Психодіагностичний метод і діагностичні підходи

Вступ 3
1. Основні положення методики психодіагностики 4
2. Системи класифікації психодіагностичних методів 8
3. Короткий опис основних методів психодіагностики 11
Висновки 18
Список літератури 20

Особливості сучасної психодіагностики та її можливості щодо вирішення психологічних проблем людини

Вступ 2
1. Особливості сучасної психодіагностики як наукового знання. 3
2. Можливості психодіагностики при застосуванні різних методик дослідження. 7
3. Психодіагностика як практична діяльність. 16
4. Комп’ютерна психодіагностика. 20
Висновки 23
Література 24

Методи дослідження логічного мислення

Вступ 3 Розділ І. Поняття про методи психодіагностики 5 1.1Особливості методик дослідження пізнавальних процесів 5 1.2 Вимоги до психодіагностичних методик та ситуацій 13 Розділ ІІ. Особливості логічного мислення як предмету дослідження психодіагностики 19 2.1 Феноменоменологія мислення як психічного процесу 19 2.2 Специфіка логічного мислення 22 Розділ ІІІ. Головні методики для оцінки образно – логічного мислення 28 Висновки 33 Список використаної літератури 34

Основні етапи розвитку психодіагностики в ХХ ст.

Основні етапи розвитку психодіагностики в ХХ ст.
Список використаних джерел

Основні проблеми психодіагностики та психокорекції на сучасному етапі розвитку медицини

ВСТУП 4
І. ОСНОВИ СУЧАСНОЇ ПСИХОКОРЕКЦІЇ 8
1.1. Теорія психокорекції та основні етапи її виникнення 8
1.2. Методи психокорекції та їх класифікація 12
1.3. Аналіз сучасних методик психокорекції 21
ІІ. НЕВРОПАТИЧНІ ПОРУШЕННЯ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 31
2.1. Невротичні порушення депресивного типу 31
2.2. Системні психоневрологічні розлади в дітей середнього шкільного віку 40
2.3. Приклади виникнення невротичних порушень в дітей середнього шкільного віку 50
III. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРУШЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ 60
3.1. Вибір та обґрунтування методики для проведення експерименту 60
3.2. Проведення експерименту за методикою символдрами 76
3.3. Обробка результатів експерименту 79
ІV. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКАНАЛЕННЯ 84
V. ВИСНОВКИ ЩОДО МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ДИТИНИ 89
ВИСНОВОК 90
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 93
ДОДАТКИ 98-99

Мета дипломної роботи докладно розглянути проблеми розвитку та застосування психодіагностики та психокорекції на сучасному етапі розвитку медицини в країні, та на практичному прикладі показати можливості впливу методів психокорекції на виправлення психологічних проблем дорослих та дітей.
Об'єктом дослідження дипломної роботи є діти від 7 до 16 років з порушеннями емоційної сфери.
Предметом дослідження є основні методи та методики психокорекції та психодіагностики на сучасному етапі розвитку медицини.
Теоретична гіпотеза: правильно обрана методика психодіагностики впливає на позитивний результат психокорекції, правильно обраний метод психокорекції застава гарного результату.
Емпірична гіпотеза: для психодіагностики й психокорекції дітей з відхиленнями в емоціональній сфері в певній віковій групі й при певних часто розповсюджених діагнозах, найбільше ефективно використовувати метод символдрами.
Джерельна база дипломної роботи складається переважно з вітчизняних джерел для більш детального розкриття розвитку психокорекції та психодіагностики саме в нашій медицині.

Структурно робота складається зі вступу, п’яти розділів з підпунктами, висновків, використаної літератури та додатків.
В першому розділі дипломної роботи розглядають теоретичні питання розвитку та функціонування методів та методик психокорекції і психодіагностики на сучасному етапі розвитку медицини.
В другому розділі приводяться практичні приклади та їх теоретичне обґрунтування щодо виникнення невропатичних розладів у дітей середнього шкільного віку.
В третьому розділі наводиться практичний експеримент по психологічній коректиці дітей за допомогою методики символдрами.
В четвертому розділі розглянуті основні рекомендації щодо застосування методики та проведення психокорекційної бесіди.
В п’ятому розділі підводяться висновки методів дослідження емоційної сфери дитини.
Теоретичне значення дипломної роботи полягає в тому, що його результати поглиблюють розуміння сучасних тенденцій розвитку психокорекції в нашій країні; розширюють досвід осмислення теорії й практики інноваційних типів психодіагностики й психокорекції в медицині.
Практичне значення дипломної роботи визначається можливістю використання отриманих у результаті проведеного експериментального дослідження даних для якісної оцінки будь-якої вікової категорії дітей, а також застосування даного матеріалу студентами та викладачами вищих навчальних закладів. Результати дослідження можуть бути включені в курси лекцій по віковій і медичній психології.

Характеристика тестів інтелекту

Зміст

Вступ 3
1. Теоретичний огляд діагностики інтелекту 3
1.1. Діагностика інтелекту 3
1.2. Оцінка інтелекту 7
2. Характеристика тестів інтелекту 9
2.1. Тест Векслера 9
2.2. Тест Равена (прогресивні матриці). Тест інтелекту Амтхауера 13
3. Експериментальна частина 16
3.1. Методи психодіагностики 16
3.2. Універсальна методика для вивчення рівня та структури інтелекту 17
3.2.1. Процедура відбору тестового матеріалу 18
3.2.2. Основні принципи відбору субтестів 19
3.2.3. Короткий опис субтестів 20
3.2.4. Модифікація тесту 22
Висновки 28
Список використаних джерел 28

ДІЯЛЬНІСТЬ І ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ПСИХОЛОГА

ВСТУП 3
1. ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВІ ЯКОСТІ ДЛЯ ПСИХОЛОГА 4
2. ОСНОВНІ ФОРМИ РОБОТИ ПСИХОЛОГА 8
3. ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА (на прикладі психодіагностики) 17
ВИСНОВКИ 21
ДОДАТКИ 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 24

Оцінка інтелекту у психодіагностиці

Зміст
Вступ 3
1. Теоретичний огляд діагностики інтелекту 4
1.1. Діагностика інтелекту 4
1.2. Оцінка інтелекту 8
2. Характеристика тестів інтелекту 9
2.1. Тест Векслера 9
2.2. Тест Равена (прогресивні матриці). Тест інтелекту Амтхауера 14
3. Експериментальна частина 17
3.1. Методи психодіагностики 17
3.2. Універсальна методика для вивчення рівня та структури інтелекту 18
3.2.1. Процедура відбору тестового матеріалу 19
3.2.2. Основні принципи відбору субтестів 20
3.2.3. Короткий опис субтестів 21
3.2.4. Модифікація тесту 23
3.2.5. Обробка результатів 26
3.2.6 Основи інтерпретації та практичне використання 27
Висновки 30
Список використаних джерел 31

Питання до ДЕРЖАВНОГО КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ з практичної психології

1. Психологічні особливості міжособистісного спілкування психолог-клієнт. 3
2.Поняття психоконсультування, мета та основні завдання консультативної роботи. 4
3.Принципи психоконсультування, їх характеристика. 5
4.Бесіда як основний метод психологічного консультування. 6
5.Види психоконсультування, їх особливості. 7
6. Професійні та особистісні вимоги до психоконсультанта. 8
7.Технологія проведення психоконсультативної бесіди. 9
8.Поняття психокорекція, її основні завдання. 9
9.Структура психокорекційної роботи: основні стадії та прийоми. 10
10. Вимоги до складання психокорекційної програми. 11
11. Характеристика дитячого аутизму. 11
12.Системний підхід у вивченні сім'ї. 12
13.Відмінності невротичної та психотичної поведінки у дітей. 13
14.Особливості психокорекції агресивності у дітей. 14
15.Підготовчо-діагностична стадія психокорекційної роботи. 16
16.Особливості настановчої стадії психокорекційної роботи. 17
17. Особливості психоконсультативної роботи з дитячими психотравмами. 17
18. Психодіагностика індивідуальної свідомості та самосвідомості. 18
19.Психодіагностика особистісних властивостей. 19
20.Психодіагностика загальних інтелектуальних здібностей. 20
21 .Психокорекція тривожності у дітей. 22
22.Етапи життєвого циклу сім'ї. 22
23.Характеристика проективного підходу у психодіагностиці. 23
24.Психологічна типологія сім'ї. 24
25.Взаємозв'язок психодіагностики з іншими галузями психології. 25
26.Поняття про психологічний діагноз. Рівні розвитку психологічного діагнозу. 26
27.Тест як інструмент психодіагностики. Види тестів. 26
28.Напрям психокорекційної роботи за змістом. 28
29.Основні параметри оцінки сім'ї. 28
30. Психодіагностика креативності. 29

