європейська держава". (1)
В судженнях з відношенням – порівнюються предмети та явища за ознаками. Приклад: "Нью-Йорк більше за Київ".
(2)
В екзистенційних йдеться про наявність або відсутність предмета як такого. Приклад: "В світі існує
несправедливість". (3)
Прості судження поділяються також за кількістю і якістю. Об'єднана класифікація суджень за кількістю і якістю
виглядає так:
загальностверджувальні судження – "Всі S є Р";
загальнозаперечувальні судження – "Всі S не є Р";
частковостверджувальні – "Деякі S є Р";
частковозаперечувальні судження – "Деякі S не є Р";
одиничні стверджувальні судження – "Це S є Р";
одиничні заперечувальні судження – "Це S не є Р".
Перші чотири види суджень логіка позначає такими символами:
1. загальностверджувальні судження – "А" (від "affirmо" – лат. "стверджую");
2. загальнозаперечувальне судження – "Е" (від першої голосної лат. "nego" – заперечую);
3. частковостверджувальні судження – "І" (від другої голосної "affirmо" – лат. "стверджую");
4. частковозаперечувальні судження – "О" (від другої голосної лат. "nego" – заперечую).
Приклади загальностверджувального судження (А):
"Всі люди смертні" – суб'єкт є розподіленим, бо повністю входить до об'єму предикату (адже поняття "безсмертні
люди" – пусте) , а предикат не розподілений, бо ширше за об'ємом, ніж суб'єкт (смертними є не лише люди).
(4)
"Квадрати – рівносторонні прямокутники" – і суб'єкт і предикат розподілені (бо S і Р – тотожні поняття).
(5)
Приклад загальнозаперечувального судження (Е):
"Жодна з жінок до ХХ сторіччя не була видатним філософом". Тут S і Р розподілені, бо їх об'єми
взаємовиключені. (6)
Приклад частковостверджувального судження (І):
"Деякі викладачі є спортсменами" – S і Р не розподілені, бо є поняттями, які перетинаються.
(7)
Приклад частковозаперечувального судження (О):
"Деякі люди не мають вищої освіти". У цьому випадку суб'єкт не розподілений, а предикат розподілений.
Наприклад суб'єкт "люди" не розподілений тому, що лише про деяких з них кажуть. Предикат судження "ті, що
мають вищу освіту" розподілений тому, що жоден з елементів його об'єму не перетинається з об'ємом поняття S
(ці "деякі люди"). (8)
2. Складні судження.
Існують судження, які складаються з двох або більше простих суджень. Наприклад: "Я вийшов вранці з дому,
замкнув двері і поїхав на роботу", "Студенти Київського університету є активними громадськими діячами і
відмінно вивчають логіку". Між цими простими судженнями є зв'язок, який виражається логічним союзом. За видом
логічного союзу складні судження поділяють на:
кон'юнктивні;
диз'юнктивні,
