Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: « Методика і процедура збору, аналізу соціологічної інформації, розробки звіту і рекомендацій їх впровадження у практичній діяльності» (ID:32993)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   18 кб.
| 1 | 2 | 3 |

комплексі, тобто в інтегрованому вигляді, що характеризується певними обмеженнями кожного з них стосовно
повноти, об’єктивності, якості та швидкості отримання соціологічної інформації.

Основний зміст етапу збору інформації пов’язаний з отриманням соціологічних даних безпосередньо від людей –
учасників дослідження (респондентів). В залежності від виду методу збору інформації, складність цього процесу
може бути різною. Наприклад, в ході соціологічного інтерв’ю основною проблемою є підготовка значної кількості
інтерв’юерів. При анкетуванні – створення такого інструментарію, який би був зрозумілий і адекватно сприйнятий
всій масі респондентів. При спостереженні і експерименті – вирішальна увага надається створенню відповідних
умов, однаково зручних як для дослідника, так і для піддослідних, при цьому необхідно добитися нерозголошення
головної мети дослідження.

Практичне здійснення етапу збору інформації, як правило, пов’язано з вирішенням низки організаційних питань.
До таких слід віднести: укладення договору на проведення дослідження, отримання згоди керівництва організації
на проведення дослідження на їх базі, знаходження спільної мови з респондентами.


2. АНАЛІЗ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗРОБКА ЗВІТУ І РЕКОМЕНДАЦІЙ


Аналіз соціологічних даних являє собою етап конкретно-соціологічного дослідження, в ході якого за допомогою
змістовних суджень та математико-статистичних методів на основі первинної інформації розкриваються зв’язки
досліджуваних змінних величин [2; с.44].

Процедура аналізу соціологічних даних включає:

1) опрацювання інформації;

2) узагальнення інформації;

3) інтерпретацію отриманої інформації.

Оволодіння прийомами, методами та технологією аналізу становить істотний фактор результативності дослідження.

Опрацювання соціологічної інформації. Для успішного його проведення потрібна певна послідовність. На першій
стадії весь масив методичного інструментарію перевіряється на предмет:

а) його точності, повноти і якості заповнення анкет, виявлення помилок у відповідях та їх корекції,
вибраковування тих, які заповненні менш ніж на третину, контролю чіткості й адекватності відповідей, обведення
цифрових кодів;

б) кодування інформації, її формалізація, присвоєння кожному варіанту відповідей певних умовних чисел-кодів,
створення системи чисел, у якій вирішальне значення має сам порядок кодів (чисел).

Це відбувається в ході наступних процедур. Документи, що допущені до опрацювання, нумеруються. Перед тим, як
передати анкети в руки операторів, слід закодувати відкриті запитання. На кожне відкрите запитання складають,
як правило, не менш 5 шифрів-кодів. Шифри-коди повинні відображати шкалу інтенсивності відповідей на відкрите
питання. Кодування таких відповідей проходить в два-три етапи. Спочатку варіанти відповідей виписують окремо,
підраховують кількість вживання кожного варіанту – частоту його повторювання. Потім варіанти групують по
смисловій подібності, співпаданню. Таких груп, як показує практика, буває чотири-п’ять, і для кожної з них
дають свій шифр (код). Таким чином, кодування – це пов’язуюча ланка між якісною і кількісною інформацією. На
її основі здійснюються числові операції з інформацією, що введена до пам’яті електронної машини. Якщо під час
кодування виникне збій, заміна або втрата коду, то інформація перетвориться на неправильну.

Тільки після проведення кодування можна переходити безпосередньо до опрацювання інформації. Існує два
вивірених практикою способи такого опрацювання: 1) ручний; 2) машинний, якому в сучасних умовах віддається
перевага. Результати розрахунків за допомогою ЕОМ одержують у вигляді табуляграм. Їх зміст і форма запису
соціологічної інформації визначаються гіпотезами дослідження та технічними можливостями.

Узагальнення інформації. Сутність опрацювання первинної інформації полягає в її узагальненні. Результати
узагальнення називають соціологічною інформацією. Здійснюється у кількох формах, що фіксують різний рівень
аналізу. Найпростішою з них є групування даних, тобто віднесення респондента до тієї чи іншої групи залежно
від обраного показника. Згруповані таким чином однорідні за складом групи стають об’єктом аналізом. Основна
проблема, що виникає у разі використання простого групування, – правильний вибір показника, за яким
здійснюється групування [1; с.330].

