На другому практичному етапі – визначався рівень домагань піддослідних за допомогою методики Шварцландера.
Степінь емоційного вигоряння медичних працівників вимірявся за допомогою опитувальника В.Бойко.
На заключному етапі – здійснювалася обробка результатів, їх аналіз і інтерпретація, формулювалися відповідні
висновки, пропозиції, рекомендації, оформлювалися результати дослідження.
3.2. Отримання емпіричних результатів.
3.2.1. Визначення рівня домагань респондентів.
Умови проведення тестування. Рівень домагань як одна із особистісних характеристик людини має велике
практичне значення в професійному та особистісному рості індивіда. Особистість на основі самооцінки своїх
можливостей та завдяки результатам діяльності сама визначає певну степінь виконання тих чи інших завдань.
Являючись наслідком певних інтелектуальних та вольових дій, самооцінку індивіда, на якій базується його
домагання, можна вважати ядром особистості, центральним пунктом його "Я"- концепції. Рівень домагань
відображає міру вимогливості до себе, оцінку своїх можливостей в досягненні певних результатів в професійній
діяльності.
Рівень домагань респондентів в даному дослідженні визначався за методикою Шварцландера.
Відповідно до цієї методики, респонденти повинні заповнити комірки таблиці символами, написаними від руки
(хрестики), за певний час (10с). Піддослідним пропонується перед тестуванням визначити, скільки хрестиків він
здатен намалювати за 10с та цифру прогнозованих хрестиків (РП1) вписати у рядок прогнозованих результатів.
Потім по команді екзаменатора, респондент протягом 10с малює у спеціально відведеному місці (поле №1) в
таблиці хрестики. Після закінчення процедури хрестики підраховують і результат (РД1) вписують у рядок
досягнутих результатів (Додаток 1).
Подібним образом відбувається 2 серія малювання хрестиків. Респондент їх малює у полі №2. Її показники – РП2
та РД2 записуються у відповідних рядках.
3 серія для піддослідного за умовами є подібною до серії 1 і 2. Але дослідник навмисно зменшує час від 10 до 8
с., не повідомляючи про це респондента. Підсумком 3 серії отримуємо дані РП3 та РД3. Як правило, піддослідний
не здогадується про те, що час був зменшений, а погіршення результатів відносить до певної особистої
стомленості або розсіяності уваги.
4 серія відбувається за умовами 3 серії, і отримуються результати РП4 та РД4. Після отримання всіх
необхідних результатів проводиться їх обробка та аналіз. Під час тестування особлива увага приділяється тому,
щоб піддослідний усі цифри заповнював власноруч.
Практичне проведення випробування. В ході проведення тестування кожний результат був отриманий в результаті
індивідуального спілкування з респондентом. Піддослідний перед проведенням випробування отримував інструкцію:
"Вам необхідно за 10 секунд проставити як можна більшу кількість хрестиків в поле даної таблиці (рядок "Серія
1"). Перш, ніж почати роботу, визначте, скільки хрестиків Ви зможете намалювати за цей час. Запишіть це число
(РП1) у верхньому правому осередку цієї прямокутної секції. Розставляйте хрестики в поле по сигналу. Чи все
зрозуміло? Якщо так, то "Почали!"
Друга проба проводилася за тією же схемою, що і перша. Перед її початком була надана дещо інша інструкція:
"Підрахуйте кількість намальованих Вами хрестиків та запишіть свій результат в полі РД1. Після цього подумайте
і визначте, скільки Ви розставите хрестиків в наступній спробі. Запишіть це число в полі РП2". Після цього
піддослідний малював хрестики у полі (рядок "Серія 2"), підраховував результат та заносив його у поле РД2.
Відповідним чином були здійснені серії 3 і 4. Згідно з методикою Шварцландера в ході 3 і 4 серії час на
виконання завдання був зменшений з 10 до 8 секунд. Після здійснення 4 серій проведеного випробування всіма
респондентами були отримані результати РП та РД (Табл. 1).
Таблиця 1
Результати тестування за методикою Шварцландера
№
Ім'я
РП1
РП2
РП3
РП4
РД1
РД2
РД3
РД4
ЦВ
Рівень домагань
Андрій П.
22
25
24
23
24
23
22
20
0,33
низький
Максим
24
25
26
26
20
26
22
22
3
високий
Сергій
30
22
24
20
20
24
18
19
1,33
помірний
