|
Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!
Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.
|
|
Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua! |
|
С данной работой также просматривают следующие рефераты и курсовые работы:
Бар’єри спілкування
Вступ 3
1. МОРАЛЬНІ БАР'ЄРИ СПІЛКУВАННЯ 4
2. ПСИХОЛОГІЧНІ БАР'ЄРИ СПІЛКУВАННЯ 8
Висновки 14
Література 15
Вступ
Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось приводу. При цьому їхні дії пов'язані з предметом спілкування, який визначає його сутність, дає змогу визначити його спрямованість. Існує, наприклад, спілкування інтимне, професійне, ділове та ін. Але не завжди спілкування відбувається нормально, не завжди люди розуміють одне одного, хоч і розмовляють однією мовою. Між ними нібито виникають певні бар’єри, які заважають їм спілкуватися.
Природу виникнення цих бар’єрів можна розглядати як з моральної, так і з психологічної точки зору. Між людьми розпочинаються непорозуміння або через розбіжності їх моральних орієнтирів, моральних цінностей, або через психологічні особливості, точніше, психологічні недосконалості людського індивіда. В даній роботі будуть розглянуті ці бар’єри, які мають загальну назву "бар’єри спілкування".
Висновки
Бар'єри спілкування – це психологічні стани, в яких людина відчуває неадекватну пасивність, що перешкоджає спілкуванню. Вони можуть виникати як у зв’язку з емоційним станом тих, хто спілкується, а також у зв’язку з нерозумінням смислу висловлювань.
Бар’єри спілкування можна підрозділити на бар’єри моральні та психологічні. Вони пов'язані з упередженістю та помилковою мотивацією людини. Психологічні бар’єри значним чином залежать від психологічних особливостей сприйняття людини людиною. У реальному спілкуванні бар'єри присутні у виді незалежних механізмів, що дані людині для захисту, але їхня дійсна природа людині не відома.
Процеси взаєморозуміння залежать від моральних і психологічних установок особистості до певних ідей або до того, хто їх передає. Якщо ці установки позитивні, то процес сприймання відбувається успішно, у противному разі з’являються знову ж таки бар’єри.
ФІЛОСОФІЯ ТЕХНІКИ
1. ПОНЯТТЯ „ПРИРОДА” І „ТЕХНІКА” У ДАВНІХ ГРЕКІВ 3
2. РОЛЬ ТЕХНІКИ В РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА. ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ ЯК ОПРЕДМЕТНЕННІ ЛЮДСЬКІ ЗДІБНОСТІ 11
3. ПРОБЛЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУМІСНИХ СИЛ ЛЮДИНИ 16
4. СУЧАСНІ ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТЕХНІКИ 21
Висновки 26
Література 27
Висновки
Таким чином, ми бачимо, що розвиток людської цивілізації відбувається у напрямку поглибленого вивчення людиною явищ природи, використання цих знань для створення більш досконалих технік і технологій. Не завжди винаходи та новітні технології стають корисними для людей. Навпаки, більшість новітніх технологій загрожують нормальному розвитку людства, наносять значної шкоди його фізичному і психічному здоров’ю.
Технології атомної енергетики, комп’ютерна та інформаційна технологія крім переваг, які відносяться до корисності використання їх людиною для полегшення своєї праці і комфортного існування, мають в потенціалі і шкідливі і небезпечні наслідки для людства в цілому. В біотехнологіях, яким зараз спробують надати „зелене світло” можуть бути закладені такі загрози, які сучасні дослідники ще не в змозі оцінити належним чином.
Рівновага системи „природа – людина – техніка”, яка існувала в античні часи, зараз порушена і має тенденції до переваги техніки як над людиною, так і над природою (маючи на увазі оточуюче людей середовище на планеті Земля). На протязі останніх 40-50 років вже мали місце ряд техногенних катастроф, кількість і потенціал яких збільшується з кожним новим винаходом науковців. В світі зростаючої небезпеки існування людей від наслідків техногенного характеру дуже сумнівним виглядає науково-технічний процес як явище прогресу людства.
Психологічні бар’єри в спілкуванні та способи їх подолання
Вступ 3
1. Психологічні бар'єри спілкування 4
2. Бар’єри комунікації та шляхи їх подолання. 12
Висновки 18
Література 19
Вступ
Як відомо, спілкування є надзвичайно складним феноменом у житті індивіда й людства в цілому, воно охоплює велику кількість взаємозв'язків, міжособистісних стосунків, здійснюється в різних формах і за допомогою різних засобів, які є невід'ємним чинником культури й постійно вдосконалюються та збагачуються. Однак, в процесі спілкування між конкретними людьми дуже часто відбувається непорозуміння, через що виникають образи, конфлікти та інші негативні явища міжособистісної взаємодії.
