Помірний рівень – 4 чол. (Сергій, Світлана, Марія П., Тетяна);
Низький рівень – 2 чол. (Андрій П., Любов).
Висновки. Відповідно до результатів застосування методики Шварцландера виявлено, що респонденти, які були
залучені до дослідження, мають різний рівень домагань, який не залежить від таких характеристик як стаж
роботи, спеціальність, а обумовлюється особливостями психологічних якостей кожного індивіда. Групу
респондентів за їхнім рівнем домагань слід розбити на три підгрупи: підгрупа з високим рівнем домагань
(4чол.), підгрупа з середнім рівнем домагань (4 чол.) і підгрупа з низьким рівнем домагань (2 чол.).
3.2.2. Визначення степені емоційного вигоряння респондентів
Умови проведення тестування. Метою даного етапу дослідження стала діагностика психологічного феномена
«синдрому емоційного вигоряння», що виникає у людини в процесі виконання різних видів діяльності, пов'язаних з
тривалою дією ряду несприятливих стрес-чинників. Для визначення степені вигоряння респондентів був
застосований особистісний опитувальник, розроблений В.Бойко.
На думку автора, емоційне вигоряння – це вироблений особою механізм психологічного захисту у формі повного або
часткового виключення емоцій у відповідь на певні психотравмуючі дії. „Вигоряння” є частково функціональним
стереотипом, оскільки дозволяє людині дозувати і економно витрачати енергетичні ресурси. В той же час, можуть
виникати його дисфункціональні наслідки, коли „вигоряння” негативно позначається на виконанні професійної
діяльності та на відносинах з партнерами.
Стимульний матеріал тесту складається з 84 тверджень (Додаток 2), до яких випробовуваний повинен виразити своє
відношення у вигляді однозначних відповідей „так” чи „ні”. Методика дозволяє виділити наступні 3 фази
розвитку стресу: „напруження”, „резистенція”, „виснаження”.
Для кожної з вказаних фаз автором тесту визначені провідні симптоми „вигоряння”, розроблена методика
кількісного визначення ступеня їх вираженості. Нижче приводиться перелік симптомів, що виявляються, на різних
стадіях розвитку „емоційного вигоряння”:
«Напруження»:
Переживання психотравмуючих обставин;
Незадоволеність собою;
«Загнаність в клітку»;
Тривога і депресія.
«Резистенція»
Неадекватне емоційне виборче реагування;
Емоційно-етична дезорієнтація;
Розширення сфери економії емоцій;
Редукція професійних обов'язків.
«Виснаження»
Емоційний дефіцит;
Емоційна відчуженість;
Особова відчуженість (деперсоналізація);
Психосоматичні і психовегетативні порушення.
В ході тестування використовувалася триступінчата система отримання показників: 1) кількісний розрахунок
окремого симптому; 2) підсумовування показників симптомів по кожній з фаз „вигоряння”; 3) визначення
підсумкового показника синдрому „емоційного вигоряння” як сума показників всіх 12-ти симптомів.
Інтерпретація ґрунтувалася на якісно-кількісному аналізі, який проводився шляхом порівняння результатів
усередині кожної фази. При цьому важливо було виділити, до якої фази формування стресу відносяться домінуючі
симптоми і в якій фазі їх найбільше число. Таким чином, оперуючи смисловим змістом і кількісними
показниками, підрахованими для різних фаз формування синдрому „вигоряння”, можна було надати об'ємну
характеристику особистості і, що особливо важливо, накреслити індивідуальні заходи профілактики і
психокорекції.
Запропонована методика надає докладну картину синдрому „емоційного вигоряння”. Перш за все, треба звернути
увагу на окремо взяті симптоми. Показник вираженості кожного симптому коливається в межах від 0 до 30 балів:
9 і менш балів – симптом, що не склався,
10-15 балів – симптом, що складається,
16 -20 балів – симптом, що склався.
20 і більш балів – симптоми з такими показниками відносяться до домінуючих у фазі або у всьому синдромі
емоційного вигоряння.
В осмисленні показників фаз розвитку стресу „напруження”, „резистенція” і „виснаження” важливим є їх
кількісні показники У кожній з них оцінка можлива в межах від 0 до 120 балів. Проте, на думку В.Бойка,
зіставлення балів, одержаних для фаз, не правомірно, бо не свідчить про їх відносну роль або внесок в синдром.
Річ у тому, що вимірювані в них явища істотно різні: реакція на зовнішні і внутрішні чинники, прийоми
психологічного захисту, стан нервової системи. За кількісними показниками правомірно судити тільки про те,
наскільки кожна фаза сформувалася, яка фаза сформувалася більшою чи меншою мірою:
36 і менш балів – фаза не сформувалася;
37-60 балів – фаза у стадії формування;
61 і більш балів – фаза, що сформувалася.
Практичне проведення випробування. Для проведення опитування були підготовлені бланки опитування з переліком
питань тесту (Додаток 2). Респонденти повинні були навпроти твердження поставити свою оцінку "так" або "ні".
Перед початком опитування піддослідні отримали інструкцію наступного змісту: "Перевірте себе. Якщо ви є
професіоналом в якій-небудь сфері взаємодії з людьми, вам буде цікаво побачити, в якому ступені у вас
сформувався психологічний захист у формі емоційного вигоряння. Читайте думки і відповідайте «так» чи ні».
Візьміть до уваги, що, якщо у формулюваннях опитувальника йде мова про партнерів, то маються на увазі суб'єкти
вашої професійної діяльності – пацієнти, клієнти –люди, з якими ви щодня працюєте".
Усі результати випробування були оброблені згідно з ключем (Додаток 3) та узагальнені у наступній таблиці
(Табл. 2):
Таблиця 2
Результати визначення у респондентів рівня "емоційного вигоряння" за методикою В.Бойко
№
Ім'я
Фази
Напруження
Резистенція
Виснаження
Симптоми
Симптоми
Симптоми
1
2
3
4
