вплив на особистісну сферу індивіда, зокрема когнітивні та вольові властивості. Емоції впливають на якість
нашого відображення (уявлення, поняття) об’єктивного світу. Емоційні стани здатні трансформувати психічний
образ, збільшуючи суб’єктивну значущість тих чи інших параметрів, порушувати його предметну логіку, а отже, і
трансформувати його значення. Останнє, цілком очевидно, не може не вплинути на дії та вчинки людини, на її
поведінку, на їх розвиток.
Відсутність емоцій або, навпаки, їх надмірна кількість впливають на погіршення душевного самопочуття індивіда,
що, в свою чергу, знижує степінь його активності, змінює спрямованість діяльності. Під впливом емоційної сфери
відбувається розвиток і формування особистості. Дослідження показують, що в певні періоди професійної
діяльності у спеціалістів, зокрема – педагогічних працівників, можлива поява стану емоційного виснаження,
„вигоряння” як результату душевної, психічної перевтоми. Стан "вигоряння" спеціалістів цієї сфери
характеризується зникненням гостроти почуттів і переживань, негативним ставленням до партнерів, з якими вони
спілкуються, виникненням конфліктів, пригніченим настроєм, втратою людиною уявлень про цінність життя, коли
все стає байдужим.
Феномен "вигоряння" є професійним. Певною мірою він відображає специфіку роботи з людьми – професійну сферу, в
якій був уперше виявлений. Такий феномен є незворотнім. Виникнувши в людини, він продовжує розвиватись, і
можна тільки певним чином загальмувати цей процес.
"Вигоряння" є емоційним процесом, який, як правило проходить у своєму розвитку три основні стадії: початкова
фаза, де відбувається зниження рівня власної участі в професійній діяльності; фаза активних негативних
емоційних реакцій та деструктивної поведінки; фаза психосоматичних реакцій та формування негативної життєвої
установки.
Основними суперечностями, які викликають феномен "емоційного вигоряння", є: 1) прагнення педагогічного
працівника якомога якісніше виконати свої обов’язки та неможливість це зробити внаслідок певних об’єктивних
матеріальних та організаційних труднощів; 2) відсутність постійного зворотного позитивного психологічного
зв'язку з своїми пацієнтами; 3) високі фізичні і емоційні навантаження в професійної діяльності.
Дане дослідження підтвердило зв’язок між емоційною сферою індивіда і такою особистісною його характеристикою
як рівень домагань. У осіб, які мали високий рівень домагань, була виявлена значна тенденція до виникнення
синдрому "емоційного вигоряння", у осіб, у яких, навпаки, рівень домагань був низьким – виявлена низька
схильність до "вигоряння". Зрозуміло, що, в свою чергу, емоційна сфера особистості впливає на формування її
рівня домагань. Погіршення самопочуття педагога через емоційні перевантаження, в цілому, обумовлюють низький
рівень якості професійної діяльності, знижують цінність працівника як особистості, змушують відмовитися від
планів та певних перспектив на майбутнє.
Список використаної літератури
Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды. – М., Академия педагогических и
социальных наук, 1995. – 352с.
Булатевич Н.М. Синдром емоційного вигоряння вчителя: Автореферат дисертації / Київський національний ун-т ім.
Тараса Шевченка. – К., 2004. – 19с.
Вилюнас В. Психология развития мотивации: Современные и классические исследования. Научные данные и жизненные
примеры. – СПб., Речь, 2006. – 458с.
Горда М.С. Формування творчої особистості вчителя. – Чернівці, Рута, 2000. – 55с.
Додонов Б. Эмоция как ценность / Хрестоматия по психологии. – М., Просвещение, 1990. – С. 334 – 338.
Изард Кэррол Э. Психология эмоций / А. Татлыбаева (пер.с англ.). – СПб., Питер, 1999. – 464с.
Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості. – К., Либідь, 2007. – 256с.
Кон И.С. Междисциплинарные исследования. Социология. Психология. Сексология. Антропология: Сб.. – Ростов
н/Д., Феникс, 2006. – 605с.
Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. – К., ЕксОб, 2000. – 304с.
М'ясоїд П.А. Загальна психологія. – К., Вища школа, 2001. – 487с.
Орел В.Е. Исследование феномена психического выгорания в отечественной и зарубежной психологии // Проблемы
общей и организационной психологии. – Ярославль, 1999. – С. 76 – 97.
Психологічна енциклопедія: А – Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). – К., Академвидав, 2006. – 424с.
Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб., Питер, 1999. – 720с.
Сергєєва І.В. Емоційні стани учителів в напружених ситуаціях педагогічної діяльності // Психологія: Зб. наук.
праць. – К, НПУ ім. М.П.Драгоманова. – 2000. – Вип.11. – С. 387-393.
Симонов П.В. Лекции о работе головного мозга. Потребностно- информационная теория высшей нервной
деятельности. – М., Институт психологии РАН, 1998. – 94с.
Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В., Зелінська Т. Загальна психологія. – К., А.П.Н., 1999. –
461с.
Словарь практического психолога / С.Ю. Головин (сост.). – Минск, Харвест, 1997. – 800с.
Сопрун И.П. К вопросу об особенностях эмоционального развития детей дошкольного возраста // “Наука і освіта”.
– 1998. – №3. – С.60-62.
Спенсер Герберт. Основания психологии. – М., АСТ, 1998. – 560с.
Титаренко Т. М. Кризове психологічне консультування. – К., ГЛАВНИК, 2004. – 96с.
Додатки
Додаток 1
Зразок бланку таблиці для проведення тестування за методикою Шварцландера
Прізвище, ім’я та по-батькові респондента ___________________________________
Дата обстеження __________________
Час обстеження ___________________
Поля для малювання хрестиків
Поля результатів
Серія 1
РП1 =
РД1 =
Серія 2
РП2 =
РД2 =
Серія 3
РП3 =
РД3 =
Серія 4
РП4 =
РД4 =
