Реклама


Заказать реферат


Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: «1. Визначення філософії. 2. Теорія пізнання. 3. Види суджень» (ID:33219)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       6 стр.
Размер в архиве:   22 кб.

імплікативні;



еквівалентні.



Кон'юнктивні – в них прості судження з’єднуються союзом "і". Приклад: "Надворі промозгла погода і йде дощ".
(9)



Диз'юнктивні – прості судження поєднуються логічним союзом "або". Приклад: "Позивач має право збільшити або
зменшити розмір компенсації". (10)



Імплікативні – судження, які побудовані за принципом зв'язки деяких простих суджень за допомогою союзу
"якщо..., то...", "коли..., то...". Наприклад:



"Якщо надворі йде дощ, то асфальт буде мокрим".



"Якщо студент успішно складе заліки та екзамени на сесії, то він буде повноцінно відпочивати на канікулах".
(11)



Еквівалентні – прості судження в них також зв'язуються за допомогою союзу "якщо..., то...", але у цьому
випадку існує беззаперечна детермінація між посилкою та наслідком ("Якщо і тільки якщо..., то...", "А
еквівалентно В"). Наприклад: "Якщо і тільки якщо студент вивчить логіку, то він з цього предмету складе
залік". (12)



Разом з цим в простих і складних судженнях не встановлюється характер взаємодії між суб'єктом та предикатом
(або між простими судженнями – у складних). Цей характер має назву модальності і відповідно визначається у так
званих модальних судженнях. Наприклад: "Всі правознавці є знавцями законів", "Безсумнівно, що правознавці є
знавцями законів".



Висновки


Всі питання даної роботи поєднані однією темою – пізнання світу. Філософія спрямована на пізнання найбільш
загального, “сутнісного і вічного”, дає змогу розкривати закономірні зв’язки, вловлювати закони Всесвіту.
Філософія, як різновид суспільної свідомості, є формою відображення дійсності у свідомості людини. Філософія
будь-яка, незалежно від її спрямування і сутності – це форма пізнання, пошук істини, спроба проникнути у світ
речей, ідей і явищ.

Людина як суб’єкт пізнання володіє свідомістю та самосвідомістю. Свідомість є внутрішнім світом відчуттів,
думок, ідей і інших духовних феноменів, які безпосередньо не сприймаються органами чуття і принципово не
можуть стати об'єктами наочно-практичної діяльності будь-кого з людей. Самосвідомість – виділення людиною себе
з об'єктивного світу, усвідомлення і оцінка свого відношення до світу, себе як особи, своїх вчинків, дій,
думок і відчуттів, бажань і інтересів.

Судження, які досліджує наука логіка, є формою мислення людини. Мислення, в свою чергу – це розумова,
інтелектуальна діяльність, процес відображення дійсності в мозку суб’єкту. Судження є більш складною, ніж
поняття, формою мислення – воно складається щонайменше з двох понять – суб'єкта і предиката, формуючи
висловлювання щодо існування предмета як такого, наявності чи відсутності в нього певних якостей, взаємин між
іншими предметами. За допомогою суджень людина пізнає дійсність в процесі мислення.




Література


Аристотель. Сочинения: В 4 т. / АН СССР; Институт философии. – М., Мысль, 1976. – Т. 1. – С.65-367.

Гегель Г.В.Ф. Наука логики. – СПб., Наука, 1997. – 799с.

Гегель Г.В.Ф. Феноменологія духу. – К., Основи, 2004. – 548с.

Гладунський В.Н. Логіка. – Львів, Афіша, 2005. – 318с.

Горак Г. І. Філософія: Курс лекцій. – К., Вілбор, 1998. – 271с.

История философии: Энциклопедия / А. Грицанов (сост.). – Минск., Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. – 1376
с.

Лісовий В. Філософія як різновид діяльності // Філософська думка. – 1999. – № 1-2.

Ортега-и-Гассет Хосе. Избранные труды. –М., Весь Мир, 1997. – 704с.

Філософія: Підручник. / Бичко А.К. та ін. – К., Либідь, 2002. – 408с.

Фрейд Зигмунд. Психология масс и анализ человеческого "Я". – М., АСТ, 2005. – 189с.

Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., Золоті ворота, 1996. – 256с.




20