тернер, Р. Браун, П. дю Приз, діяльнісні – Д.А. Леонтьєв, B.C. Агєєв, в рамках теорії соціальних уявлень – С. Московічі, Ж.-П. Кодол, Д. Жоделе.
Друга наукова лінія відображає три принципово різних підхода, кожний з яких включає до себе різні теорії і рівні. Макросоціологчний рівень: структурний функціоналізм – Е. Дюркгейм, Т. Парсонс; марксизм – К. Маркс, А.Грамші; мікросоціологічний: символічний інтеракціонізм – Дж. Г. Мід, І. Гоффман, М. Кун, Т. Макпартленд, Г. Брейкуелл; феноменологія – А. Шюц, П. Бергер, Т. Лукман.
Широко представлені російські дослідники проблем соціальної ідентифікації: К.А. Абульханова-Славська, В.І.Журавльов, А.Н. Філіпов, І.С. Кон, В.А. Ядов (проблеми самовизначення індивіда); З.Т. Голєнкова, Г.Г. Ділігенський, Л.М. Дробижева, Т.І. Заславська, Л.Г. Іонін, П.М.Козирєва, Ю.А.Левада (проблеми соціальної ідентифікації росіян в пострадянському суспільстві).
Для вітчізняної соціологічної думки проблематика соціальної ідентифікації особистості являється достатньо новою і недостатньо широко розробленою. В період 1993 – 2007 роки на захист виносилися дослідження В.О. Болотової (професійна ідентифікація особистості); О.Б. Іванової (ідентифікація особистості в соціальній групі); К.Ю. Шестакової (етнічна ідентифікація); О.А.Безрукової, Н.П. Гедікової, Н.Г. Ісхакової, М.С. Китаєвої, Н.М. Юрій (політична соціалізація особистості).
Виходячи з цього, можна вважати, що питання розгляду соціальної ідентифікації не набули широкого огляду в українській науковій літературі та потребують подальшого свого вивчення.
Тому метою даного дослідження є поглиблення уявлень про сутність, зміст та механізм дії соціальної ідентифікації в умовах українського пострадянського простору.
Об’єкт дослідження – український соціум у період сучасних трансформаційних процесів. Предмет дослідження – ідентифікаційні практики входження особистості у політичну сферу суспільства.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
1) проаналізувати евристичні можливості різних наукових підходів до вивчення соціальної ідентифікації особистості в сучасному українському суспільстві;
2) вточнити зміст понять „соціальна ідентифікація особистості”, „соціальна ідентичність”, „самоідентифікація” з урахуванням актуальної соціокультурної ситуації, розглянути механізми особистісної ідентифікації;
3) розкрити механізм взаємодії та ідентифікації особистості в системі „особистість – держава” та їх вплив на становлення індивіда.
Методи дослідження. В роботі використовувались загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення; порівняльний метод (при виявленні сутності та специфічних особливостей теоретичних підходів до розгляду ідентифікації), системний (при обґрунтуванні впливу суспільно-політичних чинників на особистість). Серед конкретно-соціологічних методів у рамках дослідження знайшли застосування: аналіз документальних джерел, анкетування.
Загальні висновки
На сучасному рівні розвитку психології найбільш популярними є три підходи до розгляду поняття ідентифікації:
1) ідентифікація – як один із механізмів міжособистісного сприймання, поряд із рефлексією та стереотипізацією. Ідентифікація – це засіб розуміння іншої людини через усвідомлене ототожнення його характеристикам самого суб’єкта. Іншими словами, це психологічний механізм постановки суб’єктом на місце іншого, який реалізується у вигляді перенесення індивідом себе у особистісний простір іншої людини та призводить до засвоєння її особистісних змістів;