ПСИХОДІАГНОСТИКА ТА ПСИХОКОРЕКЦІЯ В МЕДИЦИНІ

ЗМІСТ
I. ВСТУП 3
II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ Й АНАЛІЗ ЕМОЦІЙ У ДІТЕЙ 7
1. СУЧАСНА ПСИХОДІАГНОСТИКА ТА ПСИХОКОРЕКЦІЯ В МЕДИЦИНІ 7
1.1 Сучасна психодіагностика в медицині 7
1.1.1 Виникнення психодіагностики як науки та основні етапи її розвитку 7
1.1.2 Методи психодіагностики та їх класифікація 16
1.2 Сучасна психокорекція в медицині 27
1.2.1 Виникнення психокорекції, як науки та основні етапи її винекнення 27
1.2.2. Методи психокорекції та їх класифікація 31
1.3 Вплив психодіагностики на лікування взагалі та психокорекцію особисто 40
1.4 Психологія дитини 42
2. ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ТА ПСИХОКОРРЕКЦІЇ В МЕДИЦИНІ 47
2.1 Аналіз сучасних методик психодіагностики 47
2.2 Аналіз сучасних методик психокорекції 68
2.3 Висновки щодо існуючих проблем у сучасних методиках 76
ВИСНОВКИ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ЧАСТИНИ 77
III. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРУШЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ 79
1. ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ 79
2. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ 95
3. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТУ 98
4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКАНАЛЕННЯ 103
ВИСНОВКИ ЩОДО МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІОНАЛЬНОЇ СФЕРИ ДИТИНИ 108
IV. ВИСНОВОК 109
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 111
ДОДАТКИ 115
Додаток А. Відповідність стандартних мотивів певній проблематиці й стадіям дитячого розвитку
Додаток Б. Таблиця результатів дослідження першої вікової групи ( 7-11 років) в %

Ціль дослідження - якісна оцінка роботи психологічних систем з позиції відповідності психодіагностики й психокорекції.
Завдання дослідження:
• Зробити психологічний аналіз сучасного стану медичної психологічної системи й теоретичних позицій ідеологів інноваційних напрямків у психології.
• Обґрунтувати й описати структуру психодіагностики й психокорекції з позиції системного підходу. Зробити аналіз сучасних методів дослідження в медичній психології.
• Зробити психологічний аналіз значимих співвідношень психодіагностики й психокорекції в лікуванні дітей.
• Розробити й використовувати методику дослідження емоційної сфери.
Зробити аналіз емоційної сфери дітей двох вікових категорій.
Об'єкт дослідження: діти від 7 до 16 років з порушеннями емоційної сфери.
Предмет дослідження: застосування методу символдрами для ефективної психодіагностики й психокорекції емоційної сфери дітей.
Теоретична гіпотеза: правильно обрана методика психодіагностики впливає на позитивний результат психокорекції, правильно обраний метод психокорекції застава гарного результату.
Емпірична гіпотеза: для психодіагностики й психокорекції дітей з відхиленнями в емоціональній сфері в певній віковій групі й при певних часто розповсюджених діагнозах, найбільше ефективно використовувати метод символдрами.
Теоретичну й методологічну основу даного дипломного проекту становлять положення медицини й психології про людину як безумовної цінності й пріоритеті суспільного розвитку; особово - діяльний підхід, розроблений у працях Л.С. Виготського, А.Г. Шмельова; працями Б.Г. Ананьева, Э.Сегена, Дж. Кеттела, Э. Крепелина.
Для рішення поставлених завдань використані наступні методи й методики дослідження:
• теоретичний аналіз методологічної, психологічної й медичної наукової літератури по аналізованій проблемі;
• спостереження за психодіагностикою і психокорекциєю дітей 2 вікових категорій;
• бесіда, орієнтована на виявлення дефектів методиці символдрама;
• вивчення методу символдрами як найбільш прийнятного для використання в лікуванні дітей;
• методика психодіагностики й психокорекції в лікуванні емоційної сфери дітей;
• методи обробки даних;
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
• уперше теоретично обґрунтована й розроблена модель опису психодіагностики й психокорекції з позиції системного підходу;
• розроблено й застосована релевантна завданням дослідження методика вивчення психодіагностики й психокорекції, що дозволяє вивчити й лікувати емоційну сферу;
• уперше був експериментально вивчений метод символдрами в дітей 7-16 років;
• обґрунтовано й експериментально підтверджена можливість використання методу символдрама як інструмента якісного діагностування й лікування емоційної сфери дітей.
Теоретична значимість дослідження полягає в тім, що його результати поглиблюють розуміння сучасних тенденцій розвитку системи медичної психології; дозволяють сформулювати методологічно обґрунтовані положення про будову інтегральної структури; розширюють досвід осмислення теорії й практики інноваційних типів психодіагностики й психокорекції в медицині.
Практична значимість визначається можливістю використання отриманих у результаті проведеного експериментального дослідження даних для якісної оцінки будь-якої вікової категорії дітей. Внаслідок цього стає можливим мінімізувати ймовірність помилкового вибору методики психокорекції й психодіагностики для дітей, що захищає останніх від негативних емоційних переживань.
Результати дослідження можуть бути включені в курси лекцій по віковій і медичній психології.
Вірогідність наукових результатів дослідження визначається теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, багатоаспектним розглядом проблеми, використанням технології системного опису досліджуваного явища, застосуванням комплексу методів теоретичного й методик дослідження, адекватних його цілям, завданням і внутрішній логіці; експериментальним доказом висунутих припущень, застосуванням апарата математичної статистики для кількісного аналізу отриманих результатів

Методи психодіагностики

ВСТУП 3
1. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ 4
2. МЕТОД СОЦІОМЕТРІЇ В ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ 9
3. МЕТОДИ ВІЗУАЛЬНОЇ ПСИХОДІАГНОСТИКИ 11
ВИСНОВКИ 15
Список використаної літератури 16



ВСТУП
В умовах підвищення ролі і значення людського фактора в розвитку усіх сфер суспільного життя зростає необхідність розробки психологічних проблем вдосконалення роботи з людьми, рішення яких пов'язано перш за все з науково- обґрунтованою діагностикою особистісних, індивідуально-типологічних і професійно важливих якостей людей, що зайняті у сфері суспільного виробництва, а також з забезпеченням спеціалістів кадрових і соціально-психологічних служб, викладачів і керівників доступними і надійними методиками підбору, підготовки і раціонального використання персоналу в різних галузях виробничої і невиробничої сфер.
Психодіагностика в найширшому розумінні – це наука і практика постановки психологічного діагнозу. Психодіагностичні завдання вирішуються різними способами, основними з яких є спеціальні психодіагностичні методики, що використовуються не тільки у сфері консультування і психотерапії, але й в усіх випадках, коли необхідно отримати оцінку тієї чи іншої психічної особливості конкретного індивіда або групи. Для виконання завдань психодіагностики існують методи, що застосовуються при проведенні суто наукових психологічних досліджень, а також деякі з них використовуються в управлінській, менеджерській практиці, адміністративній діяльності.

ВИСНОВКИ
Методи психодіагностики широко використовуються у адміністративній діяльності. Праця кадрового працівника, менеджера передбачає добре знання ним психологічних якостей своїх підлеглих, осіб, яких він приймає на роботу і працює з ними. Для цього повинна організовуватися і проводитися відповідна психодіагностична робота.
У своїй більшості методи психодіагностики вимагають спеціальних знань, умінь, відповідної освіти. Переважна більшість психодіагностичних методик спрямована на використання їх в умовах науково-психологічного дослідження. Тестування, анкетування, проективні методи мають високі вимоги до свого використання і інтерпретації результатів. Вони дають результати, що підтверджують або спростовують гіпотезу спеціально організованого психологічного експерименту.
В умовах використання психологічних методів в сфері практичної психології можна вести мову тільки про деякі психодіагностичні методи. Це можуть бути тести і опитувальники, що розроблені спеціально для використання їх персоналом управлінської ланки, а також методи, які керівники застосовують постійно в своїй професійній діяльності за родом своєї роботи: бесіди, спостереження, вивчення документів, методи візуальної психодіагностики.
Більш складним для керівника є соціометричний метод, котрий вимагає до себе значної підготовки, ретельного проведення і значної за обсягом обробки і інтерпретації результатів. Однак, цей метод є незамінним у випадках гострих виробничих конфліктів, коли необхідно виявити особливості взаємовідносин членів в трудовому колективі, оцінити його соціально-психологічні особливості.

Особливості сучасної психодіагностики та її можливості щодо вирішення психологічних проблем людини

Вступ
Становлення і розвиток психодіагностики відноситься до кінця XIX ст. Воно пов'язане із зародженням диференціально-психологічного вивчення людини, яке складалося під впливом запитів практики. В кінці XIX століття вона оформлюється у науку, метою якої було вивчення індивідуальних особливостей людини за допомогою експериментально-психологічних методів. Першими досягненнями індивідуальної психології були дослідження учнів В.Вундта, Е.Крепеліна, Д.Кеттела, а також інших учених – А.Біне, А.Лазурського.
Завдання, які стоять перед сучасною психодіагностикою, є складними та багатоманітними. Немає сьогодні такої області практичного застосування психологічного знання, яка б не потребувала допомоги від психодіагностики. Тому подальший розвиток психодіагностики обумовлений потребами суспільного життя людей та вимагає ретельного та всебічного розвитку її методів та галузей знання.
Висновки
Метою сучасної психодіагностики є фіксація у впорядкованому виді відмінностей між людьми і групами людей. Її задачею в найзагальнішому вигляді є встановлення індивідуальної ступені вираженості психічних властивостей і їх інтраіндівідуальних взаємозв'язків. Предмет психодіагностики нерідко обмежують набором різноманітних діагностичних методів, за допомогою яких виявляється психічна своєрідність людини. Психічне в предметі психодіагностики виявляється в різних формах і проявах, проте діагностичне релевантним воно стає лише будучи включеним в систему конкретних відношень.
Психодіагностика займає проміжне положення серед наук, що вивчають психічні явища. Вона є нібито зв'язуючою ланкою між загальною і прикладною психологією, а відносно використовуваних методів – є основою, об'єднуючим елементом областей їх практичного застосування.
При дослідженні індивідуальних особливостей особистості психодіагностика виходить із загальних положень психологічної науки про суть і закономірності психічного розвитку. Аналізуючи індивідуально-психологічні чинники, психодіагностика тим самим узагальнює систему основних знань загальної і диференційної психології. Разом з тим практичні області психології – психологія праці, інженерна, соціальна, педагогічна, юридична, спортивна та інші – при розробці і застосуванні психодіагностичних методів знаходять в предметі психодіагностики загальні теоретико-методологічні підстави. Використовування їх дозволяє створити базис для розуміння і оцінок особистості в системі соціальних, економічних, правових, спортивних і інших відношень.

Візуальна психодіагностика

План
1. Предмет і задачі візуальної психодіагностики 4
2. Графологічний аналіз почерку 6
3. Психологічна характеристика на основі аналізу вербальної й невербальної поведінки 9
Список використаної літератури 15

Основи психоконсультування та психокорекції, білети

1. Поняття про психоконсультування. 5
2. Мета та завдання психоконсультативної роботи. 6
3. Психоконсультування як напрям і складова професійної діяльності практичного психолога. 7
4. Основні завдання психоконсультативної та психокорекційної роботи психолога. 8
5. Відмінності та спільне у психоконсультування, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії. 9
6. Принципи психологічного консультування. 10
7. Етичний кодекс практичного психолога. 11
8. Етичні проблеми та труднощі професійної роботи практичного психолога. 12
9. Особистісні уміння практичного психолога. Модель практичного психолога-психоконсультанта. 13
10. Психологічні особливості між особистісного спілкування „психоконсультант – клієнт”. 14
11. Принципи та передумови створення консультативного контакту „психолог-клієнт”. 15
12. Психотерапевтичний клімат та особливості його створення. 16
13. Медична та немедична модель психоконсультування. Принципи немедичного підходу до психоконсультативної діяльності психолога. 17
14. Діалогічна інтенція та особливості діалогічних професійних стосунків у професійній роботі практичного психолога. 18
15. Види психоконсультування та їх особливості. 19
16. Структура психоконсультативної роботи. 20
17. Фаза катарсису у психоконсультування, її особливості. 21
18. Фаза постановки діагнозу у психоконсультування, її особливості. 22
19. Засоби та прийоми проведення бесіди як основного методу і технології професійної діяльності. 23
20. Схема та стадії процесу психоконсультативної бесіди. 24
21. Психоконсультативний запит та його динаміка і особливості формування. 25
22. Фактори ризику для різних вікових груп та їх врахування у психоконсультативній та психокорекцій ній роботі при постановці психологічного діагнозу. 26
23. Прогностичні фактори для різних вікових груп та особливості застосування отриманої психологічної інформації у психологічної роботи. 27
24. Поняття про психокорекцію. Мета, предмет та завдання психокорекції. 28
25. Види психокорекції, їх особливості. 29
26. Принципи психокорекційної роботи. 30
27. Принцип пріоритетності психокорекції каузального (чинникового) типу, його особливості. 31
28. Структура психокорекційної роботи: основні стадії та прийоми. 32
29. Вимоги до складання психокорекційної програми, її зміст і структура. 33
30. Особливості первинної та вторинної психодіагностики психокорекційної роботи. 34
31. Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі. 35
32. Візуальна психодіагностика та особливості і складності її використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі. 36
33. Мета, особливості та методи настановчої стадії психокорекційної роботи. 37
34. Мета, особливості та методи суто психокорекційної стадії корекційної роботи практичного психолога-психоконсультанта. 38
35. Ефективність психокорекційної роботи: методи визначення та обґрунтування необхідності і динаміки визначення. 39
36. Методи та технології психотерапевтичного впливу у психоконсультативній та психокорекційній роботі. 40
37. Особливості ігрової психокорекції та її методи, напрями та відмінності використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі практичного психолога. 41
38. Індивідуальна психокорекція, її особливості та обмеження. 42
39. Групова психокорекція, її особливості. 43
40. Ігротерапія як метод психокорекції. 44
41. Казкотерапія та лялькотерапія як методи психокорекції. 45
42. Музикотерапія як метод психокорекції. 46
43. Проективні методи психодіагностики та психокорекції. 47
44. Психотехнічні засоби та особливості їх використання у психокорекційної роботи. 48
45. Психокорекція пізнавальної сфери дитини: особливості, цілі та засоби використання. 49
46. Психокорекція дитячих страхів: особливості, методи та труднощі роботи. 50
47. Психокорекція підвищеної тривожності та невпевненості у собі. 51
48. Психокорекція агресивності дитини: особливості, цілі, методи. 52
49. Психокорекція відставань у навчанні та особливості використовуваних методів. 53
50. Психокорекція негативних стереотипів батьківського виховання. 54
51. Психокорекція готовності дітей до навчання та особливості використовуваних методів. 55
52. Засоби та психокорекційні прийоми психокорекції психічного розвитку дітей (пам’ять, увага, мислення, уява тощо). 56
Література 57