Для пояснення таких моментів у науковий обіг введено поняття „бар’єри спілкування” – тобто ті причини, які не дозволяють проведенню нормального спілкування. Коріння таких бар’єрів завжди полягають у психологічній сфері індивіда. Навіть соціально-економічні та соціально-політичні розбіжності між людьми, які також призводять до певних бар’єрів в спілкуванні, залежать від того, як сама людина оцінює ці розбіжності, реагує на них та відтворює в процесі спілкування та поведінки. Тому дослідження саме психологічних умов бар’єрів спілкування дозволяє найбільш повно осмислити непорозуміння між людьми, що виникають в ході їхньої взаємодії. В даній роботі будуть розглянуті не тільки питання сутності та причин психологічних бар’єрів спілкування, а й способи їх подолання, шляхи покращення процесу проведення діалогу.
Висновки
Бар'єри спілкування – це психологічні стани, в яких людина відчуває неадекватну пасивність, що перешкоджає спілкуванню. Вони можуть виникати як у зв’язку з емоційним самопочуттям тих, хто спілкується, а також у зв’язку з нерозумінням смислу висловлювань. У реальному спілкуванні бар'єри присутні у виді незалежних механізмів, що дані людині для захисту, але їхня дійсна природа людині не відома.
Бар’єри спілкування можна підрозділити на бар’єри моральні, емоціональні та психологічні. Вони пов'язані з упередженістю та помилковою мотивацією людини. Психологічні бар’єри значним чином залежать від психологічних особливостей сприйняття людини людиною. Комунікативні бар’єри, в світлі концепції „єдності трьох сторін спілкування”, можна розглядати як вид психологічних бар’єрів спілкування, до яких в такому разі увійдуть також перцептивні та інтерактивні бар’єри. Однак, говорячи про психологічні бар’єри спілкування, як правило, завжди розуміють в основному тільки комунікативні бар’єри, тому що завдяки ним характеризується майже уся когнітивна сфера особистості, а значить і найголовніші риси людини: пам’ять, увага, сприйняття, мислення..
Комунікативна сторона спілкування тісно пов’язана з обміном інформацією, проте не може бути вичерпно розкрита з точки зору інформаційної теорії. Спілкування – це не тільки прийом та передача інформації, а й стосунки принаймні двох осіб, де кожна є активним суб’єктом взаємодії. Від волі та бажання кожного партнера залежить можливість застосування способів підвищення комунікації та подолання відповідних бар’єрів. І хоча ці способи не можуть подолати всіх психологічних бар’єрів, в більшості випадків вони значно підвищують ефективність спілкування.
Адміністративна відповідальність
1. Проаналізуйте поняття та ознаки адміністративної відповідальності
2. Зазначте склади адміністративних проступків, які виокремлюють за ступенем суспільної небезпеки
3. Зазначте ознаки елементів складу адміністративного проступку, які завжди є необхідними
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Конфлікти як види критичних ситуацій
Вступ 3
1. КОНФЛІКТ В СИСТЕМІ ПОНЯТЬ ЖИТТЄВИХ КРИТИЧНИХ СИТУАЦІЙ 4
2. ТИПИ КОНФЛІКТІВ. ДЖЕРЕЛА, ПРИЧИНИ І ФУНКЦІЇ КОНФЛІКТІВ 7
Висновки 14
Література 15
Вступ
Там, де є людина, завжди є конфлікти, бо вони – постійний супутник буття і суспільного розвитку. Поширеність конфліктів, їх роль в суспільному житті привлекала увагу ще із стародавніх часів. Про конфлікт писали стародавні мудреці. Античні філософи розглядали конфлікти як найважливіший і необхідніший атрибут суспільного життя і розвитку.
Конфлікт як явище людського життя можна піддавати дослідженню з різних сторін. Одним із аспектів вивчення конфлікту є розгляд його як одного з видів критичної ситуації. У конфліктній ситуації кожна зацікавлена сторона прагне відстоювати та досягати реалізації власних мети, цілей, думок, завдань, точки зору, при цьому вона наводить аргументи на свою користь, перешкоджає опоненту чинити так само, використовує всі прийнятні у даній ситуації заходи та форми впливу і намагається здолати опір іншої сторони.
В даній роботі висвітлені питання співставлення конфлікту з іншими видами критичних ситуацій, а також проаналізовані його джерела, причини і функції.
Висновки
Конфлікт завжди пов'язаний з наявністю протиріччя, зіткненнями несумісних поглядів, інтересів, цінностей, мотивів. Однак суттєвість конфлікту полягає не стільки в виникненні протиріччя, скільки в засобі його вирішення.
До конфлікту призводить таке зіткнення інтересів, потреб, поглядів, мети, мотивів, при якому з'являється протидія сторін. Саме протидія складає психологічне ядро будь-якого конфлікту. В психологічному плані конфлікт супроводжується для його учасників негативними емоційними станами по відношенню одного до другого.
Конфліктна ситуація – це об'єктивна основа конфлікту, що фіксує виникнення реального протиріччя в інтересах і потребах сторін. Вона включає: учасників конфлікту (сторони конфлікту), якими можуть бути різноманітні аспекти особистості (внутрішньоособистий конфлікт), окремі індивіди або різні за масштабами соціальні групи; об'єкт конфлікту (реальний або ідеальний); умови протікання (передусім соціально-психологічна середа); образи конфліктної ситуації.
Конфлікт як критична психологічна ситуація передбачає наявність у людини досить складного внутрішнього світу і актуалізацію цієї складності вимогами життя. Причини, що породжують конфлікт, не є очевидними, не представляють безумовне табу і завжди пов'язані з умовами проблемної задачі. У разі конфлікту саме свідомість повинна порівняти цінність мотивів, зробити між ними вибір, знайти компромісне рішення.
Сучасний філософський ірраціоналізм: проблеми буття і людини
Вступ 3
1. Причини виникнення і загальні риси ірраціоналізму 4
2. „Слабкі і невдахи повинні загинути – перша заповідь людинолюбства.
І потрібно ще допомогти їм у цьому” 7
3. Чому культура, за Фрейдом, є стосовно людини „репресивною силою”? 10
4. Що спільного і відмінного в екзистенціалізмі М.Гайдеггера і Ж.П.Сартра? 13
Висновки 15
Література 16
Вступ
Ірраціональний (з латинської – „нерозумний”), сучасне поняття, яке означає таке, що знаходиться поза межами розуміння, є алогічним та протиставляється раціональному.
Ірраціональна філософія в повній мірі відповідає своїй назві. Всі концепції і теорії в межах цього напрямку філософії знаходяться за межами раціонального розуміння їх людиною. Розмірковування ірраціональних філософів можна або сприймати на віру, або не вірити їм. Довести вірність або невірність ірраціональних концепцій неможливо ані науковим шляхом, ані будь-яким іншим.
Особливістю цих концепцій стало те, що практично всі вони були сприйняті людством, стали поширеними і популярними, незважаючи на свою внутрішню, глибинну незрозумілість. Разом з тим, зовнішньо вони були дуже привабливими і здатними на пояснення явищ як суспільного життя, так і психічних процесів людини, її душевних хвилювань і нервових розладів.
Причиною розповсюдження ірраціональних теорій стали історичні фактори, а також криза науки кінця ХІХ століття. Про розвиток ірраціональної філософії в ХХ столітті, а також про деякі моменти теоретичної діяльності ірраціональних філософів піде мова у цієї роботі.
Висновки
Ірраціональні концепції спрямовані на людину і пояснюють лише явища, які так чи інакше стосуються людського життя, розвитку людського індивіда. В цілому, можна вважати ірраціональні теорії – гуманістичними, бо жодна з них не спрямована на виправдання жорстокості, войовничості, жаги до знищення.
Ірраціональна філософія змушує замислюватися людей про те, що поруч з ними може існувати ще один світ (або декілька світів), які на даний момент поки ще є ірраціональними для зрозуміння. Але настане час, коли „таємниче буде викритим”, і люди зможуть переконатися в правильності геніальних пророкувань філософів ірраціоналізму. Недарма багатьох представників ірраціональної філософії ще при їх життя називали „геніями” (а деяких і божевільними, але потім все ж таки визнавали великими мудрецями).
Ірраціональні течії завжди виникали в періоди певної розгубленості людства, коли усталена течія його життя переривалася катаклізмами і світ знаходився перед обличчям гігантських нещасть і бід. Ірраціоналізм – це спроба на рівні інтуїції осягнути, що відбувається з людством на тому чи іншому етапі його драматичної історії.
Діти вулиці
Розділ І. “Діти вулиці” – соціально - економічна проблема.
1.1. Діти, які завжди покладаються на самих себе.
Розділ ІІ. Статистика безпритульності в України.
2.1. Аналіз бродяжництва та безпритульності дітей.
2.2. Діти у конфлікті з законом.
Список використаної літератури
Контрольна з інформатики
1. Які типи даних можуть бути введені в комірки і по яким ознакам можна розрізнити тип даних? 3
2. Як виконується переміщення, копіювання і перейменування робочих аркушів? 3
3. Що таке закріплення областей й для чого воно
використовується? 4
4. Як встановлюється і знімається автофільтр? 4
5. Які параметри можна задати перед початком сортування? 5
6. Як встановлюється захист від зміни вмісту комірок? 6
7. Як здійснюється побудова діаграм? 6
Література 7
Проективна методика «Будинок-дерево-людина» та особливості її інтерпретації»
ВСТУП
Дослідження внутрішнього світу людини є проблемою, яка завжди була актуальною. Протягом розвитку психологічної науки можна виокремити багато методів, якими досліджувалася людська особистість: інтроспекція, тести, особистісні опитувальники, бесіди і спостереження. Значний внесок для вивчення найпотаємніших бажань та потягів людини зробив фрейдизм, неофрейдизм і гуманістична психологія. Проективні методики – ще одна можливість оцінити психологію людини. Поняття проекції вперше було застосовано Л. Франком у 1939 році, і з цього часу проективні методики починають займати чільне місце у психодіагностиці.
Одним із проективних методів є тест "Будинок – людина – дерево", який оцінює багато різних психологічних властивостей і якостей людини, деякі її прагнення, бажання і потяги.
|