Поглиблення аналізу досягається за рахунок використання комбінаційного групування, яке полягає в тому, що
респондентів розподіляють за двома і більше показниками. Залежно від завдань дослідження таке групування може
бути: 1) структурним; 2) типологічним; 3) аналітичним.

При структурному групуванні проводиться класифікація за певним показником, об’єктивно властивим усій
сукупності даних. Якщо ж за основу групування береться показник, створений самім дослідником, або суб’єктивний
за своєю природою, то проводиться типологічне групування. У випадку, коли групування здійснюється за двома чи
більш показниками з метою їх взаємозалежності, воно визначається як аналітичне.

У процесі групування отримують ряд чисел, який називають рядом розподілу. Ряди, одержані при використанні
якісних показників, характеризуються як атрибутивні, а при використанні кількісних показників – як варіаційні.
Останні, у свою чергу, поділяються на такі: а) дискретні (переривчасті) та б) безперервні. Ряди мають як
числову, так і текстову характеристики. Відповідне відображення даних досягається за допомогою таблиць.
Таблична форма доповнюється графіками, серед яких найчастіше використовують: 1) полігони (для дискретних
рядів); 2) гістограми (для дискретних рядів).

Інтерпретація даних. Процедура інтерпретації – це перш за все перетворення певних числових величин у логічну
форму – показники (індикатори) за допомогою гіпотез, які визначаються ще на стадії розробки програми
дослідження, а включаються в роботу дослідника лише на стадії інтерпретації. Найчастіше застосовується такий
метод інтерпретації, як порівняння рядів розподілу за відносно однорідними підгрупами досліджуваної
сукупності. За неможливості такого підходу використовують метод зовнішнього порівняння числового ряду [1;
с.334].

Ці процедури дозволяють дослідникам робити висновки про стан і зміни соціального об’єкта, але поза рамками
залишаються відповідні причини. Останні з’ясовуються за допомогою аналітичних досліджень, в яких схема
перевірки гіпотез спирається на пошук взаємозв’язку між характеристиками об’єкта. Така схема складається з
двох послідовних етапів інтерпретації, де перший характеризується використанням методу порівняння числових
рядів розподілу, а другий – пошуками факторного показника (показників). Другий етап аналітичного дослідження –
більш суттєвий, адже на ньому реалізуються основні цілі та завдання наукового пошуку.

Таким чином, логіко-теоретичний інструментарій реалізації таких цілей і завдань є багато аспектним. У його
структурі важливе місце належить методу послідовного виключення – порівняння впливу різних факторів на
досліджувану характеристику соціального об’єкта. Таке порівняння здійснюється на базі таблиць парного
розподілу або більш складних формально-логічних процедур, зокрема кореляційного та факторного аналізу.
Об’єктивній перевірці аналітичної гіпотези сприяє також чітке та однозначне виявлення носія проблеми
дослідження, в тому числі засобом використання таблиці парного розподілу.

Результати соціологічних даних, отримані після проведення дослідження, опрацьовуються на ЕОМ та подаються, як
правило, у вигляді соціологічних звітів. За своєю структурою соціологічні звіти мають відповідати загальній
логіці наукового аналізу та включати:

1) вступну частину з викладом найважливіших програмних положень. До них відноситься мета, завдання
дослідження, об’єкт та предмет аналізу, інтерпретація основних понять, основні й робочі гіпотези,
характеристика вибіркової сукупності, тобто тієї маси людей, яка була охоплена опитуванням;

2) основну частину звіту, яку складають проблемні розділи, кількість яких, як правило, визначається кількістю
відсунутих гіпотез;

3) заключну частину звіту, яку складають головні висновки дослідження, а в разі потреби додаються також
практичні рекомендації щодо вирішення існуючих проблем;

4) додатки до звіту, які містять, як правило, інструментарій дослідження (анкету, бланк інтерв’ю тощо), за
допомогою якого одержано емпіричну інформацію. Сюди також включаються таблиці і графіки, що не ввійшли до
соціологічного звіту.

Вироблення рекомендацій і пропозицій. Остаточною метою будь-якого конкретного соціологічного дослідження є
вироблення рекомендацій і пропозицій стосовно об’єкту і предмету дослідження. Крім наукового значення
соціологічне дослідження має практичну цінність для певної галузі, в якій воно проводиться. Наприклад,
розрізняють, крім власне соціологічних, соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-педагогічні
дослідження, що вивчають соціальні об’єкти (явища) у відповідних областях діяльності людини. Висновки

| 1 | 2 | 3 |