2) ідентифікація як синонім самоідентифікації – центральний елемент самосвідомості, що пов’язаний із відповіддю на питання “Хто Я?” із фіксацією свого становища в системі суспільних зв’язків. У цьому разі підкреслюється суб’єктивне відчуття власної приналежності до різних соціальних спільностей, а також включення у свій внутрішній світ вже як власних цінностей та норм, що існують в середовищі, на яке зоорінтований суб’єкт;
3) ідентифікація як показник рівня розвитку групи.
Ідентифікація розглядається у нерозривному зв’язку з ідентичністю і самоідентифікацією.
Ідентичність виступає як наслідок відокремлення особистістю самої себе із оточуючого середовища та проявляється як відчуття цілісності, самототожності. Ідентичність формується у взаємодії із іншими людьми та у діяльності на основі ідентифікації з цінностями, що існують у суспільстві. Узгоджена система ціннісних орієнтацій особистості визначає пріоритетні напрямки самореалізації та життєві плани, а також сприяє становленню адекватної ідентичності. Зміст ідентичності визначається двома важливими аспектами: особистісна та соціальна ідентичність, які відображають усвідомлення власної автономності, унікальності та відчуття приналежності до соціальної групи. Гармонійна взаємодія та взаємодоповнення цих аспектів забезпечує всебічний особистісний розвиток.
Передумовою розвитку особистості, самореалізації та успішної адаптації до змінних суспільних умов є становлення ідентичності як складної ієрархічної системи знань, уявлень про себе та емоційного відношення до них. Неадекватна ідентичність є причиною невідповідних та недосяжних домагань, порушень емоційно-вольової сфери особистості, конфліктів та непорозуміння в міжособистісних стосунках.
Становлення ідентичності – індивідуальний процес, який визначається біогенетичними факторами; властивостями та якостями особистості; впливом соціального оточення; конкретними обставинами життя. Розвиток ідентичності відбувається послідовно протягом всього життя людини, проте сензитивним періодом її формування є рання юність.
Самоідентифікація – це багатомірний динамічний нелінійний процес, що обумовлює механізми, умови і результати структурування і переструктурування ідентичності особистості. Стосовно професійної ідентичності самоідентифікація може досліджуватись в кількох напрямах:
1) як важлива умова та інструмент професійної соціалізації. Самоідентифікація забезпечує стабілізуючу і водночас перетворюючу функцію соціалізації, оскільки в такий спосіб змінюється ієрархія соціальних пріоритетів у структурі ідентичності;
2) як динамічний процес формування образу професії і фактор змін (позитивних чи негативних) у професійній самосвідомості особистості;
3) як психологічний механізм засвоєння комунікативних ролей та самокатегоризації визначення операційних і оціночних чинників становлення „Я-концепції”;
4) як результат професійної підготовки та перепідготовки, що обумовлює специфіку професійної ідентичності за параметрами: жорсткість – гнучкість, відкритість – закритість, стабільність – нестабільність тощо;
На процесуально-динамічні характеристики самоідентифікації впливає низка факторів, за допомогою яких і відбувається переструктурування ідентичності (екзогенні – ендогенні, керовані – некеровані, професійно корисні – професійно шкідливі тощо).

