Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: «1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ВЧЕННЯ ПРО КОНФЛІКТ 2. РОЗВИТОК КОНФЛІКТОЛОГІЧНИХ ІДЕЙ В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ » (ID:33244)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   24 кб.
| 1 | 2 | 3 |

достоїнствами, за словами його численних учнів, був "ласкавий, добрий, шанобливий, бережливий і поступливий".
Йому були чужі, принаймні, чотири недоліки: "схильність до домислів, зайва категоричність, упертість,
себелюбство".

Роздумуючи про конфлікти у середині країни, Конфуцій виказав ідеї, які, на його думку, повинні були
максимально зменшити кількість соціальних суперечок. Згідно Конфуцію, всі відносини в суспільстві повинні
строго регулюватися певними нормами, покликаними забезпечити неухильне підпорядкування молодших старшим і
підданих государю. У зв'язку з цим людина в своїй поведінці повинна завжди керуватися складним комплексом
різних етичних принципів. Етико-політичне навчання Конфуція одержало своє віддзеркалення в його праці "Лунь
юй", яка, таким чином, є найважливішим джерелом наших знань про конфуціанство.

Згідно розробленій Конфуцієм схемі, все управління державою, рівно як і суспільством повинне базуватися на
"пі" (правилах). Дотриманню цих правил філософ надавав особливе значення. "Пі" включає: "жень" –
людинолюбство, і перш за все, любов до родичів; "сао" – шанобливість дітей до батьків і предків, пошана до
старших, слухняність; чесність і щирість; постійне прагнення до внутрішнього самовдосконалення; ввічливість і
т.д.

Ідея покірності від до низу верху – одна з основних ідей конфуціанства стосовно безконфліктного існування в
суспільстві. Сюди відносяться покірність і шанування батьків ("сао"), підпорядкування молодших братів старшому
брату і пошана молодшими братами старшого брата ("ді"), підпорядкування підданих своєму правителю. Згідно
вчення Конфуція, ідеальні правила існували тільки в давнину, тому тільки тоді в Піднебесній панували порядок і
культура і не було соціальних конфліктів.

Конфуцій намагався побудувати безконфліктну модель сучасної йому держави. Він переслідував мету – уникнути
конфліктів між владними структурами і народом. Державні мужі повинні, на його думку, добитися такого
положення, коли народ стане безумовно довіряти їм. Можновладцям слід постійно дотримуватися принципів
справедливості в управлінні, ефективно використовувати зворотній зв'язок з народом. Конфуцій вважав, що
поступливість ("жан") для людей, виконуючих державні функції, є обов'язковим елементом в справах управління.

Як особливу цінність стародавні філософи визначали згоду і мир, а не боротьбу і війну. "У битвах перемагають
ті, хто тужить війну, – говорив стародавній китайський мислитель Лао-цзи (579 – 499 до н.е.), – головне
полягає в тому, щоб дотримуватися спокію." На думку цього мислителя, основні першопричини світу – Інь (темне)
і Янь (світле) – не стільки борються між собою, скільки доповнюють один одного, утворюючи гармонію Єдиного.

Це підтверджує точку зору Лао-цзи стосовно того, що джерела конфліктів полягають в деяких універсальних
властивостях світу в цілому, в його суперечливій суті. Але разом з тим він розумів, що окрім суперечностей і
ворожнечі в світі є місце і для гармонії, згоди. "Війна – батько всіх речей, а мир – їх мати... Все суще
складене в гармонію через протистояння. Всесвіт поперемінно то єдиний і зв'язаний дружбою, то множинний і сам
собі ворожий через якусь ненависть". Саме у світлі категорій суперечностей і боротьби, вперше представлених
стародавніми філософами як загальні характеристики буття, можна глибоко зрозуміти і суть конфлікту і його
універсальний характер.

Важливими для розуміння природи конфлікту стали положення індуїстської релігії, яка веде своє існування з VI –
IV ст. до н.е. Головним поняттям індуїзму є дхарма. Разом з моральністю і правильною поведінкою це поняття
означає також якість і обов’язок. Дхарма вічна і незмінна. Крім того, вона конкретна. Все суще – як одушевлена
природа, так і нежива – з початку створення світу одержує свою дхарму. Дхарма людини (манава-дхарма)
відповідає правилам поведінки, що личать кожному індивіду. Сюди входить пошана до священнослужителів і
священних текстів, правдивість, відмова від насильницького позбавлення життя, здійснення добродійних вчинків і
шанування богів.

Залежно від свого положення в житті людина зобов'язана слідувати також і іншим дхармам. Вона зобов'язана
дотримуватися норм, що визнані її країною, плем'ям, кастою, кланом або сім'єю. У чоловіків, жінок, людей
похилого віку, молодих, правителів і простолюдинів – різні дхарми; по суті справи, своя дхарма існує для
кожної крупної соціальної групи. При виникненні конфлікту між двома дхармами, інакше кажучи, якщо обов’язок
однієї групи вступає в суперечність з обов'язком іншої, інтереси меншої групи (наприклад, сім'ї), приносяться
в жертву інтересам більшої (наприклад, касти). Таке облаштування соціального життя сприяє зменшенню конфліктів
у суспільстві.

Давні індуїстські мислителі не заперечували існування конфліктів – вони розуміли, що протиріччя (боротьба
Добра і Зла) були і будуть існувати у людському житті, однак, при цьому вони підпорядковували людську
поведінку вищим божественним законами, намагалися облаштувати своє співіснування таким чином, щоб найменше
мати конфліктів на соціальному та релігійному ґрунті.


Література


Башкалова В.А., Гарпушкин В.Е., Гафурова З.Р., Дорошенко М.М., Киреев Г.Н. Хрестоматия по истории философии.
– М. : Владос, 1997. – Ч. 1 : Древнеиндийская философия. Древнекитайская философия. Античная философия.
Средневековая философия. Арабская философия. Философия эпохи Возрождения. Европейская философия Нового
времени. – 448с.

Берлач А.І., Кондрюкова В.В. Конфліктологія: навч. посіб. – К. : Університет "Україна", 2007. – 204с.

Воронов І.О. Політична конфліктологія: діалектика соціальних суперечностей і суспільної злагоди. – К. :
Генеза, 2005. – 320с.

Ємельяненко Л.М., Петюх В.М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. Конфліктологія. – К. : КНЕУ, 2003. – 315с.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігієзнавство: Підручник. – К. : Академвидав, 2005. – 432с.

Словник-довідник термінів з конфліктології / Під ред. проф. М. І. Пірен, проф. Г. В. Ложкіна. –
Київ-Чернівці, 1995. – 320с.




PAGE 11




| 1 | 2 | 3 |