Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: «1. ПОНЯТТЯ ПРО ОСОБИСТІСТЬ В ПСИХОЛОГІЇ 2. СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ 3. РОЗВИТОК І ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ» (ID:33378)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   18 кб.
| 1 | 2 | 3 |

Багато людей вважає, що не може змінитися. Переживаючи внутрішній конфлікт, труднощі в спілкуванні, вони
схильні сприймати себе як незмінювану особистість, а тому не тільки не прагнуть змінити себе, а й вимагають
від інших враховувати "специфіку свого характеру". Щоб змінити себе, слід підготувати свою свідомість для
потрібних і бажаних вчинків, зафіксувавши це спочатку словами. Чим точніші й конкретніші словесні
формулювання, тим легше людині керувати своїм станом.

З віком в одних людей з'являється потреба виправдати свої дії, вони починають перетворювати "пороки в
чесноти", тобто ставитися до своїх вад як до цінностей. На перший погляд, "неузгодженість" між свідомістю й
поведінкою ніби зникає, однак насправді залишається, оскільки такі люди постійно заходять у конфлікти з
оточенням, їх мучать сумніви й почуття меншовартості, пов'язані, як їм здається, з недооцінкою їх особистості.
Інші люди продовжують свідомо вірити в засвоєні ними моральні цінності, і конфлікт між цими цінностями з
особливостями їх особистості призводить до розладу з собою. Так формуються люди, котрі завжди не в злагоді з
собою й оточенням, мають багато негативних рис характеру. В них нерідко розвивається схильність до
злочинності.

Чим вищий відсоток правильних позитивних уявлень людини про себе, тим безпроблемніше її життя. Позицію
справжнього щасливця можна сформувати за допомогою позитивного мислення. Сутність його в тому, щоб, з одного
боку, закріпити позитивний образ власного "Я" під впливом вдалих вчинків, а з іншого – не дати йому
зруйнуватись у разі невдач. Справжній оптиміст не сварить себе, навіть коли в чомусь програє, зазнає невдач, а
аналізує, шукає помилки і прорахунки. Таким чином, у подальших діях успіхи закріплюються, а невдачі виконують
коригуючу функцію. Посилюється координація "Я", що фактично означає особистісне зростання.

Становлення і розвиток особистості відбувається під впливом двох процесів: соціалізації і виховання.

Соціалізація – процес і результат засвоєння дитиною соціального досвіду. В результаті соціалізації дитина стає
культурною, освіченою і вихованою людиною. Соцiалiзацiя – це тi процеси соціальної взаємодії, через які людина
набуває риси особистості та опановує спосіб життя у суспільстві. Також поняття "соцiалiзацiя" розглядається як
сукупність процесів, через якi людина протягом свого життя набуває знання, ставлення, цінності та форми
поведінки, що є суттєвими для ефективної участі у суспільних взаємовідносинах.

Виховання виступає важливим фактором формування особистості. Наявність певних об’єктивних і суб’єктивних умов
саме по собі не забезпечує формування і розвиток людини як особистості. Необхідна цілеспрямована, планомірна,
наукова організація процесу виховання, який, з одного боку, побудований на знанні і врахуванні цих об’єктивних
і суб’єктивних умов формування і розвитку особистості, а з іншого – є необхідною і загальною формою цього
формування і розвитку

Ягупов В.В. Педагогіка. К., Либідь, 2002. с. 87..

Система виховання, яка ґрунтується на певних методологічних засадах, наприклад нині – на гуманістичних,
виступає ніби „диспетчером” виховних зусиль щодо особистості вихованця та забезпечує засвоєння нею певних
цінностей, норм і правил поведінки, формування активної життєвої настанови, надання конкретного змісту і вибір
ефективних методів і форм виховання, активне засвоєння та відтворення вихованцем соціального досвіду.
Виховання безпосередньо пов’язане з процесом соціалізації і соціальним розвитком. Виховання передбачає систему
спрямованих впливів, за допомогою яких прагнуть сформувати в особистості певні риси і якості, завдяки яким
людина долучається до культури і стає повноцінним членом суспільства.


Висновки


Говорячи про особистість, нам, в першу чергу, важливо те, що людина є творчим, активним, соціально корисним
індивідом. Активність є однією з важливих психологічних характеристик особистості. Основа особистості людини
лежить не тільки в закладеній у ній генетичній програмі, не в глибинах її природних задатків та впливів і
навіть не в набутих нею навичках, знаннях та вміннях, а в тій системі діяльностей, що реалізується цими
знаннями і вміннями. Діяльність виступає як універсальна основа, наскрізний вимір уявлення про особистість,
який охоплює усі під структури соціально-психолого-індивідуального виміру особистості.


Особистість формується в умовах суспільного, конкретно-історичного існування людини, під час навчання і
виховання. Її психічний стан в значному ступені залежить від соціального оточення людини і тих факторів, які
діють на неї протягом усього життя. Рушійні сили психічного розвитку особистості проявляються в протиріччі між
потребами людини та реальними можливостями їх задоволення.



Розвиток особистості розуміється діалектично як двоєдиний процес індивідуального і групового формування
сутності людини. У цілому розвиток особистості розуміється як цілісна система, як багатосторонній,
багатофакторний, соціально і психологічно детермінований багаторівневий процес, в ході якого на основі
постійно виникаючих суперечностей здійснюється становлення особистості, формується її пізнавальна,
діяльнісна активність.







Література


Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., Смысл; Издательский центр "Академия", 2004. – 346с.

Максименко С. Д., Зайчук В. О., Клименко В. В., Соловієнко В. О. Загальна психологія. – К., Форум, 2000. —
543с.

М'ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. для студ. вищ. пед. навч. закл. – К., Вища школа, 2001. –
487с.

Нємов Р.С. Психологія: загальні основи психології. Книга 1. – Рівне, Вертекс, 2002. – 576 с.


Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: Учебник для студ. пед. вузов. – М., Академия, 1998. – 502с.


Психологія /за ред. Ю.Л.Трофімова. – К., Либідь, 2005. – 560 с.


Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В., Зелінська Т., Лисянська Т. Загальна психологія. – К.,
А.П.Н., 1999. – 461с.


Цибульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: курс лекцій. – Наукова думка, 2000. – 191 с.

Шапар В Б. Психологічний тлумачний словник. – Харків, Прапор, 2004. – 640с.


Швачко О.В. Соціальна психологія. – К., Вища школа, 2002. – 111с.

Ягупов В.В. Педагогіка. – К., Либідь, 2002. – 560 с.





14




| 1 | 2 | 3 |