Реклама




Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Referatmarket.Org.Ua!

Тема: «1. Філософія Г.Сковороди 2. Історичні форми матеріалізму» (ID:31142)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       6 стр.
Размер в архиве:   26 кб.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |



Розглядаючи питання про походження даного поняття, Спіноза робить висновок, що змістовно "субстанція" не
відрізняється від поняття про Бога. З доказів, які відносяться до цього висновку, можна констатувати, що
Спіноза ототожнює Бога із субстанцією.



2.4. Французький матеріалізм XVIIІ ст.



Дені Дідро (1713-1784) — автор відомих праць "Думки про пояснення природи", "Розмова Д'Аламбера з Дідро",
"Філософські принципи матерії та руху". У своїх працях він обґрунтовує принципи послідовного матеріалізму,
згідно з якими єдиною реальністю може бути лише матерія і рух. У єдиний процес еволюції світу Дідро вміщує
існування людини, суспільства.



Уся природа, згідно з поглядами Дідро, перебуває у постійному русі та еволюціонуванні. Усе, що існує, колись
виникло і зникне, перетворюючись на щось інше. Різноманітність існуючих матеріальних форм є головною причиною
процесуальності світу. Розглядаючи конкретний процес зміни форм існування, ми можемо постійно фіксувати усе
нові та нові форми, фрагменти зміни конкретної форми, але ніколи не зможемо побачити нескінченної множини форм
реальності, які існують під час зміни одного предмета на якийсь інший. Не маючи можливості виявити безмежну
множину форм реальності, люди користуються поняттям "матерія", яке засвідчує нам, що існує реальність, навіть
якщо вона не відома конкретними виявленнями. Дідро вважає, що розмаїття форм матерії створюється зіткненням та
об'єднанням різноякісних елементів.



Клод Адріан Гельвецій. Послідовний матеріаліст Клод Адріан Гельвецій (1715-1771) — автор праць "Про дух"
(1758), "Про людину" (1793). Він визнає існування лише об'єктивної реальності, незалежної від людини,
розглядаючи саму людину як певну форму існування матерії.



Продовжуючи сенсуалістичну лінію Локка, Гельвецій наголошував, що знання є наслідком людського досвіду, яке
виникає за допомогою чуттів та пам'яті. Він заперечував безсмертя душі, а останню ототожнював зі здатністю
мати чуття. Ані розум, ані ідеї ним не визнаються як основа духовної діяльності. Душа може існувати і без
ідей, без розуму, але не може існувати без здатності відчувати. Тому людина розглядається ним як природна
істота, яка здатна існувати лише за умов існування природи (причини виникнення відчуттів).



Поль Анрі Гольбах. Автор книги "Система природи" Поль Анрі Гольбах (1723-1789) найбільш систематично виклав
принципи матеріалізму XVIII ст. Повністю відходячи від теологічних концепцій буття, він використовує принцип
"редукції" — усі явища розглядає як виявлення природних сил.



Природа, за Гольбахом, є сукупністю різних видів матерії. Виступаючи проти картезіанства, яке вводило рух у
матерію за допомогою поняття "Бог", він висуває тезу, що рух і є існуванням матерії. На відміну від схожого
погляду Спінози, Гольбах доводив, що рух не може бути "модусом" матерії, а навпаки, саме рух, взаємодія є
джерелом усіх властивостей, враховуючи і ті, які Декарт і Спіноза вважали первинними (розповсюдженість,
вага).



2.5. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха



Людвіг Андреас Фейєрбах (1804-1872) — видатний німецький філософ, спочатку один з послідовників Гегеля,
пізніше — творець самобутньої філософської концепції матеріалістичного спрямування, яка отримала назву
"антропологічний матеріалізм". Особливе місце в філософії Фейєрбаха посідала проблема природи.



У поглядах на людину Фейєрбах стояв на позиціях антропологізму, тобто в центр світогляду ставив людину. Лише
на основі вивчення сутності людини, на думку Фейєрбаха, можна пізнати сутність природи, суспільства і
мислення.



Його концепція отримала назву "антропологічний матеріалізм" через те, що пізнання природи, осягнення її
сутності, можливе тільки через осягнення її людиною. Зрозуміти природу, за Фейєрбахом, можна, виходячи тільки
з неї самої, а не з пізнання світового духу, теорія якого в філософії того часу набула широкого
розповсюдження.



Фейєрбах відкидає погляди Гегеля на природу як на умову розвитку духу, як на щось похідне, залежне від
свідомості та волі. Він заперечує тезу про тотожність мислення і буття. Ця тотожність подається Фейєрбахом як
єдність людини і природи, гармонія неживої та живої (розумної) природи.



Фейєрбахівська філософія виявила значний вплив на формування світової філософської думки, зокрема — на
молодогегельянство та марксизм. Хоча майже відразу ж вона була піддана критиці сучасниками мислителя, але
фундаментальність порушених Фейєрбахом питань та глибина його спроби відповісти на них дає підстави відвести
йому належне місце серед гігантів світової філософської думки.



2.6. Діалектичний матеріалізм



Діалектичний матеріалізм як вид діалектичної філософії об’єктивістського типу виник у середині ХІХ століття та
успішно продовжує своє існування і в наші часи. Його основними представниками були Карл Маркс (1818-1883),
Фрідріх Енгельс (1820-1895), В.І.Ленін (1870-1924).



Філософська основа марксизму заснована на з'єднанні матеріалізму з діалектикою, так званому діалектичному
матеріалізмі, головний зміст якого виражений у трьох законах – законі єдності та боротьби суперечностей,
законі взаємного переходу кількісних і якісних змін та законові заперечення заперечення. Згідно з вченням
марксизму, логіка розвитку природи, суспільства і людського мислення підлягає дії основних законів
матеріалістичної діалектики.



Основою розвитку світу, природа, суспільства, мислення виступає діалектична суперечність. Єдність буття і
мислення означає, що людське мислення і об'єктивний світ є підпорядкованими одним і тим самим законам, які
вказані вище, тому вони не можуть суперечити одне одному. Водночас ця єдність не є тотожністю: якщо

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |