«Червоне» і «чорне» ужитті Жульена Сореля
Перший великий роман Стендаля, «Червоне і чорне», вийшов у 1830 році, у рік Липневої революції.
Вже його назва говорить про глибокий соціальний зміст роману, про сутичку двох сил — революції і реакції.
Епіграфом до роману Стендаль узяв слова Дантона: «Правда, сувора правда!», і, наслідуючи йому, письменник в
основу сюжету поклав справжню подію.
Назва роману підкреслює й основні риси в характері Жульєна Сореля — головного героя твору. Оточений ворожими
йому людьми, він кидає виклик долі. Відстоюючи права особистості, він змушений мобілізувати всі засоби на
боротьбу з навколишнім світом. Жюльєн Сорель — виходець із селянського середовища. Це визначає соціальне
звучання роману.
Стендаль назвав свій роман символічно: він ніби двома кольорами позначив життя головного героя Жульєна
Сореля.
Ці кольори мають, на перший погляд, традиційне значення: червоний — це символ любові, а чорний — смерті. Але
загалом значення цих кольорів у романі набагато ширше. Поєднання червоного й чорного ніби переслідує героя від
самого початку. Досить пригадати, як Жульєн, перед тим як стати домашнім учителем у де Реналя, зайшов до
церкви, де вікна були з червоного скла. Такий дивний колір надавав незвичайного забарвлення всьому, навіть
вода у чаші здавалася схожою на кров. Зважаючи на подальші події, ця сцена є ніби попередженням для юнака.
Події життя Жульєна Сореля не раз дадуть привід згадати саме червоне й чорне. Червоною ниткою через його життя
простягнеться кохання, і все тепле, добре, людське в душі його буде пов'язане з любов'ю. Може, цей колір і
став би панівним у житті героя, проте в нього є конкретні плани щодо кар'єри. Він - амбітний, цілеспрямований,
розумний. Він сумлінно вчиться, розуміючи, що це єдиний шлях для нього досягти вершин кар'єри чи бодай
вирватись із низького свого становища, з чорного люду. Однак і шляхів до мети не так багато. Сорель обирає
чорну сутану священика замість червоного мундира, як у Наполеона. Ні, Наполеон не перестав бути для нього
взірцем, просто часи змінилися: нині вже не військові вирішують долю світу, а священики. Так пояснюється вибір
Сореля. До того ж він навчився захищатися чорним скромним одягом від насмішок молодиків з вищого світу, бо в
нього тільки й було того одягу, що чорний костюм. Здається, з часом у житті Сореля дедалі менше стає червоного
і більше чорного.
Так автор через символіку кольорів показує суть того, що відбувається з головним героєм. Два костюми були в
житті Жульєна Сореля — червоний і чорний. Вони супроводжували його через усе життя, переплітаючись у різних
подіях, аж поки не переміг у його житті чорний.
