Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: «1. Філософія Г.Сковороди 2. Історичні форми матеріалізму» (ID:31142)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       6 стр.
Размер в архиве:   26 кб.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |



Епікурейство. Епікур (341-270pp. до н.е.) заснував філософську школу в Афінах, використовуючи головні
положення філософії Демокріта (вчителем Епікура був послідовник Демокріта Навсіфан). Водночас Епікур створює
зовсім нову атомістичну теорію. Відмінність полягає в тому, що у Демокріта рух атомів здійснюється у порожнечі
виключно за законом падіння тіл під власною вагою, у Епікура — поряд з дією закону падіння з'являється ще один
чинник — атом виявляє властивість "самочинного відхилення" від "лінії необхідності".



2.2. Матеріалізм епохи Відродження



Натуральна філософія Джордано Бруно. Творчість Джордано Бруно (1548-1600) проходила під впливом астрономічних
досягнень М.Коперніка. Пантеїзм Бруно є найбільш радикальним та послідовним серед усіх вчень представників
італійської філософії природи. До головних трактатів Бруно відносять "Про причину, принцип та єдине", "Про
нескінченність Космосу та світів".



Основою теоретичної системи Бруно є концепція про єдність світу, що забезпечується праосновою всесвіту —
Єдиним, яке він дуже часто називає матерією. У своїй методології Бруно пантеїстично ототожнює матерію і рух,
природу і світову душу (часто називаючи її Богом). В його вченні матерія пронизана "універсальною діючою
причиною — розумом — першою і головною силою світової душі; світова душа — універсальна форма буття Єдиного".
Космос розглядається ним як порожнеча, яка повністю заповнена нескінченним розмаїттям матеріальних утворень.



Натуралістична позиція Бернардіно Телезіо. Бернардіно Телезіо (1509 – 1588 рр.) у книзі "Про сутність речей
згідно з їх власними принципами" досліджує природу. Бог, на його думку, є лише творцем світу, але після акту
творіння він не втручається у процеси природи – вона розвивається на основі своїх власних законів. Виходячи з
цього, Телезіо закликає філософів пізнавати не Бога, а реальну природу: філософські та наукові висновки
повинні спиратися на безпосередні сприйняття і досвід, на власний розум.



2.3. Метафізичний (механістичний) матеріалізм XVII – XVIII ст.ст.



Галілео Галілей. Галілео Галілей (1546-1642 рр.) – засновник експериментально-математичного методу дослідження
природи. Матерію він уявляв як реальну тілесну субстанцію, яка складається із частинок, що мають певну форму,
величину, займають місце в просторі, рухаються або перебувають у спокої, але не мають кольору, смаку, запаху.
На відміну від античних мислителів Галілей тісно пов'язував атомістичне вчення з математикою і механікою.



Френсіс Бекон як засновник емпіризму. Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі
формування науки та наукового пізнання. Бекон послідовно піддає критиці філософію як форму споглядання і
пропагує філософію як науку про реальний світ, яка базується на дослідному пізнанні (емпіризмі).



Пізнання природи, констатує Бекон, суттєво відрізняється від пізнання людини чи антропологічного пізнання.
Антропологія розглядає людину як окрему одиницю та члена суспільства. В останньому випадку таке знання
становить політику. Наука про людину поділяється на науку про тіло — фізіологію та науку про душу —
психологію. Хоча душа, на думку Бекона, має матеріальну основу, але її неможливо вивчати засобами математики,
бо відношення причин та наслідків процесів у душі не підкоряється кількісним властивостям. Причину такого
непідкорення Бекону не вдалося виявити, тому він визнавав, що дану проблему повинна вирішити майбутня наука.



Томас Гоббс. Класичний представник англійської філософії періоду англійської буржуазної революції Томас Гоббс
(1588-1688) послідовно розробляє систему раціоналістичної філософії, яка охоплює не тільки вчення про буття,
пізнання, а й вчення про суспільство, державу.



Гоббс на відміну від Декарта, який ототожнював матерію з розповсюдженістю, робить висновок, що
розповсюдженість, простір є властивістю матеріальності взагалі, а не тіла зокрема. Такими властивостями, чи
акциденціями, є рух, спокій, колір та ряд інших. Доказом факту, що простір є властивістю матерії, а не тіла,
він вважає здатність тіла змінювати свою форму. Ця мінливість фіксується стосовно незалежного простору, а
відповідно до цього простір не може бути властивістю тіла, це незалежна від тіла акциденція.



П'єр Гассенді. Сучасник Р. Декарта П'єр Гассенді (1592-1655) був представником нового філософського мислення.
У своїй праці "Система філософії" він критикує перекручену схоластикою арістотелівську філософію. Гассенді
протиставляє раціоналізмові, який тоді розповсюдився завдяки Декарту, – сенсуалізм, проголошуючи, таким чином,
відчуття єдиним джерелом пізнання.



Найбільша заслуга Гассенді полягає у відродженні атомістичної філософії, зокрема Епікура. Однак, захищаючи
Епікура, він прагне примирити епікуреїзм і християнство Гассенді визнавав Бога творцем атомів і душі людини.



Джон Локк. Джон Локк (1632-1704) відомий як творець класичного сенсуалізму, автор трактату "Досвід про
людський розум" (1690). Локк висуває вчення про "номінальні" й "реальні" сутності речей. Наприклад, поняття
будь-якого металу (колір, блиск, твердість, ковкість) є лише номінальними сутностями металів, яких достатньо,
щоб відрізнити один метал від іншого. Щодо реальних сутностей, тобто дійсної структури речей, які складаються
з частинок, то вони недоступні для нашого сприйняття. Іншими словами – реальна сутність речей залишається
невідомою, а розум має справу тільки з номінальними сутностями



Бенедикт Спіноза – представник раціоналізму.



Філософія Спінози (1632-1677) становить собою відновлення в епоху Нового часу раціоналістичної традиції з
урахуванням принципів емпіризму. Трактат "Удосконалення розуму" (який не був повністю завершений) та книга
"Засади філософії Декарта" Б.Спінози звертали увагу філософів на той факт, що поняття "субстанція" за своєю
сутністю позначає ті властивості реальності, які не дані чуттям принципово. Субстанціональність не може бути
віднесена до жодної з конкретних речей чи їх сукупності, бо усі речі є її виявленнями. Чуттєвість, емпірія має
справу лише з одиничними об'єктами, тому вона не може осягти субстанцію, бо усі речі не можуть бути одразу
дані чуттям. Узагальненням простих ідей в одну складну (про субстанцію) неможливо створити поняття про такі
якості, які не властиві жодній з конкретних речей чи жодній з простих ідей. Таким чином, поняття "субстанція"
при своєму виникненні повинно мати зовсім іншу, неемпіричну природу. Дане поняття визнається продуктом розуму,
який створив поняття про те, що існує само по собі та виявляє тільки само себе. Воно не потребує для свого
виявлення інших речей, з яких повинно складатися.

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |