всезагальні зв'язки і розвиток об'єктивної реальності існують поза і незалежно від свідомості людини, то
зв'язки і розвиток мислення, відображаючи об'єктивні зв'язки і розвиток, підпорядковуються своїм специфічним
гносеологічним та логічним принципам. На думку представників діалектичного матеріалізму, свідомість є не що
інше як продукт діяльності людського мозку, сама ж людина є продуктом природи, а тому закони мислення і закони
природи узгоджуються між собою ("суб'єктивна" і "об'єктивна" діалектика).
Пізнання людиною світу не має жодних меж, оскільки сам світ нескінченний, і пізнання абсолютної істини
здійснюється через нескінченний ряд відносних істин. Нескінченність світу проявляється в його
часово-просторовій нескінченності. Водночас світ є єдиним, що проявляється в його матеріальності. Отже,
простір та час є формами існування матеріального світу.
Невід'ємною характеристикою матерії є рух і розвиток; водночас і сам рух є невід'ємним від матерії. Це
зумовлено тим, що рух становить спосіб існування матерії, а тому він так само не створюваний і не знищуваний,
як і сама матерія. Класифікація форм руху матерії така: механічна, фізична, хімічна та біологічна.
Кожна нижча форма руху матерії переходить до вищої шляхом діалектичного "стрибка". Також кожна вища форма
містить у собі як підпорядкований елемент нижчу форму (але не зводиться до неї).
Висновки
Матеріалізм у своєму розвиткові пройшов достатньо тривалий шлях. Найбільш успішними періодами його історії
були такі, коли люди намагалися осягнути дійсність за допомогою чуттєво-логічного методу. Вони полягали на
точність своїх органів почуття та думали, що спостереження за явищами оточуючого світу надасть для них
відповідь на найпотаємніші загадки сущого.
Особливий розвиток матеріалізм отримував на етапах значних досягнень науки і техніки, коли людині здавалося,
що вона здатна раціонально пізнати світ та перетворити його у відповідності до своїх задумів.
Матеріалістичне розуміння буття не досягло значної переваги в порівнянні з ідеалістичними поглядами.
Концепції, які розроблялися в межах різних матеріалістичних теорій, не стали істиною в останній інстанції, і
продовжують піддаватися критиці з боку прихильників ідеалістичних напрямів.
Література
Абрамов А.И., Аверинцев С.С., Алешин А.И., Антонов К.М., Апполонов А.В. Философия: Энциклопедический словарь
/ А.А. Ивин (ред.). — М., Гардарики, 2004. – 1072с.
Алєксандрова О. В. Філософія Середніх віків та доби Відродження: Підручник / Київський національний ун-т ім.
Тараса Шевченка. – К., ПАРАПАН, 2002. – 169с.
Андрущенко В.П., Волович В.И., Горлач Н.И., Губерский Л.В., Прокопенко И.Ф. Философия / В.П. Андрущенко
(ред.). – К., 1998. – 639с.
Арутюнов В.Х., Демченко М.М., Йосипенко С.Л., Кабика І. С., Круш О. О. Філософія: Посібник / Київський
національний економічний ун-т. – К., 1999. — 182с.
Від витоків до середини ХІХ століття: Короткий довідник з історії філософії / Міжрегіональна академія
управління персоналом / Т.Д. Пікашова (ред.). – К., МАУП, 1998. — 150с.
Горбач Н. Невідомий Григорій Сковорода. – Львів, Логос, 2002. – 151с.
Запорожець М.О. Критичний аналіз П.Д.Юркевичем філософського матеріалізму / КДУ ім. Т.Г.Шевченка. – К., 1994.
— 18с.
История философии: Энциклопедия /сост. А. Грицанов – Минск, Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. — 1376 с.
Сковорода Григорий Саввич. Жизнеописание, сочинения / Сергей Шумов (сост.), Александр Андреев (сост.). – К.,
Монолит, 2002. – 200с.
Сковорода Григорій Савич. Світ ловив мене, та не впіймав / Віктор Веніамінович Кравець (упоряд.та вступ.ст.).
– Харків, Фоліо, 2006. – 608с.
Філософія: Підручник / за ред. Н.Я.Горбача. – Львів, Логос, 1995. – 224с.
18