При подготовке работы на тему «Ідентифікаційні практики особистості у сучасному українському суспільстві» были использованы следующие источники:

Список літератури
1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. – М., Прогресс, 1990. – 268с.
2. Асмолов А. Г. Психология индивидуальности: методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе. – М., Изд-во МГУ, 1986. – 96 с.
3. Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному олімпі. – К., 1993. – 114с.
4. Болотова В.О. Професійна ідентифікація особистості (соціологічний аспект аналізу): Автореферат дисертації: 22.00.03 / Університет внутрішніх справ. – Х., 1998. – 17с.
5. Бортніков В. "Розмежування" в Україні в контексті ціннісної ідентифікації населення // Політичний менеджмент. – 2007. – № 1. – С.36-47.
6. Гавриленко І.М. Соціологія. Кн.1. Соціальна динаміка. – К., Видавничий центр „Киівський університет”, 2000. – 464 с.
7. Гнатенко П.І., Павленко В.М. Ідентичність: філософський та психологічний аналіз. – К., АРТ – ПРЕСС, 1999. – 466 с.
8. Зливков В. Л. Самоідентифікація в педагогічній комунікації. – К., Український центр політичного менеджменту, 2005. – 144 с.
9. Злобіна О. Громадський простір України: ступінь ідентифікації та чинники консолідації: // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 2. – С.177-194.
10. Іваненко О. Ми все ще мовчазна більшість: пошук соціальної ідентифікації українського суспільства // Віче. – 2001. – №9. – С.120-131.
11. Іванова О.Б. Ідентифікація як ознака соціальної зрілості соціальної групи: Автореферат дисертації: 22.00.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2001. – 19с.
12. Іваць О.М. Методологічні проблеми етнонаціональної ідентифікації // Віче. – 2007. – № 14. – С.22-23.
13. Киселев И.Ю., Смирнова А.Г. Формирование идентичности в российской провинции. – М., Спектрум, 2001. – 128 с.
14. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібник. – К., Ельга; Ніка-Центр, 2004. – 246с.
15. Коростелина К.В. Идентичность и толерантность: Методическое пособие. – Симферополь, Доля. – 2001. – 44 с.
16. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К., Наукова думка. –1989. – С.134 – 194.
17. Крайг Г. Психология развития. – СПб., Питер. – 2000. – 992 с.
18. Кривицька О. Конфліктність пострадянської етнічної ідентифікації: Національно-етнічна диференціація й ідентичність // Політичний менеджмент. – 2003. – № 3. – С.43 - 55.
19. Леонтьев Д.А. Динамика смысловых процессов / Д.А. Леонтьев // Психологический журнал. – 1997. – N6. – С. 13-27.
20. Лизанчук В. Мова – основа ідентифікації нації // Бористєн. – 2006. – № 8. – С.16-17.
21. Лушин П. В. О психологии человека в переходной период (Как выжить, когда все рушится?). – Кіровоград, КОД, 1999. – 208 с.
22. Мід Джордж Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста / (пер. з англ. – К., Український Центр духовної культури, 2000. – 374с.
23. Москаленко В. В. Социальная психология. – К., Центр навчальної літератури. 2005. – 624 с.
24. Мухина В. С. Проблема генезиса личности: Учебн. пособие. – М., Просвещение, 1985. – 104 с.
25. Обозов Н. Н. Как назвать наши отношения / Академия психологии, предпринимательства и менеджмента. – СПб., Облик, 2001. – 89с.
26. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М., Политиздат, 1982. – 255 с.
27. Психологічна енциклопедія: А – Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). – К., Академвидав, 2006. – 424с.
28. Райкрофт Чарльз. Критический словарь психоанализа: Пер. с англ.. – СПб., Восточно-Европейский Ин-т Психоанализа, 1995. – 288с.
29. Роменець В.А. Історія психології XIX- початку ХХ століття: Навч. посібник. – К., Вища школа, 1995. – 614с.
30. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб., Питер, 1999. – 720с.
31. Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г.В. Осипова. – М., ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 488 с.
32. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. (уклад. В.І. Волович та ін.) – К., Український центр духовної культури, 1998. – 377 с.
33. Фонарев А.Р. Формы становления личности в процессе ее профессионализации // Вопросы психологии. – 1997. – №2. – С. 88 - 93.
34. Фрейд З. Психология бессознательного. Пер. с нем. – М., Просвещение, 1989. – 447 с.
35. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого „Я”. Пер. с нем. – М., Ин-т психологии РАН: КСП, 1998. – 320 с.
36. Хабермас Юрген. Моральное сознание и коммуникативное действие / пер.с нем. – СПб., Наука, 2000. – 380с.
37. Хазратова Н.В. Проблема неусвідомлюваного у ставленні особистості до держави (розділ колективної монографії) // Психологія масової політичної свідомості та поведінки. – К., 1997. – С. 67-82.
38. Шнейдер Л. Б. Профессиональная идентичность: теория, експеримент, тренинг. – М., МОДЕК, 2004. – 600 с.
39. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М., Прогресс,1996. – 634 с.
40. Юнг Карл Густав. Сознание и бессознательное. – СПб., Университетская книга, 1997. – 544с.
41. Юрій Н.М. Політична соціалізація молоді в умовах трансформації суспільства: аналіз міжнародного і українського досвіду: Автореферат дисертаці: 23.00.04 / Одеська національна юридична академія. – О., 2002. – 16с.
42. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М., Добросвет, 2000. – 596с.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..

С данной работой также просматривают следующие рефераты и курсовые работы:

Програма та методика конкретного соціологічного дослідження


Вступ 3
1. Методологія конкретного соціологічного дослідження 4
2. Соціологічне дослідження на тему “Гендерна нерівність та соціальний статус жінки в сучасному українському суспільстві” 9
2.1. Актуальність теми. 9
2.2. Мета і завдання дослідження. 12
3. Програма дослідження 13
3.1. Гендерна нерівність у сучасному суспільстві: теоретичні засади аналізу 13
3.2. Гендерна нерівність та соціальний статус жінки в сучасному суспільстві: методологія соціологічного аналізу 15
3.3. Соціальний статус жінки в сучасному українському суспільстві 18
Висновки 23
Література 27

Соціологічна структура особистості


Вступ 3
1. Теоретико-методологічні засади дослідження структури особистості 4
2. Детермінанти формування особистості 9
3. Соціальний механізм формування особистості 15
4. Культурно-генетичні механізми формування особистості 16
5. Статус особистості в східній і західної соціокультурних традиціях 20
6. Перспективи формування особистості в українському суспільстві 22
Висновки 27
Література 30-31

Роль соціології в соціальному реформуванні сучасного суспільства


Вступ 3
1. Особливості соціалізації особистості в сучасному українському суспільстві 4
2. Особливості творення світоглядно-ідеологічної спрямованості сучасного українського суспільства 6
3. Безробіття та зайнятість у неформальному секторі економіки 8
4. Державна політика у сфері зайнятості 13
Висновки 16
Література 19

Естетичні аспекти сучасних відносин


ВСТУП 1
ПОНЯТТЯ ЕСТЕТИКИ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З СУСПІЛЬНИМИ ВІДНОСИНАМИ 2
ЗМІНА ЕСТЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ В СУЧАСНОМУ СВІТОГЛЯДІ 5
ПРОБЛЕМА ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ Й ІДЕАЛУ В ЕСТЕТИЦІ 6
ДОЦІЛЬНІСТЬ ЯК МІРА ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРЕДМЕТА СЕРЕД ІНШИХ КАТЕГОРІЙ ЕСТЕТИКИ 7
МОВА ТА ЇЇ ЕСТЕТИЧНИЙ ЧИННИК У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 10
ВИСНОВОК 11
ЛІТЕРАТУРА 12

Особливості сімї, шлюбу у сучасному світі


Вступ 3
1. Поняття шлюбу та сім’ї 4
1. 1. Типи шлюбів 4
1.2. Сім’я 6
2. Сім’я у сучасному суспільстві 10
2.1. Тип родини в сучасному суспільстві 10
2.2. Сучасна українська сім’я 11
Висновки 15
Література: 16

Тенденції у формуванні громадянського суспільства в Україні


Зміст
1. Основні категорії, методи і функції політології 3
2.Тенденції у формуванні громадянського суспільства в Україні 12
3. Визначте домінуючий тип політичної культури в сучасному українському суспільстві 17
Список використаної літератури 20

Політична влада і мораль: теоретичні підходи до взаємозв’язку і реальний стан


Вступ 3
1. Базові риси моралі 5
2. Політика і державна влада 5
3. Проблеми сумісності сучасної політичної влади і моральності 6
4. Новий обрис моралі в сучасному українському суспільстві та політиці 12
Висновок 15
Список літератури 16

Суть менеджменту та його роль в розвитку сучасного суспільства


ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МЕНЕДЖМЕНТ ЯК НАУКА УПРАВЛІННЯ 5
1.1 Суть поняття менеджменту 5
1. 2. Зміст і функції менеджменту 9
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ МЕНЕДЖМЕНТУ В РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА 14
2.1. Еволюція менеджменту з розвитком суспільних відносин 14
2.2 Роль менеджменту в сучасному суспільстві 18
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК МЕНЕДЖМЕНТУ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО РОЛЬ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 23
3.1 Відмінні риси українського менеджменту 23
3.2 Умови розвитку менеджменту в Україні 28
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

Висхідна та нисхідна мобільність. Загальна характеристика стану соціальної мобільності в Україні


Вступ 3
1. Поняття та структура соціальної мобільності 5
1.1 Термінологічний огляд 5
1.2 Об’єктивні та суб’єктивні чинники соціальної мобільності 7
1.3 Категорії та групи соціальної мобільності 9
2. Процеси соціальної мобільності в українському суспільстві 12
2.1 Проблема соціальної мобільності на Україні 12
2.2 Економіко-соціологічні погляди на мобільність 13
3. Дослідження положення соціальної мобільності в українському
суспільстві 16
3.1 Механізм соціальної мобільності 16
3.2 Дослідження регіонального аспекту мобільності 19
Висновок 25
Список літератури 27