Питання з психодіагностики

1. Поняття про психоконсультування. 4
2. Мета та завдання психоконсультативної роботи. 5
3. Психоконсультування як напрям і складова професійної діяльності практичного психолога. 6
4. Основні завдання психоконсультативної та психокорекційної роботи психолога. 7
5. Відмінності та спільне у психоконсультування, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії. 8
6. Принципи психологічного консультування. 9
7. Етичний кодекс практичного психолога. 10
8. Етичні проблеми та труднощі професійної роботи практичного психолога. 11
9. Особистісні уміння практичного психолога. Модель практичного психолога-психоконсультанта. 12
10. Психологічні особливості між особистісного спілкування „психоконсультант – клієнт”. 13
11. Принципи та передумови створення консультативного контакту „психолог-клієнт”. 14
12. Психотерапевтичний клімат та особливості його створення. 15
13. Медична та немедична модель психоконсультування. Принципи немедичного підходу до психоконсультативної діяльності психолога. 16
14. Діалогічна інтенція та особливості діалогічних професійних стосунків у професійній роботі практичного психолога. 17
15. Види психоконсультування та їх особливості. 18
16. Структура психоконсультативної роботи. 19
17. Фаза катарсису у психоконсультування, її особливості. 20
18. Фаза постановки діагнозу у психоконсультування, її особливості. 21
19. Засоби та прийоми проведення бесіди як основного методу і технології професійної діяльності. 22
20. Схема та стадії процесу психоконсультативної бесіди. 23
21. Психоконсультативний запит та його динаміка і особливості формування. 24
22. Фактори ризику для різних вікових груп та їх врахування у психоконсультативній та психокорекцій ній роботі при постановці психологічного діагнозу. 25
23. Прогностичні фактори для різних вікових груп та особливості застосування отриманої психологічної інформації у психологічної роботи. 26
24. Поняття про психокорекцію. Мета, предмет та завдання психокорекції. 27
25. Види психокорекції, їх особливості. 28
26. Принципи психокорекційної роботи. 29
27. Принцип пріоритетності психокорекції каузального (чинникового) типу, його особливості. 30
28. Структура психокорекційної роботи: основні стадії та прийоми. 31
29. Вимоги до складання психокорекційної програми, її зміст і структура. 32
30. Особливості первинної та вторинної психодіагностики психокорекційної роботи. 33
31. Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі. 34
32. Візуальна психодіагностика та особливості і складності її використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі. 35
33. Мета, особливості та методи настановчої стадії психокорекційної роботи. 36
34. Мета, особливості та методи суто психокорекційної стадії корекційної роботи практичного психолога-психоконсультанта. 37
35. Ефективність психокорекційної роботи: методи визначення та обґрунтування необхідності і динаміки визначення. 38
36. Методи та технології психотерапевтичного впливу у психоконсультативній та психокорекційній роботі. 39
37. Особливості ігрової психокорекції та її методи, напрями та відмінності використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі практичного психолога. 40
38. Індивідуальна психокорекція, її особливості та обмеження. 41
39. Групова психокорекція, її особливості. 42
40. Ігротерапія як метод психокорекції. 43
41. Казкотерапія та лялькотерапія як методи психокорекції. 44
42. Музикотерапія як метод психокорекції. 45
43. Проективні методи психодіагностики та психокорекції. 46
44. Психотехнічні засоби та особливості їх використання у психокорекційної роботи. 47
45. Психокорекція пізнавальної сфери дитини: особливості, цілі та засоби використання. 48
46. Психокорекція дитячих страхів: особливості, методи та труднощі роботи. 49
47. Психокорекція підвищеної тривожності та невпевненості у собі. 50
48. Психокорекція агресивності дитини: особливості, цілі, методи. 51
49. Психокорекція відставань у навчанні та особливості використовуваних методів. 52
50. Психокорекція негативних стереотипів батьківського виховання. 53
51. Психокорекція готовності дітей до навчання та особливості використовуваних методів. 54
52. Засоби та психокорекційні прийоми психокорекції психічного розвитку дітей (пам’ять, увага, мислення, уява тощо). 55
Література 56