способу вірогідності (випадкового) відбору, основна мета невипадкового відбору полягає в отриманні
сукупності, котра репрезентує соціальний об’єкт, що вивчається. Проте на відміну від випадкової вибірки
статистичні висновки про всю множину об'єктів в цьому випадку робити неприпустимо.
Необхідність застосування невипадкового відбору випадковим обумовлюється наступними причинами:
– обмеженістю ресурсів (у широкому значенні: обмеженість грошових коштів, обмеженість часу, відведеного на
проведення дослідження, відсутність списків одиниць генеральної сукупності і т.д.);
– етичних проблем (ми не можемо примусити респондента відповідати, якщо він відмовляється).
– відсутність необхідності проведення випадкового відбору.
Основними чинниками, що визначають природу невипадкового відбору, є:
1. Чинник доступності (наскільки включення у вибірку залежить від респондента). Цей чинник відображає
викривлення випадковості, що йде з боку респондентів.
2. Чинник цілеспрямованості (наскільки склад вибірки контролюється дослідником). Цей чинник визначає
викривлення випадковості, що йде від дослідника.
Г.В. Осіпов виділяє два види невипадкового відбору: цільовий відбір (цілеспрямований, спрямований, вибір за
розсудом) і стихійний [7].
Цільовий відбір характеризується вибором одиниць або груп одиниць по якомусь наперед заданому принципу.
Найпоширенішими формами спрямованого відбору вважаються: вибір типових об'єктів (метод типових
представників), метод "сніжної грудки" і вибір квотами (квотна вибірка) .
Метод типових представників виник в статистичній практиці в другій половині XIX ст. як один з напрямів при
заміні суцільного спостереження частковим. Вважалося, що відібрані типові об'єкти можуть представляти всю
генеральну сукупність, якщо в ній можливе виділення типів явищ і вибір об'єктів, найбільш відповідних до
певного типу. Наявність обширної інформації, як правило, у вигляді результатів передуючого суцільного
обстеження служила гарантією об'єктивності при визначенні типовості відібраних об'єктів. Цей напрям
розділився на два види, один з яких визначився як самостійна стратегія – монографічне обстеження окремих
типових випадків; інший вигляд, зберігаючи як основний принцип відбору типовість, придбав риси масового
обстеження і був приєднаний до вибіркового.
Метод відбору типових об'єктів знаходить широке застосування і в даний час, хоча в останні два-три
десятиліття і посилилася орієнтація на побудову моделей вірогідності вибірок. Метод типових представників
здійснюється легко і економно; дозволяє на ранній стадії знайти тенденції в генеральній сукупності, проте
через певну суб'єктивність вибору є ненадійним для висновку про кількісні розподіли. Метод часто виявляється
зручним на вищих ступенях відбору, коли необхідно обмежитися невеликою кількістю об'єктів, наприклад,
регіонів.
Відбір типових об'єктів може в достатній мірі забезпечити репрезентативність одержаних даних тільки в тому
випадку, якщо вжиті заходи по обґрунтуванню вибору об'єктів. Для цього необхідно мати додаткову інформацію по
ряду ознак, які можуть розглядатися як контрольні.
Метод "сніжної грудки" є різновидом цілеспрямованого вибору і застосовується для відбору експертів і груп
респондентів, що рідко зустрічаються, так званих "рідкісних елементів". По суті, це техніка пошуку і відбору
об'єктів з певним поєднанням властивостей в умовах, коли важко обкреслити межі генеральної сукупності.
Особливість методу полягає у тому, що за винятком першого кроку вибір чергового респондента скоюється за
вказівкою респондентів, включених у вибірку на попередньому кроці. Кожен респондент указує інтерв'юеру, де
можна знайти людей, що цікавлять його, і вибірка з кожним кроком розростається подібно "сніжній грудці".
Квотна вибірка – один з найпоширеніших методів невипадкового відбору.
При використовуванні даного методу відбирають один або декілька ознак, по яких контролюватиметься вибірка.
Кількість одиниць у вибірці, які мають певні характеристики, повинна бути пропорційною кількості таких
одиниць в генеральній сукупності.
Види квотного відбору: 1) апріорний відбір; 2) апостеріорний відбір.
Апріорний відбір здійснюється інтерв'юером на стадії збору первинної інформації.
Апостеріорний відбір проводиться для коректування вибірки. Наприклад, коли в газету приходять листи із
заповненими читачами анкетами, часто створюються значні диспропорції по деяких важливих параметрах (вік,
стать і т.п.). У такому разі можна зважити одержані результати, а можна провести вибірку з вибірки квотним
методом.
Квотний відбір використовують в наступних випадках:
1) відсутність необхідності в повторних відвідуваннях;
2) досягнення заданої точності результатів при меншому об'ємі вибірки.
Вважається, що при використовуванні методу квот можна робити вибірку меншого об'єму, ніж при випадковому
відборі, оскільки квотний відбір дає майже повний збіг вибіркової і генеральної сукупностей по заданих
параметрах. Проте це твердження неможливо підтвердити за допомогою математичних методів. Єдиний спосіб
перевірити його справедливість – провести експеримент.
Вибір ознак при квотній вибірці проходить за наступними принципами. По-перше, вибрані ознаки повинні бути
тісно пов'язані з характеристиками, що вивчаються, інакше одержані результати можуть виявитися сильно
спотвореними. По-друге, ознаки повинні бути незалежними, інакше витрата засобів на їх контроль буде
нераціональною.
Вимоги до вибірки можуть бути або жорсткими, або зниженими. Жорсткі вимоги означають збіг пропорцій
генеральної і вибіркової сукупностей по поєднаннях ознак. В цьому випадку структура вибіркової і генеральної
сукупностей по заданих параметрах точно співпадають. При використовуванні знижених вимог контролюють лише збіг
пропорцій по кожному параметру окремо.
Звичайно до вибірки пред'являють знижені вимоги, оскільки в зворотному випадку втрачається основна перевага
квотного відбору – малий об'єм вибірки, і збільшуються витрати на пошук респондентів, що володіють певними
характеристиками. Найчастіше використовуються соціально-демографічні ознаки, оскільки: а) вони часто носять
ключовий характер; б) легко одержати інформацію про розподіл по цих ознаках одиниць в генеральній
сукупності.
Звичайно використовують не більш трьох-чотирьох ознак, оскільки при збільшенні їх числа росте число обмежень
і, відповідно, ростуть витрати на пошук респондентів.
Труднощі, що виникають при застосуванні методу квот.
1. Необхідне попереднє вивчення об'єкту для виявлення в ньому пропорцій одиниць з різними характеристиками і
зв'язків між характеристиками.
2. Необхідна свіжа інформація про генеральну сукупність. Наприклад. Якщо активно відбуваються якісь
демографічні процеси, наприклад, міграція, то застосування даних перепису населення, проведеної кілька років
тому, може дати велику систематичну помилку.
3. Деякі проблеми можуть виникнути на польовому етапі проведення дослідження:
а) Інтерв'юер, швидше за все, проводитиме відбір серед найдоступніших йому осіб, тому вибірка має тенденцію
перетворюватися на доступну. При цьому проблема "незручних" респондентів не розв'язується, а обходиться,
оскільки навіть в цій групі респондентів відбуватиметься зсув у бік тих, хто найохочіше йде на контакт з
інтерв'юером.
б) Ближче до кінця польового етапу часто виникає група "дефіцитних" ознак, тому підвищується спокуса для
інтерв'юера сфальсифікувати результати.
Шляхи удосконалення квотного методу:
1. Часто метод квот застосовується не в чистому вигляді, а в поєднанні з випадковим. Наприклад, інтерв'юер
одержує список осіб, з якими він повинен вступити в контакт, і проводить інтерв'ю тільки з тими, хто виявився
носієм необхідних параметрів. Для внесення елементів випадковості інтерв'юєру може бути заданий певний
маршрут, який він зобов'язаний дотримувати при пошуку респондентів.
2. Квотний метод можна застосовувати в багатоступінчатій випадковій вибірці (на останньому ступені відбору).
Використовувана на попередніх ступенях випадкова стратифікована вибірка забезпечить рівновагу по найважливіших
ознаках.
3. Квотний метод може застосовуватися для заміни труднодоступних одиниць при використовуванні випадкового
відбору.
Стихійні вибірки формуються довільно і, як правило, незалежно від дослідника. Прикладами стихійного відбору
можуть служити опитування за допомогою засобів масової інформації, "вибірка першого стрічного", опитування