Соціальна структура суспільства


Вступ 3
1. Поняття соціальної структури 4
2. Основні елементи соціальної структури 5
3. Основні напрями соціоструктурних змін в сучасному українському суспільстві 7
Висновки 10
Список використаної літератури 11
Додаток А. Соціальна структура суспільства 12

Бідність як соціальне явище в українському суспільстві


Доповідь 7 стор.
Реферат 1 стор.
Роздатковий матеріал 6 тор.
Додатки 12 стр.



ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛО?ЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ БІДНОСТІ В УКРАЇНІ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ЯВИЩА 8
1.1. Зміст феномену бідності як соціальної проблеми 8
1.2. Аспекти проблеми бідності в Україні 29
Висновок до першого розділу 48
РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ БІДНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 51
2.1. Стратегії соціологічного дослідження проблеми бідності 51
2.2. Характеристика об’єкту дослідження, планування вибірки та методу дослідження 57
2.3. Аналіз результатів соціологічного дослідження 61
Вісновок до іншого розділу 82
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХИ ВІРІШЕННЯ ПРОБЛЕМІ БІДНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 84
3.1. Принцип соціальної справедливості та проблема "подолання бідності" 84
3.2. Боротьба з негативними наслідками бідності в українському суспільстві. 89
Висновок до третього розділу 92
ВИСНОВКИ 94
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 100
ДОДАТКИ 108

Суспільство, держава, право


ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………....3
1. Поняття суспільства як найбільш значної соціальної системи, його структура ……………………………………………………….…….……4
2. Поняття держава, її співвідношення з суспільством ………………....12
3. Регулювання суспільних відносин: поняття і види ………….…19
4. Теоретичні і практичні аспекти становлення правової держави в сучасному Українському суспільстві…………………………………………..….25
Висновки …………………………………………………………..…….32
Список використаної літератури ………………………………………33

Соціальна підтримка молоді інструментами державної соціальної політики


Вступ 3
Розділ 1. Соціальна підтримка молоді у сучасному українському суспільстві 8
1.1. Діяльність центрів соціальних служб для молоді як інструмент соціальної політики держави 8
1.2. Технології соціального захисту безробітної молоді 20
1.3. Роль недержавних організацій як агентів соціальної підтримки молоді 29
Висновки 39
Список використаної літератури 43

Безпека в рекламній діяльності


ВСТУП 3
1. Правове регулювання рекламної діяльності 5
2. Безпека соціальної реклами у сучасному суспільстві 7
3. Міжнародний кодекс рекламної практики 9
4. Психологічна безпека реклами 10
ВИСНОВОК 12
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 13

Основні моделі підтримки населення у сучасному світі


План


ВСТУП 3
І. Поняття соціальної підтримки 7
1.1. Характеристика державної системи соціальної підтримки 10
ІІ. Основні моделі підтримки населення у сучасному світі 13
2.1. Система соціальної підтримки в Україні 14
2.2. Універсальні моделі 16
2.3. Ефективність соціального забезпечення населення 16
ІІІ. Проблеми соціальної підтримки населення в Україні 18
3.1. Соціальне забезпечення і соціальна допомога 20
3.1.1. Соціальна реабілітація 22
3.1.2. Соціальна добродійність 23
3.2. Проблеми трансформації соціальної сфери в сучасному українському суспільстві 25
ВИСНОВОК 29
ЛІТЕРАТУРА 31

Політична культура українського суспільства в регіональному вигляді


Вступ 2 Розділ І. Політична культура та її особливості в українському суспільстві 5 1.1 Загальні засади політичної культури, її структура та функції 5 1.2 Політична культура українського суспільства в історичному огляді 17 Розділ ІІ. Регіональна політична культура українського суспільства 24 2.1 Регіоналізм та особливості регіональної політики 24 2.2 Політична культура, її регіональний вимір та особливості цього процесу в українському суспільстві 30 2.3 Аналіз регіонального рівня політичної культури українського суспільства 1995 – 2006 роки 49 Висновки 57 Список використаних джерел 60